КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2015 року 810/3130/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Будівельна Кераміка» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна кераміка" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.02.2015 № НОМЕР_1.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, а дії відповідача вчинені з порушенням вимог чинного законодавства. З урахуванням зазначеного представник позивача просить позовні вимоги задовольнити і скасувати винесене податкове повідомлення-рішення.
Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив відмовити у його задоволенні.
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з настуним.
ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС України у Київській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ «Українська будівельна кераміка», за результатами якої складено акт від 20.01.2015 № 35/15-2/319691667.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, яким було завищено значення рядка 23.2 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року на суму 4 074 258,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2015 № НОМЕР_1, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на суму 4 074 258,00 грн.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки та податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся із скаргами від 27.02.2015 р. № 1-27/02/2015
до Головного управління ДФС у Київській області та від 13.05.2015 р. №1-13/05/15 до Державної фіскальної служби України.
Рішеннями Головного Управління ДФС у Київській області від 24.04.2015 №1235/10/10-36-10-04 та рішенням Державної фіскальної служби України від 03.07.2015 р. № 13887/6/99-99-10-01-04-25 вказані скарги були відхилені, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Судом встановлено, що при перевірці було використано податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за жовтень 2014 року, а саме: податкова декларація з ПДВ за жовтень 2014 (від 22.12.2014, реєстр № НОМЕР_2); додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (від 22.12.2014, реєстр № НОМЕР_3), реєстр отриманих та виданих податкових накладних (від 22.12.2014, реєстр № НОМЕР_4), додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (від 22.12.2014, реєстр № НОМЕР_5), додаток 3 «Розрахунок сум бюджетного відшкодування» (від 22.12.2014 , реєстр № НОМЕР_6).
Перевіркою встановлено порушення вимог п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Як слідує з акту перевірки, відповідач, зазначив, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА» подано до бюджетного відшкодування суму за наслідками нарахування податкового кредиту за період з вересня по жовтень 2014 року, в той час як Підприємство зареєстроване платником податку ПДВ з 01.08.2014 р. - тобто в межах періоду, за наслідками якого повинна подаватись заява на бюджетне відшкодування (12 календарних місяців).
Рішення № НОМЕР_1 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість прийняте без детального аналізу первинних документів, урахування фактичних показників господарської діяльності Підприємства та документальних підтверджень.
Податковим органом не досліджено в повній мірі той факт, що нарахування податкового кредиту позивачем відбувалося саме внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів, які було збудовано саме протягом 2014 року.
Також слід зазначити, що 12.08.2014 року позивачем було отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115142240406 на «Будівництво багатопаливного автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Інститутська, 4».
Між ТОВ «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА» - Замовник та ТОВ «ГАРАНТРЕМБУД» - Генпідрядник (код ЄДРПОУ 32916930) було укладено Договір генерального підряду на будівництво об'єкту автосервісу від 18 лютого 2014 № 01-18-0-2-14 (далі - Договір), за умовами якого Генпідрядник взяв на себе зобов'язання виконати комплекс будівельних робіт з будівництва автозаправного комплексу, а Замовник зобов'язаний оплатити такі роботи.
На виконання умов Договору Замовником здійснено відповідне авансування робіт Генпідрядника, починаючи з 15.08.2015 (після отримання Дозволу на виконання будівельних робіт).
За результатами виконання будівельних робіт між Генпідрядником та Замовником складені відповідні Акти виконаних робіт від 28.11.2014 року.
Після складання Акту готовності об'єкту до експлуатації від 27 серпня 2014 позивачем отримано Сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкту серія ІУ №165142520231.
У податкових деклараціях з ПДВ, починаючи з серпня 2014 року ТОВ «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА» відображено нарахування податкового кредиту внаслідок спорудження (будівництва) об'єкту будівництва - автозаправного комплексу, та відповідно відображено віднесення витрат (в порядку оплат за зазначеним вище Договором) до складу основних засобів, що підтверджується у Додатках 5 до податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень 2014 року.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 року № 205 „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 „Будівельні контрактиВ» визначено, що будівництво - це спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт. Тобто будівництво є процесом у результаті якого створюються основні фонди (засоби) або товари.
Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції», для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, що віднесені до складу основних засобів - рахунок 10 «Основні засоби». До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Зарахування на баланс власного збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15.
Отже, надання права на бюджетне відшкодування особі, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів.
Як слідує з матеріалів справи позивачем відображено введення об'єкту основних засобів, а саме - Автозаправний комплекс, відповідно до Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за формою №03-1 від 28.11.2014.
Таким чином, позивачем правомірно нараховано податковий кредит з ПДВ, який сформовано внаслідок спорудження об'єкту будівництва, а тому він має право на бюджетне відшкодування.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу), а в разі відсутності податкового боргу- зараховується по складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу).
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка порівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Обмеження згідно із пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України щодо права на отримання податкового кредиту полягають у тому, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які, зокрема, мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, однак , при цьому у Податковому кодексі України зазначено виключення щодо цієї норми - крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у податковому обліку позивача відсутні будь-які порушення щодо нарахування суми податкового кредиту з ПДВ, та відповідним чином він мав право на податковий кредит, який був нарахований ТОВ «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА» за період з вересня по жовтень (включно) 2014 року, отриманий внаслідок здійснення оплат будівельних робіт за Договором генерального підряду на будівництво об'єкту автосервісу від 18 лютого 2014 №01-18-0-2-14 для спорудження об'єкту будівництва - автозаправного комплексу з об'єктами сервісного обслуговування (ОСНОВНІ ФОНДИ).
Таким чином, позивач мав право включити до бюджетного відшкодування суми ПДВ, сплачені ним при оплаті робіт за зазначеним Договором, в тому числі і у разі якщо обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців є меншими, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.
Отже, в діях позивача відсутнє порушення п. 200.5 статті 200 Податкового кодексу України.
Крім цього, суд звертає увагу, що в акті перевірки зазначено, що перевірка проводилася з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.
Як слідує з податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та у графі 23 та 23.2 розділу 3 декларації: сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню міститься прочерк, тобто, сума не зазначена. Також у додатку № 3 до даної декларації у графі 3 : сума що підлягає бюджетному відшкодуванню теж міститься прочерк (сума не зазначена).
При цьому сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 4074258, 00 грн., зазначена у графі 23 та 23.2 розділу 3 декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року.
Представник відповідача у своїх письмових поясненнях пояснив, що в акті перевірки від 20.01.2015 була допущена технічна помилка, а саме замість « проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2014» вказано «проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014».
Однак, суд зазначає, що позивачем о оскаржено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 № НОМЕР_1, яке винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2015 до ГУ ДФС у Київській області та ДФС України .
Як слідує з рішень ГУ ДФС у Київській області від 24.04.2015 №1235/10/10-36-10-04 та ДФС України від 03.07.2015 р. № 13887/6/99-99-10-01-04-25 вказані скарги були відхилені, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін. При розгляді скарг були використані копії акту перевірки від 20.01.2015, оскаржуване податкове повідомлення-рішення та інші документи.
В описовій частині рішень ГУ ДФС у Київській області та ДФС України за результатами розгляду скарг зазначено, що при проведенні перевірки була використана податкова декларація з ПДВ за жовтень 2014 року.
Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, факти виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, повинні викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Зазначені недоліки можуть свідчити про неналежний рівень акту перевірки, знижуючи його преюдиційне значення як підстави для прийняття рішень щодо наявних порушень в оподаткуванні господарських операцій, нарахуванні податкового кредиту позивача та застосуванні бюджетного відшкодування, а також прийнятті рішень про застосування штрафних санкцій.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Оскільки позивач з клопотанням про відшкодування судових витрат до суду не звертався, дане питання при прийнятті рішення у справі судом не розглядається.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 69-72, 86, 97, 98, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 18.02.2015 № НОМЕР_1
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2015 |
Оприлюднено | 03.12.2015 |
Номер документу | 53858371 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лапій С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні