Постанова

від 24.07.2015 по справі 804/8473/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 р. Справа № 804/8473/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-СК" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

09.07.2015 р. Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі Дніпродзержинська ОДПІ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-СК" (далі ТОВ "Сателіт-СК" ), в якій просить суд стягнути з рахунків ТОВ "Сателіт-СК", код ЄДРПОУ 39158348 в обслуговуючих банках кошти у сумі: 1020,00грн. податкового боргу по податку на додану вартість (код 14010100), р/р 31110029700013 - 1020,00грн. одержувач відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012 та накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "Сателіт-СК", код ЄДРПОУ 39158348, що знаходяться у банку.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 1020,00грн., який виник внаслідок несплати в установлені законом строки сум грошового зобовязання з податку на додану вартість. Оскільки податковий борг не погашений платником податків добровільно, то податковий орган просить примусово стягнути кошти в дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу. Разом з тим, керуючись положеннями п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) та п.94.2. ст. 94 ПК України позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "Сателіт-СК", що знаходяться у банку.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Дніпродзержинської ОДПІ.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателіт-СК" 01.04.2014 року зареєстровано за адресою: 51933, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, Баглійський район, пр. Леніна, буд. 101 та перебуває на податковому обліку у Дніпродзержинській ОДПІ як платник податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 1020,00 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобовязання у встановлений строк виникає податковий борг, відповідно до 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг з податку на додану вартість виник в грудні 2014 року внаслідок несплати податкового зобов'язання, нарахованого податковим повідомленням-рішенням від 28.11.2014 року №0021251501 на суму штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в розмірі 1020,00грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу поштою, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У звязку з виявленими порушеннями до відповідача було застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0014281501 від 19.09.2014 р.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішенння до суду не надано.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового борту змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу від 26.12.2014р. №5886-25, яку відповіч отримав 22.01.2015 року, що підтверджується матеріалами справи.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України).

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 зазначеної статті).

Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення податкового боргу з рахунків ТОВ "Сателіт-СК" у сумі 1020,00 грн., оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростована.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Сателіт-СК", що знаходяться у банку, суд зазначає наступне.

Позивач обґрунтовує наявність передумов для накладення арешту на кошти відповідача у зв'язку з наявністю у останнього податкового боргу та відсутністю майна, яке може бути джерелом погашення такого боргу.

З метою виявлення активів платника податків були направлені запити до Дніпродзержинського центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів, підпорядкований ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Держсільгоспінспекції України, а також Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна, при цьому, згідно отриманих відповідей рухоме та нерухоме майно за відповідачем не зареєстроване.

З огляду на вищезазначене, позивачем вживались заходи стосовно встановлення наявності майна у відповідача, разом з тим, акт опису майна у податкову заставу або про відсутність такого майна, на підставі статті 89 Податкового кодексу України, не складався та до суду не надавався. Також, не надано будь - яких доказів не допуску податкового керуючого до складання акта опису майна.

Згідно пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Порядок реалізації такого права викладено у ст. 94 Податкового кодексу України.

У Податковому кодексі України поняття - «майно» вживається у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України (п. 14.1.105 ст.14 Податкового кодексу України ). У цивільному праві під майном розуміють певну річ або їхню сукупність, у тому числі гроші і цінні папери.

Податковим кодексом України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Арешт майна та коштів на рахунках платника податків застосовується тільки, якщо з'ясовується одна з обставин, які вказані в ст. 94 Податкового кодексу України, а саме: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Відповідно п. 4.1 р. ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 568, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1839/24371 керівник органу доходів і зборів (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно п. 4.2 р. ІV Порядку обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу доходів і зборів, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому випадку рішення керівника (його заступника) органу доходів і зборів подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, виходячи з наведених правових норм підставою для вжиття такого заходу як арешт коштів на рахунках платника податків є наявність належної підстави для застосування цього арешту, яка вказана в ст. 94 Податкового кодексу України, відповідний порядок для застосування арешту та одночасно з цим наявність достатніх даних вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів.

З досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що позивачем не було дотримано встановленого порядку для застосування арешту коштів та інших цінностей, що знаходяться у банку АКБ «Новий»,а саме, в порушення розділу ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, позивачем не надано суду рішення керівника Дніпродзержинської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке має бути перевірено судом.

Крім того, суд зазначає, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Викладеними нормами Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, суд може прийняти рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-СК" в порядку черговості, у випадку відсутності можливості стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Вимога позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-СК", код ЄДРПОУ 39158348, що знаходяться у банку - не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною та може бути задоволена судом лише в разі надання позивачем доказів неможливості стягнення коштів (чи недостатності коштів), які перебувають у власності відповідача.

Вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-СК" про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з рахунків ТОВ "Сателіт-СК", код ЄДРПОУ 39158348 в обслуговуючих банках кошти у сумі: 1020,00грн. податкового боргу по податку на додану вартість (код 14010100), р/р 31110029700013 - 1020,00грн. одержувач відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя ОСОБА_1