Рішення

від 26.11.2015 по справі 910/25729/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015Справа №910/25729/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "АВІАЛІГА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРС ЕНД ТРЕВЕЛ"

про стягнення 266 965,80 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Перкова Н.В.(дов. від 23.02.2015)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг № А-359 від 01.05.2014 у розмірі 266 965,80 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.10.2015 порушено провадження у справі №910/25729/15 та призначено до розгляду на 20.10.2015.

Представник відповідача в судове засідання 20.10.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 20.10.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи призначено на 26.11.2015.

В судове засідання 26.11.2015 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання 26.11.2015 не з'явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника на розписці про оголошення перерви від 05.11.2015.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

01.05.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «АВІАЛІГА» (далі позивач, агент за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТУРС ЕНД ТРЕВЕЛ»(далі відповідач, посередник за договором) було укладено Договір №А-359 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 договору посередник здійснює посередницькі послуги з пошуку, залучення споживачів транспортних послуг, представляє їх інтереси, діє від їх імені та за їх дорученням або діє від власного імені при бронюванні та купівлі квитків та інших перевізних документів (далі - квитків), а також здійснює іншу діяльність, пов'язану з представленням інтересів своїх клієнтів (фізичних або юридичних осіб, далі - клієнти), при придбанні ними квитків. Посередник, який укладає даний Договір не лише в своїх інтересах, а і в інтересах третіх осіб, діє в межах ст. 636 Цивільного кодексу України.

Агент надає послуги з бронювання та оформлення квитків на пасажирські авіаперевезення, залізничні перевезення та автобусні перевезення відповідно до укладених агентських (субагентських, посередницьких) угод.

Згідно п. 2.1.1. договору агент зобов'язується здійснювати оформлення квитків Посереднику та/або клієнтам Посередника за Заявками на оформлення

та/або придбання (далі - оформлення) квитків, отриманими від Посередника, в тому числі, використовуючи систему бронювання Galileo. Система бронювання Galileo означає автоматизовану комп'ютерну систему бронювання, що надає інформацію про розклад руху, наявність місць, ціни та інші продукти, які мають відношення до подорожей, та за допомогою якої здійснюється бронювання та/або оформлення квитків та/або інших пов'язаних з цим послуг.

Розділом 3 визначено обов»язки посередника, а саме: Посередник зобов'язується:

- Своєчасно подавати Заявки на оформлення авіаквитків в електронній формі, затвердженій у Додатку №2.

- Використовувати систему бронювання Galileo відповідно до інструкцій з експлуатації, наданих Агентом Посереднику під час навчання персоналу Посередника, в книжках, електронних повідомленнях або в усній формі.

- Своєчасно приймати від своїх клієнтів грошові кошти в рахунок оплати квитків та пов'язаних зборів.

- Своєчасно перераховувати Агенту кошти для оплати замовлених та/або оформлених квитків та пов'язаних зборів у порядку, розмірах та у строки, встановлені даним Договором. Посередник, не зважаючи на те, отримав він оплату за квитки від своїх клієнтів чи ні, здійснює оплату оформлених квитків Агенту.

Відповідно до умов даного Договору Позивачем було надано послуг Відповідачу на загальну суму 288 827,52 грн.

П. 4.2. договору передбачено, що оформлення квитків клієнтам Посередника проводиться після повної оплати їх вартості та сервісного збору Агенту. У виключних випадках можливе оформлення квитків до їх оплати у повному обсязі за попередньою домовленістю Сторін.

П. 4.3. договору передбачено, що оплата здійснюється Посередником в гривнях, на підставі виставленого Агентом рахунку, через касу, відділення банків або шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок Агента в день виставлення рахунку. Рахунки направляються Посереднику на його електронну пошту або факсом з наступним їх відправленням у письмовій формі на адресу Посередника. Кошти, отримані Посередником від споживачів для оплати квитків, за виключенням сервісного збору Посередника, є транзитними, не є власністю Посередника і підлягають перерахуванню на рахунок Агента. Фактом виконання Посередником грошового зобов'язання по оплаті рахунків вважається момент надходження коштів на рахунок Агента. При цьому ризик затримки здійснення банківських операцій відноситься на Посередника.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі. Всі авіаквитки були оформлені належним чином та передані відповідачу. Підставою для оплати наданих послуг відповідно до вимог п. 4.3. Договору були рахунки. Позивачем були виписані рахунки на загальну

суму 288 827,52 грн., а саме:

Рахунок №4669 від 05.05.2014 на суму 31 879,00 грн.

Рахунок №4884 від 10.05.2014 на суму 17 644,00 грн.

Рахунок №5055 від 14.05.2014 на суму 5 848,00 грн.

Рахунок №5170 від 16.05.2014 на суму 820,00 грн.

Рахунок №5652 від 27.05.2014 на суму 6 045,00 грн.

Рахунок №4597 від 20.06.2014 на суму 18 188,00 грн.

Рахунок №6852 від 20.06.2014 на суму 29 810,00 грн.

Рахунок №7061 від 26.06.2014 на суму 18 404,00 грн.

Рахунок №7332 від 02.07.2014 на суму 7 086,00 грн.

Рахунок №7479 від 04.07.2014 на суму 1 955,00 грн.

Рахунок №7634 від 08.07.2014 на суму 805,00 грн.

Рахунок №7702 від 09.07.2014 на суму 8 524,00 грн.

Рахунок №7798 від 10.07.2014 на суму 12 563,00 грн.

