Рішення

від 26.11.2015 по справі 902/1424/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 листопада 2015 р. Справа № 902/1424/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813 (21050, м.Вінниця, вул. Соборна, 59)

до : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 3430,15 грн.

за участю секретаря судового засідання Здорик Я.С.

за участю представників сторін:

позивача: Поштар Н.Л. - довіреність № 56 від 29.05.2015;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Виконавчий комітет Вінницької міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати в сумі 8430,15 грн по договору оренди приміщень/будівель, споруд/ №ДЖГ-48 від 16.10.2014р.

Ухвалою суду від 28.10.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1424/15 та призначено її до розгляду на 12.11.2015 р.

В зв'язку з неявкою 12.11.2015 р. в засідання суду відповідача та не поданням останнім витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 26.11.2015 р.

24.11.2015р. до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка мотивована тим, що після подання позову до суду відповідачем частково погашено розмір заборгованості на суму 5000,00 грн. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 3430,15 грн.

Відповідно до 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011, № 18, під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Оскільки заява про зменшення позовних вимог прийнята господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 3430,15 грн.

В судовому засіданні 26.11.2015 р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі. Довідкою №б/н від 23.11.2015р. позивач повідомив, що станом на 23.11.2015 р. сума основного боргу відповідача перед позивачем за період з липня 2015 по вересень 2015 року складає 3430,15 грн.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, документів витребуваних ухвалами суду не надав, причин неявки та неподання доказів не повідомив. Про час, місце та день розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалою суду від 12.11.2015 р., яка надсилалась останньому рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_1), яка є ідентичною адресі місця проживання відповідача зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1000350599 станом на 21.10.2015р. Разом з тим, слід зазначити, що до суду підприємством зв'язку не повернуті конверти з копіями ухвал про порушення провадження у справі від 28.10.2015р. та про відкладення розгляду справи від 12.11.2015р., які були направлені відповідачу за зазначеною вище адресою.

Враховуючи наведене, суд приймає до уваги наступні положення законодавства.

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При неявці відповідача в судове засідання, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок щодо внесення змін про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження покладається на останню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №2277 від 16.10.2014р. передано в оренду строком на 2 роки 11 місяців фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 приміщення загальною площею 46,2 м.кв. першого поверху двоповерхового будинку (літ. А) по АДРЕСА_2 для розміщення офісу з орендною платою 2300,00 грн, крім того ПДВ.

16.10.2014р. між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди приміщень/будівель, споруд/ №ДЖГ-48.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на підставі рішення виконавчого комітету міської ради №2277 від 16 жовтня 2014 року вбудовані приміщення (прим. №18/10/) загальною площею 46,2 м.кв. першого поверху двоповерхового будинку (літ. А) за адресою: АДРЕСА_2, надалі "об'єкт, вартістю 155102,00 грн, який знаходиться на балансі департаменту житлового господарства Вінницької міської ради та обслуговуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання".

Вказаний п.1.1. об'єкт передається орендарю за актом прийому-передачі (п.1.3. договору); строк оренди визначається з 16.10.2014р. до 16.09.2017р. (п. 1.4. договору).

Згідно п. 2.1. договору орендна плата перераховується департаменту комунальних ресурсів Вінницької міської ради щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця. Орендна плата за перший місяць при укладанні договору оренди складає 2300,00 грн, крім того ПДВ 20%. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця (крім бюджетних установ та закладів) (п.2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору орендна плата нараховується з моменту підписання акта прийому-передачі об'єкта.

В п. 2.4. договору сторони погодили, що при частковій сплаті орендної плати в першу чергу зараховуються витрати орендодавця пов'язані з одержанням виконання грошових зобов'язань, в другу - пеня за прострочення платежів, а потім орендна плата згідно ст. 534 ЦК України.

Згідно п. 2.5. договору своєчасно несплачені орендарем суми орендної плати стягуються за весь період заборгованості з пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 2.8. договору до орендної плати не включаються витрати на утримання засобів телефонного зв'язку, за електроенергію, газопостачання, теплопостачання, водопостачання та каналізацію, радіофікацію, інші комунальні послуги, експлуатаційні витрати та оплата за користування земельною ділянкою.

Згідно п.п. 4.2.4. орендар зобов'язується, окрім іншого, вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. На вимогу орендодавця проводити звірки взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти.

На виконання умов договору балансоутримувач передав, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняла приміщення загальною площею 46,2 м.кв. першого поверху двоповерхового будинку (літ. А) по АДРЕСА_2, що стверджується актом прийому-передачі від 16.10.2014р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, за період оренди з липня 2015 року по вересень 2015 року включно відповідачем не в повній мірі внесено передбачену договором орендну плату за користування комунальним майном.

Таким чином станом на день слухання справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за період оренди з липня 2015 р. по вересень 2015 р. становить 3430,15 грн., наведене стверджується рахунками з орендної плати, виписками банку, розрахунком боргу, довідкою про заборгованість та іншими матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду будь-яких належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості по орендній платі.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з липня 2015 р. по вересень 2015 р. (включно) в сумі 3430,15 грн підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

26.11.2015 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Виконавчого комітету Вінницької міської ради (21050, м.Вінниця, вул. Соборна, 59) (р/р 37115005005778, код ЄДРПОУ 37537276, УДКСУ у м. Вінниці, Вінницькій обл., МФО 802015, отримувач: Департамент комунальних ресурсів Вінницької міської ради) 3430,15 грн заборгованості з орендної плати.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Виконавчого комітету Вінницької міської ради (21050, м.Вінниця, вул. Соборна, 59) (р/р 35417001028545, код ЄДРПОУ 03084813, ГУДКСУ у Вінницькій обл., МФО 802015, отримувач: Виконавчий комітет Вінницької міської ради) 1218,00 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 27 листопада 2015 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1)