Постанова

від 25.11.2015 по справі 808/7989/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року о/об 14 год. 45 хв.Справа № 808/7989/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 вересня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі - позивач або ОСОБА_3О.) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області від 20.08.2015 №31-8-0.3-2363/25-15 про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що проект землеустрою погоджено відділом Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області про що складено висновок. Крім того, витяг з ДЗК свідчить про те, що земельна ділянка зареєстрована. Зазначив, що наявність висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки свідчить про відповідність даного проекту вимогам законодавства. Рішення відповідача є протиправним, оскільки ним порушено вимоги ч. 9 ст. 118 Земельного Кодексу України. Наголосив, що Законом не надано відповідачу право відмовляти в затвердженні проекту відведення, оскільки документація погоджена у встановленому законом порядку, що підтверджується позитивним висновком.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що наданий позивачем проект землеустрою має недоліки, в результаті чого позивачу було відмовлено в затвердженні даного проекту. Наголосив, що у чіткій відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, відповідачем було вмотивовано відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою. За таких обставин, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі статті 160 КАС України в судовому засіданні 25 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2015 ОСОБА_3 звернувся із заявою (вх. №31-2333/0/24-15) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність пл.2,0000га для ведення особистого селянського господарства на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області (2323655100:10:004:0004).

20.08.2015 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області прийняло рішення у формі листа №31-8-0.3-2363/25-15, яким відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішення мотивоване тим, що матеріали геодезичних вишукувань не відповідають вимогам Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000; 1:2000; 1:000; 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), яка затверджена наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабміні України №56 від 09.04.1998; в проекті привести у відповідність відомості за рахунок яких земель відбувалось відведення земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Судом встановлено, що позивачем до ГУ Держземагенства у Запорізькій області було подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 2323655100:10:004:0004, у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області. До клопотання було додано копія паспорту ідентифікаційного коду та графічні матеріали.

Наказом від 13.05.2015 №8-1042/15-15-СГ позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки. Зазначено, що позивачу необхідно подати розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження до відповідача не пізніше ніж шестимісячний термін з дня прийняття Наказу. Наказано начальнику управління Держземагенства у Вільнянському районі розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на предмет погодження та зареєструвати земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

На підставі зазначеного наказу та завдання на розроблення проекту землеустрою, складеного 31.05.2015 позивачем, ФОП ОСОБА_4 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області (кадастровий номер 2323655100:10:004:0004).

ОСОБА_5 вимог ч. 6 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Судом встановлено, що розроблений ФОП ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки було подано на погодження до управління Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області.

ОСОБА_5 висновку по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.06.2015 №31-28-0.3-4312/2-15, управлінням Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення особистого селянського господарства

15.07.2015 позивачем до управління Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області було подано заяву про державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки

у Державному земельному кадастрі. ОСОБА_5 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.07.2015 зазначена земельна ділянка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі 15.07.2015.

За приписами ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою №31-2333/0/24-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

Проте, Листом від 20.08.2015 №31-8-0.3-2363/25-15 відповідач зазначив, що не має правових підстав для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова відповідача в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вмотивована тим, що представлений на затвердження проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам і нормам законодавства, а саме: матеріали геодезичних вишукувань не відповідають вимогам Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000; 1:2000; 1:000; 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), яка затверджена наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабміні України №56 від 09.04.1998; в проекті привести у відповідність відомості за рахунок яких земель відбувалосі відведення земельної ділянки.

Суд зазначає, що відмова в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути належним чином обґрунтована, із зазначенням змісту виявленого порушення та підстав відмови.

В оскаржуваному рішенні про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем лише зазначено про не відповідність матеріалів геодезичних вишукувань вимогам Інструкції №56 та про невідповідність відомостей за рахунок яких земель відбувалось відведення земельної ділянки.

Суд наголошує, що зі змісту рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не можливо встановити, яким саме вимогам і нормам законодавства не відповідає поданий проект землеустрою. Оскаржуване рішення не містить посилань на конкретні приписи нормативно-правових актів, які не були додержані позивачем.

Крім того, не зрозуміло в чому саме полягає не відповідність матеріалів геодезичних вишукувань вимогам Інструкції №56 та в чому полягає невідповідність відомостей за рахунок яких земель відбувалось відведення земельної ділянки.

З наведених підстав, суд доходить висновку про необґрунтованість рішення відповідача, оформленого у формі листа від 20.08.2015 №31-8-0.3-2363/25-15, про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, суд зазначає, що питання щодо відповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, вирішувалось управлінням Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області під час розгляду проекту землеустрою на предмет погодження.

Як вже зазначалось управлінням Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що складено відповідний висновок. Зазначена земельна ділянка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі 15.07.2015.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

В контексті вищевикладеного Суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при винесенні припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.

У спірних правовідносинах відповідачем було порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, так як не було системно проаналізовано обставин спірних правовідносин, не вжито відповідних заходів, які Відповідач уповноважений вживати.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Доданою до матеріалів справи квитанцією №138 від 18.09.2015 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 487,20 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадстру в Запорізькій області від 20.08.2015 про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Присудити на користь ОСОБА_3 (код інн. НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39820689).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова