Постанова

від 19.11.2015 по справі 802/3844/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 листопада 2015 р. Справа № 802/3844/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У позовній заяві позивач просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Вінницькій області №0004932202 та №0004942202 від 20.10.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Зерносвіт" за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, були складені на підставі акту №2655/2202/31909523 від 07.10.2015 року податкове повідомлення-рішення №0004932202 від 20.10.2015 року, яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (за основним платежем + 49697 грн., за штрафними санкціями 12424 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0004942202 яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (за основним платежем + 52323 грн., за штрафними санкціями 26162 грн).

Позивач в позовній заяві зазначає, що наслідком формування податкових повідомлень - рішень було те, що перевіряючим в ході проведення перевірки не були надані товарно - транспортні накладні, які б підтверджували факт отримання товару та факт надання транспортних послуг. Тобто, в основу винесених податкових повідомлень - рішень лягла відсутність товарно - транспортних накладних.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про безпідставність, необгрунтованість та протиправність прийнятих податкових повідомлень - рішень, а відтак просить їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представники відповідача щодо позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог, а також надали письмові заперечення, в яких вказані обставин, внаслідок чого були винесені податкові повідомлення - рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" зареєстроване Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 19.02.2002 року, номер запису 11741200000003719, яке відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" було взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 20.02.2002 року за №6583; станом на 07.09.2015 року перебуває на обліку в Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції, код ЄДРПОУ 31909523.

У період, що перевірявся, ТОВ "Зерносвіт" був платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, екологічного податку, єдиного соціального внеску, військового збору.

У період з 18.08.2015 року по 30.09.2015 року, Вінницькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Зерносвіт", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року. Результат даної перевірки оформлений актом 2655/2202/31909523 від 07.10.2015 року.

Зокрема, вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем :

- п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього у сумі 49697 грн ., у тому числі: за 2013 рік в сумі 49536 грн., за 2014 рік в сумі 161 грн.;

- п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198; п.201.1, 201.2 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 52323 грн., в т.ч.: за січень 2013 року в сумі 11733 грн., за березень 2013 року в сумі 34213 грн., за квітень 2013р. в сумі 2774 грн., за липень 2013 року в сумі 88 грн.; за серпень 2013 року в сумі 1822 грн., за листопад 2013 року в сумі 1514 грн., за листопад 2014 року в сумі 179 грн.

З урахуванням вищезазначених порушень, податковим органом, було cформовано податкові повідомлення рішення форми "Р" від 20.10.2015 року №0004932202 яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (за основним платежем + 49697 грн., за штрафними санкціями 12424 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0004942202 яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (за основним платежем + 52323 грн., за штрафними санкціями 26162 грн).

Визначаючись щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 133.1.1 ст. 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.

На порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI підприємством включено до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів витрати на придбання пшениці та транспортних послуг по перевезенню пшениці в сумі - 261610 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами , на підставі чого було cформоване податкове повідомлення рішення форми "Р" від 20.10.2015 року №0004932202.

Проведення будь - якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерський облік і бухгалтерська звітність.

В свою чергу, у відповідності до частини 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996 на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші звітності. Тобто, документи первинного обліку є основою і для податкового обліку. Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні операцій з відвантаження товарів для вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим.

Згідно п.2.4 Положення №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити : назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168.

Представники відповідача у ході судового засідання надали пояснення, щодо правомірності винесення даного податкового повідомлення - рішення, що підставою для цього слугувала відсутність первинних документів, а саме розрахункових, платіжних та інших документів, на основі яких і ведеться бухгалтерський облік і бухгалтерська звітність.

Представник позивача заперечував, щодо відсутності даних документів, вказавши на те, що усі первинні документи містяться в додатках до позовної заяви.

В ході судового засідання, суд звернув увагу на те, що відповідачами не було проведено зустрічну звірку по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами - покупцями ТОВ "Зерносвіт" для підтвердження або спростування факту здійснення господарської діяльності виходячи з норм чинного законодавства.