Рахунок №7911 від 14.07.2014 на суму 28 060,00 грн.

Рахунок №2698 від 15.07.2014 на суму 2 817,00 грн.

Рахунок №8049 від 15.07.2014 на суму 2 713,52 грн.

Рахунок №7541 від 14.05.2015 на суму 9 893,00 грн.

Рахунок №8447 від 28.05.2015 на суму 6 733,00 грн.

Рахунок №11995 від 24.07.2015 на суму 79 040,00 грн.

Проте, відповідач, в порушення умов Договору, оплатив лише частину наданих послуг. Оплата була здійснена відповідно до наступних документів:

Банківська виписка від 05.05.2014 на суму 31 879,00 грн.

Банківська виписка від 15.05.2014 на суму 5 848,00 грн.

Банківська виписка від 26.05.2014 на суму 1 678,00 грн.

Банківська виписка від 20.06.2014 на суму 237,00 грн. та на суму 5 808,00 грн.

Банківська виписка від 02.07.2014 на суму 18 404,00 грн.

Банківська виписка від 09.07.2014 на суму 805,00 грн. та на суму 8 484,00 грн.

Банківська виписка від 25.07.2015 на суму 4 040,00 грн.

Банківська виписка від 27.07.2015 на суму 15 000,00 грн.

Банківська виписка від 27.08.2015 на суму 1 000,00 грн.

Всього оплачено 93 183,00 грн. Заборгованість становить 195 644,52 грн.

Відповідач оплатив наступні рахунки:

Рахунок №4669 від 05.05.2014 на суму 31 879,00 грн.

Рахунок №5055 від 14.05.2014 на суму 5 848,00 грн.

Рахунок №5170 від 16.05.2014 на суму 820,00 грн.

Рахунок №5652 від 27.05.2014 на суму 6 045,00 грн.

Рахунок №7061 від 26.06.2014 на суму 18 404,00 грн.

Рахунок №7634 від 08.07.2014 на суму 805,00 грн.

Рахунок №7702 від 09.07.2014 на суму 8 524,00 грн.

Також частково було оплачено наступний рахунок:

Рахунок №11995 від 24.07.2015 на суму 79 040,00 грн.

Відповідач не оплатив наступні рахунки:

Рахунок №4884 від 10.05.2014 на суму 17 644,00 грн.

Рахунок №4597 від 20.06.2014 на суму 18 188,00 грн.

Рахунок №6852 від 20.06.2014 на суму 29 810,00 грн.

Рахунок №7332 від 02.07.2014 на суму 7 086,00 грн.

Рахунок №7479 від 04.07.2014 на суму 1 955,00 грн.

Рахунок №7798 від 10.07.2014 на суму 12 563,00 грн.

Рахунок №7911 від 14.07.2014 на суму 28 060,00 грн.

Рахунок №2698 від 15.07.2014 на суму 2 817,00 грн.

Рахунок №8049 від 15.07.2014 насуму2 713,52 грн.

Рахунок №7541 від 14.05.2015 на суму 9 893,00 грн.

Рахунок №8447 від 28.05.2015 на суму 6 733,00 грн.

Частково не оплачений наступний рахунок:

Рахунок №11995 від 24.07.2015 на суму 79 040,00 грн.

Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором.

Але відповідач свої зобов'язання щодо оплати у встановлений договором строк не виконав і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 195 644,52 грн., що не заперечується відповідачем, про що свідчить відсутність заперечень на позов з боку відповідача.

Отже, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договір укладений між сторонами має ознаки договору про надання послуг, а відтак до даних правовідносин мають застосуватися положення, що регулюють даний вид договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору про надання послуг, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 901 - 907 ЦК України.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 195 644,52 грн.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені.

Пунктом 5.2 Договору передбачено неустойку за порушення грошових зобов'язань за Договором в розмірі 0,5% за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач не оплатив надані послуги, то позивач нарахував відповідачеві пеню(неустойку), яка складає 2 125,82 грн. Суд визнає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позов в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 4 330,26 грн. та інфляційні збитки в сумі 64 865,20 грн.

Оскільки Договором встановлено обов'язок відповідача оплачувати рахунок в день його виставлення, індекс інфляції та 3% річних нараховуються на суму боргу починаючи з дня, наступного за днем оплати.

У 2014 році останнім був виписаний Рахунок №8049 від 15.07.2014 на суму 2 713,52 грн. Станом на 16.07.2014 заборгованість відповідача становила 120 018,52 грн. На дану суму інфляційні таЗ% річних нараховуються з 16.07.2014 по 15.09.2015.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом встановлено, що згідно розрахунку позивача 3% річних становлять 4 330,26 грн., інфляційні збитки - 64 865,20 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "АВІАЛІГА" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРС ЕНД ТРЕВЕЛ" (04043, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 46, кв. 18, код ЄДРПОУ 39143970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "АВІАЛІГА" (01001, м. Київ, вул. В.Житомирська, буд. 23, оф. 4, код ЄДРПОУ 37729028) основний борг в сумі 195 644(сто дев'яносто п'ять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 52 коп., пеню в сумі 2 125(дві тисячі сто двадцять п'ять) грн. 82 коп., 3% річних в сумі 4 330(чотири тисячі триста тридцять) грн. 26 коп., інфляційні збитки в сумі 64 865(шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн. 20 коп. та судовий збір в розмірі 4004(чотири тисячі чотири) грн. 49 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 27.11.2015