Постанова

від 06.02.2012 по справі 574/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 лютого 2012 р. № 2-а- 574/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання -Фоміній В.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції у XXI століття"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиції у XXI століття" , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13 січня 2012 р. та №0000281501 від 13 січня 2012 р.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що на його думку податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13 січня 2012 р. та №0000281501 від 13 січня 2012 р. винесені з порушеннями норм Податкового кодексу України, за відсутності для того законних підстав та перевищуючи повноваження, які передбачені чинним законодавством України, позивач не згоден з висновками відповідача, які зазначені в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 р. від 11 листопада 2011 р. №5335/1501/32949530, а тому вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду усних заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13 січня 2012 р. та №0000281501 від 13 січня 2012 р. є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиції у XXI століття" зареєстровано та взято на податковий облік в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 25.05.2004р №14872.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 11.11.2011р. здійснена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт №535/1501/32949530.

Згідно з висновками акту перевіркою встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток в уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року №9010082232 від 04.11.2011 року на 284091,0 грн. Також встановлено, що платником завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 522472,0 грн., у зв'язку з порушенням вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі -ПКУ).

Вказані висновки акту мотивовано тим, що у підприємством позивача в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011р., наданої до ДПІ Дзержинського району м. Харкова 04.11.2011р. №9010082232, відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування за П-ІІІ квартал 2011 року від усіх видів діяльності по р.07 у розмірі 700128,0 грн. При обчислені об'єкта оподаткування було враховано «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)»по р. 06.6 у розмірі 984219,0 грн.

Від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року згідно з декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року №9002904495 від 06.05.11 складає 984218,0 грн. Перевіряючі зробили висновок, що при визначені від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року ряд. 07 у сумі 984219,0 грн. підприємством враховано «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»по р. 04.9 згідно Декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року №9002904495 від 06.05.11р. у сумі 1249362,0 грн.

Таким чином камеральною перевіркою встановлено, що на формування показників у рядку 06.6 Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення р. 07 Податковій декларації за попередній звітний податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)»мало вплив на наявність від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього року відображеного у ряд. 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»у сумі 1249362,0 грн. згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року № 9002904495 від 06.05.2011 року, чим порушено вимоги пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ, згідно якого до складу ІІ-ІІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року без врахування від'ємного значення минулого року, що увійшло до складу І кварталу 2011 року.

Камеральною перевіркою відображених у рядку 06.6 .Декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткувати попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)" показників зі період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. у загальній сумі 984219,0 грн. встановлено, що на формування них показників мало вплив наявність від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року. Проведеною перевіркою відображеного показника за ІІ-Ш квартал 2011 року в сумі 984219,0 грн. встановлено завищення задекларованих ТОВ "ІНВЕСТИЦІЇ У XXI СТОЛІТТЯ" показників у рядку 06.6 Декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткуванні попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 201 1 року)" у сумі 984219,0 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 13.01.2012р. №0000271501, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 700128,0 грн. за 2-3 квартал 2011 р. та №0000281501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 65341,0 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі підпункту 54.3, 58.1. ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу Ш ПКУ 01.04.2011 та відсутність у ньому посилання облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судом встановлено, що у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 06.05.2011 позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування, та у рядку 04.9. зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 1249362,0 грн.

На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, та відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1 кварталу 2011 року не оскаржує.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартал 2011 року від 04.11.2011р. у складі витрат рядок 04 позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6).

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.»

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2-3 кварталі 2011 року.

Суд звертає увагу на те, що пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 та п. 56.21. ст. 56 ПКУ визначено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України «Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.». Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14 жовтня 2010 р. по справі «Щокін проти України»дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Крім того, слід зазначити, що відповідно ст. 107 КАС України в ухвалі про відкриття провадження у даній справі суд зазначив про обов'язок відповідача надати у визначений судом строк у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов. Однак на виконання положень КАС України та письмової ухвали суду, відповідач не надав до суду ніяких матеріалів та заперечень на адміністративний позов, що розцінюється судом як не заперечення проти задоволення позовних вимог збоку податкового органу.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 13.01.2012р. №0000271501 та №0000281501 є протиправним, а позовні вимоги позивача в частині їх скасування підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 13.01.2012р. №0000271501 та №0000281501, суд зазначає наступне.

Вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже в частині позовних вимог про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 13 січня 2012 р. та №0000281501 від 13 січня 2012 р. слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції у XXI століття" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № НОМЕР_1 від 13 січня 2012 р. та №0000281501 від 13 січня 2012 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції у XXI століття" (ідентифікаційний код 32949530) частину сплаченого при поданні позову судового збору в розмірі 16.10 грн. (шістнадцять гривень 10 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 10 лютого 2012 року.

Суддя Д.В. Бездітко