Суд критично ставиться до пояснень представників відповідача та до їх доводів, щодо правомірності формування податкового повідомлення рішення форми "Р" від 20.10.2015 року №0004932202, так як, суд не вбачає жодних порушень з боку ТОВ "Зерносвіт", оскільки усі первинні документи у позивача наявні, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податковим органом неправомірно сформовано податкове повідомлення рішення форми "Р" від 20.10.2015 року №0004932202.

Відповідно до п. п.14.1.178 ст. 14 ПК України, податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування, згідно п.44.1 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

В силу ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, усі документи, які підтверджують реальні зміни в господарській діяльності підприємства, мають характер первинних документів.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом положень статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає в разі придбання товару / послуг, що підтверджено належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п. 189.1. ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) ; та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ч.2 ст. З Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Тобто, первинні документи по відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку. Згідно із пп.2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Відповідно, до спільного наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" (із змінами і доповненнями), встановлені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема типова форма товарно-транспортної накладної (ТТН). Згідно з п.2 даного наказу, застосування вказаних форм первинного обліку усіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковими.

Керуючись "Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №63 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 : товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як з'ясовано судом, фактично висновок податкового органу, на якому грунтуються порушення п.198.6 ст.198 ПК України не мали право на включення до податкового кредиту отриманих податкових накладних, а саме:

ТОВ "Агра - Трейд" (код ЄДРПОУ 33552044) - податкова накладна № 1 від 17.01.2013 року на суму 81443,60 грн., в т.ч. ПДВ 13573,93 грн. № 3 від 21.01.2013 року на суму 178391,00 грн., в т.ч. ПДВ 29731,83 грн.;

ТОВ "Полінур" (код ЄДРПОУ 38481188) - податкова накладна № 1 від 31.10.2013 року на суму 9083,00 грн., в т.ч. ПДВ 1513,83 грн.;

ТОВ "ТД Орлан" (код ЄДРПОУ 38352333) - податкова накладна № 5606 від 15.03.15 року на загальну суму 15839,20 грн., в т.ч. ПДВ 2639,87 грн., № 11601 від 30.03.2013 року на загальну суму 16642,60 грн., в т.ч. ПДВ 2773,77 грн.;

ФГ "Перлина Поділля 2011" (код ЄДРПОУ 38352333) - податкова накладна № 2/2 від 13.08.2013 року на загальну суму 10930,50 грн., в т.ч. ПДВ 1821,75 грн.

ТОВ "Рейнбоу Текнолоджис" (код ЄДРПОУ 37405017) - податкова накладна № 446 від 31.07.2013 року на загальну суму 528,00 грн., в т.ч. ПДВ 88,00 грн., податкова накладна № 92 від 09.07.2014 року на загальну суму 1073,34 грн., в т.ч. ПДВ 178,89 грн., в зв'язку з тим, що ТОВ "Зерносвіт" не дотрималось обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами п.2 ст. З п. 1, п.5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, пункту 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI. Тобто, перевіряючі вказали, лише на той факт, що за відсутності товарно - транспортних накладних, ТОВ "Зерносвіт" не мало права на включення до податкового кредиту вищевказаних накладних.

Суд, в свою чергу вказує на те, що позивачем було надано усі первинні документи, а саме товарно - транспортні накладні, а також договори укладені між товариствами.

Представники відповідача, в свою чергу не змогли надати жодних пояснень, в зв'язку з чим не було проведено зустрічних перевірок по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами - покупцями ТОВ "Зерносвіт" для підтвердження або спростування факту здійснення господарської діяльності, та не надано оцінку первинним документам, що наявні у позивача, виходячи з норм чинного законодавства для встановлення правомірності включення вищевказаних податкових - накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податковим органом неправомірно сформовано податкове повідомлення рішення форми "Р" №0004942202 від 20.10.2015 року.

Отже, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, пояснень сторін, судом встановлено, що під час здійснення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Зерносвіт" перевіряючими було неправомірно встановлені порушення та сформовані податкові повідомлення - рішення, щодо порядку сплати по податку на прибуток приватних підприємств та по податку на додану вартість, які знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.10.2015року, та № НОМЕР_2 від 20.10.2015 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт" судові витрати в розмірі 2109 грн.10 коп. (судовий збір, що був сплачений згідно платіжного доручення № 351 від 29.10.2015 року) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна