Рішення

від 12.11.2015 по справі 905/754/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.2015 Справа № 905/754/15

Господарський суд в особі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Татарина Б.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Азовкабель-Київ» м.Київ

до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м. Краматорськ

про стягнення 164 341,47 грн.

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 14.07.15р.(не явився),

від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність від 28.04.2014р.,

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач звернувся 06.07.2015 р. до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 164341,47грн., з яких: 93772,72грн. заборгованість за поставлений товар, 41589,13грн. - інфляційні витрати і 3% річних в сумі 1687,91грн. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, пеня в сумі 26353,98грн. і штраф в сумі 937,73грн. відповідно до п.10.6 договору № 15/13-1055 від 19.09.2014 року.

21.07.2015 року до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття представника відповідача до судового засідання. 28.07.2015р. до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття представника підприємства відповідача до судового засідання та надання документів для обґрунтування заперечень на позов.

До господарського суду 18.08.2015р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач уточнює, що станом на 01.07.2015р. виконання грошових зобов'язань відповідача за договором не відбулось. Позивачем уточнено суму позовних вимог в розмірі 164341,47 грн., яка складається із: сума основного боргу в розмірі 93772,72 грн., пеня в розмірі 26353,98 грн., 3% річних в розмірі 1687,91 грн., штраф в розмірі 937,73 грн., інфляційні втрати в розмірі 42130,58 грн.

18.08.2015р. в судовому засіданні позивачем надано пояснення до позову в частині виконання договору. Позивач зазначає, що відповідно до специфікацій №1 від 19.09.2014р. та № 2 від 14.10.2014р. до договору № 15/13-1055 від 19.09.2014 року строк поставки продукції відраховується від дати направлення заявки відповідачем. Позивач зазначає, що сторони не домовились про особливі вимоги щодо оформлення даної заявки. Так, 17.10.2014р. представником позивача отримано електронного листа на електронну адресу позивача про довіреність та особу, відповідальну за приймання товару на складі відповідача та в той же день позивачем відправлено товар. Відповідачем отримано товар, що підтверджено підписами уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних № АК-0009261 від 20.10.2014р. та № 0009298 від 21.10.2014р.

Господарський суд 02.09.2015р. отримав від відповідача заяву про призупинення провадження по справі в зв'язку з тим, що справа № 905/1122/15, предметом якої є визнання договору № 15/13-1055 від 19.09.2014р. недійсним знаходиться в Донецькому апеляційному господарському суді.

Господарський суд ухвалою від 02.09.2015р. зупинив провадження по справі № 905/754/15 в зв'язку зі знаходженням в Донецькому апеляційному суді справи № 905/1122/15, предметом позову якої є визнання договору № 15/13-1055 від 19.09.2014р. недійсним, на підставі того, що даний договір пов'язаний зі спором і по справі № 905/754/15.

До господарського суду 15.10.2015р. від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 905/754/15 в зв'язку з винесенням постанови Донецьким апеляційним господарським судом від 23.09.2015р. по справі № 905/1122/15, за якою апеляційну скаргу ПАТ «Енергомашспецсталь» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2015р. у справі 905/1122/15 залишено без змін. В зв'язку з тим, що даною постановою було усунено обставини, що зумовили зупинення провадження, господарський суд ухвалою від 02.11.2015р. поновив провадження у справі № 905/754/15.

Представники сторін не скористались своїм законним правом на участь у судовому засіданні, про час і місце якого було повідомленні належним чином.

За результатами оцінки доказів, наданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом і підставою даного спору є стягнення заборгованості за договором поставки № 15/13-1055 від 19.09.2014р. та нарахування за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем пені, інфляційних втрат, 3% річних та неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів. За своїм змістом та правовою природою договір № 15/13-1055 від 19.09.2014р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором поставки 15/13-1055 від 19.09.2014р. постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає і оплачує на умовах договору товар, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого зазначені в специфікаціях до договору.

Пунктами 2 специфікацій №1 від 19.09.2014р. та №2 від 19.09.2014р. доданих до договору №15/13-1055 встановлений строк та умови оплати прийнятого товару відповідачем (35 календарних днів), пунктом 10.6 договору згідно з протоколом розбіжностей від 19.09.2015р. встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ нарахованої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу відповідачем та за прострочення строків оплати продукції більш ніж на 10 календарних днів встановлений розмір штрафу в розмірі 1% від суми простроченого платежу. Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що за видатковими накладними, на які посилається позивач в підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором:

- за видатковою накладною № АК - 0009261 від 20 жовтня 2014р. уповноваженим представником відповідача отримано продукцію на загальну суму 38910,72 грн.(з ПДВ) відповідно до специфікації №1 від 19.09.2014р. до договору № 15/13-1055 від 19.09.2014р.;

- за видатковою накладною № АК - 009298 від 21 жовтня 2014р. уповноваженим представником відповідача отримано продукцію на загальну суму 54862,00 грн. (з ПДВ) відповідно до специфікації №2 від 14.10.2014р. до договору № 15/13-1055 від 19.09.2014р.

Відповідно до п.2 специфікацій №1 та №2 до договору, відповідач має виконати 100% оплати поставленої продукції по факту її поставки протягом 35 календарних днів з моменту поставки.

Всупереч умовам специфікацій доданих до договору, на даний момент відповідачем не виконані зобов'язання по сплаті отриманої продукції за договором.

Оскільки на час вирішення спору залишилась несплаченою сума боргу в повному розмірі, в сумі 93772,72 грн., господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення заборгованості в цій сумі.

Підставою заявленої позову в частині стягнення пені в розмірі 26353,98 грн., 3% річних в розмірі 1687,91 грн., штрафу в розмірі 937,73 грн., інфляційних втрати в розмірі 42130,58 грн. явилось невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 15/13-1055 від 19.09.2014р.

Вирішуючи спір в частині нарахування пені, господарський суд виходить з наступного:

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вирішуючи питання щодо стягнення пені в сумі 26353,98 грн., суд враховує, що згідно главі 49 Цивільного кодексу України пеня являється способом забезпечення виконання зобов'язань. Це значить, що зобов'язання сплатити пеню, а також її розмір може встановлюватись виключно договором, укладеним в письмовій формі. Сторони передбачили пунктом 10.6 договору згідно з протоколом розбіжностей від 19.09.2015р. відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ нарахованої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу відповідачем

З наданого розрахунку пені, встановлено, що позивачем нарахована пеня за період з 25.11.2014 року по 01.07.2015р.

За чинним законодавством, пеня стягується за кожний день прострочення боржника за грошовим зобов'язанням аж до повного погашення ним боргу (до повного виконання грошового зобов'язання). Однак, нарахування пеня обмежується відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996року, яким встановлено, що розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня не більш як за шість місяців. Крім того, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) підпункт перший пункт 2 статті 258 Цивільного кодексу України застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Приймаючи до уваги, що сторонами договором передбачені: а) строк виконання грошового зобов'язання (п. 2 специфікацій до договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 10.6 договору згідно з протоколом розбіжностей від 19.09.2015р.), а також доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 26353,98 грн., оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов»язанняВ» , тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

Відповідно до п 10.6 договору згідно з протоколом розбіжностей від 19.09.2015р. встановлена відповідальність за прострочення строків оплати продукції більш ніж на 10 календарних днів у вигляді штрафу в розмірі 1% від суми простроченого платежу.

Для нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання господарського зобов'язання встановлений п.6 ст.232 ГК строк в шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно бути виконано. При цьому таке нарахування проводиться в межах строку позовної давності в один рік. передбаченого п.1 ч.2 ст.258 ЦК для стягнення неустойки (штрафу, пені).

Приймаючи до уваги доведений факт прострочки виконання грошових зобов'язань відповідача за договором більш ніж 10 календарних днів, господарський суд вважає законними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 937,73 грн. штрафу з урахуванням строків позовної давності, передбаченого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, а тому нарахований позивачем штраф стягнути в повному обсязі.

Позивач з посиланням на норми ст.625 Цивільного Кодексу України, заявив вимоги про стягнення з боржника, який не виконав своєчасно грошові зобов'язання інфляційні витрати в сумі 42130,58 грн. за період з 25.11.2014р. по 01.07.2015р. і 3% річних в сумі 1687,91 грн. за 219 днів.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного: ст.625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, господарський суд провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 42130,58 грн. і 3 % річних в розмірі 1687,91 грн. за весь час прострочення.

Приймаючи до уваги, що позов виник з вини відповідача, на нього покладаються судові витрати в розмірі сплаченому позивачем.

На підставі ст.ст. 526 , 530 , 546 , 549 , 610 , 612 , 625 Цивільного кодексу України , ст. ст. 67 , 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49 , 82 , 84 , 81-1 , 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовкабель-Київ» м.Київ до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м. Краматорськ про стягнення 164341,47 грн. в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (ЄДРПОУ 00210602, м. Краматорськ - 84306, Донецька область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовкабель-Київ» (ЄДРПОУ 37387686, м. Київ - 02081, вул. Здолбунівська, 7Д) заборгованість в розмірі 93772,72 грн., інфляційні втрати в розмірі 42130,58грн., 3% річних в розмірі 1687,91 грн., штраф в розмірі 937,73 грн., пеню в розмірі 26353,98 грн., судовий збір в розмірі 3286,83 грн.

Видати накази після вступу в законну дію рішення господарського суду.

Суддя С.Ю. Гринько