Постанова

від 26.11.2015 по справі 826/14733/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2015 року                     № 826/14733/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Мірель Торг»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві

провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мірель Торг» (далі по тексту – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексу – відповідач) в якому просить:

- визнати дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві щодо відмови у прийнятті надісланої 19 листопада 2014 року Приватним підприємством «Мірель Торг» в електронній формі податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року з додатками, а саме: Додатком № 1, Додатком № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2014 року та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2014 року протиправними;

- визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві у прийнятті надісланої 19 листопада 2014 року Приватним підприємством «Мірель Торг» в електронній формі податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року з додатками, а саме: Додатком № 1, Додатком № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2014 року та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2014 року, оформлену листом від 21 листопада 2014 року № 26198/10/26-54-15-01-28.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14733/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11 серпня 2015 року.

У судовому засіданні 11 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство «Мірель Торг» зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 38557073) за адресою: 04080, місто Київ, вул. В.Хвойки, будинок 18/14, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби міста Києва.

19 листопада 2014 року Приватним підприємством «Мірель Торг» подано засобами електронного зв'язку до Державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби міста Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з відповідними додатками для неї.

Контролюючим органом, відповідно до квитанції № 1, зазначена податкова звітність одержана контролюючим органом та прийнята відповідно.

Водночас, як зазначено позивачем, під час проведення контролюючим органом позапланової виїзної перевірки ПП «Мірель Торг», останньому стало відомо, що відомості податкової декларації позивача по податку на додану вартість за жовтень 2014 року не були внесені до інтегрованої картки ПП «Мірель Торг» та до інших інформаційних баз даних, у зв'язку з тим, що подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року разом з додатками до неї вважається не поданою.

03 червня 2015 року позивач звернувся до контролюючого органу з відповідним запитом № 2824 щодо надання копії письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації із доказами її направлення.

Так, 12 червня 2015 року позивачем отримано копію листа від 21 листопада 2014 року № 26198/10/26-54-15-01-28, відповідно до якої, податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року не прийнято, у зв'язку з порушенням норм пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.

У свою чергу, відповідачем ні під час надання відповіді на звернення позивача, ні під час розгляду даної справи, не надано доказів своєчасності направлення листа від 21 листопада 2014 року № 26198/10/26-54-15-01-28.

Позивач, не погоджуючись з відмовою контролюючого органу прийняти податку звітність платника податків, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За приписами пункту 49.8 статті 48 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що на стадії прийняття податкової звітності контролюючий орган здійснює контроль за заповненням її формальних реквізитів з метою забезпечення адміністрування податків, в тому числі перевірки визначення податкових зобов'язань певним платником податків.

У свою чергу, суд зазначає, що зміст обов'язкових реквізитів направлений на ідентифікацію платника податків, визначення виду податкової звітності, податкового періоду тощо.

Підпунктами 191.1.1, 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 Податкового Кодексу України передбачено, що до функцій контролюючих органів належить, зокрема, здійснення адміністрування податків, зборів, платежів та контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Як вбачається з поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, позивачем в розділі "декларація подається до контролюючого органу в" зазначено « Оболонський район м.Києва».

Так, суд зазначає, що формальні помилки у назві податкового органу, до якого подається податкова звітність не є підставою для відмови в прийнятті такої податкової декларації.

Відтак, не вірне відображення позивачем в реквізиті "декларація подається до контролюючого органу" назви податкового органу, як того вимагає відповідач, жодним чином не впливає на ідентифікацію платника податків, показники його податкової звітності, їх перевірку відповідачем та загалом виконання останнім своїх функцій з адміністрування податку.

У свою чергу, суд зазначає, що в листі Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 21 листопада 2014 року № 26198/10/26-54-15-01-28, контролюючий орган, всупереч вимогам пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, не зазначив, яку саме помилку було допущено товариством при поданні спірної декларації та що саме декларанту слід усунути, а надав лише формальну відписку про невідповідність поданої декларації вимогам чинного законодавства, зазначивши посилання на загальні нормативно правові акти.

Таким чином, формальний та поверхневий підхід відповідача до виконання покладених на нього обов'язків призвів до затягування процедури визначення податкових зобов'язань платника податків та сплати коштів за ними до Державного бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року № 826/2370/15.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2012 року № 1503/12/13-12 Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацiю, визнання протиправними рiшення, дiї, бездiяльностi податкового органу, визнання поданої декларацiї податковою звiтнiстю, визнання податкової декларацiї поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Таким чином, захист прав позивача має відбуватися шляхом пред'явлення позовних вимог про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової звітності та подання платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства «Мірель Торг» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з додатками, а саме: Додатком № 1, Додатком № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2014 року та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2014 року.

3. Вважати податкову звітність - податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з додатками, а саме: Додатком № 1, Додатком № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2014 року та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2014 року прийнятою та зареєстрованою 19 листопада 2014 року.

3. Судові витрати в сумі 146,16 грн. присудити на користь Приватного підприємства «Мірель Торг» з Державного бюджету України.

          Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                           К.Ю. Гарник