Рішення

від 27.11.2015 по справі 910/28892/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2015Справа №910/28892/15

За позовом театрально-видовищного закладу культури "Київський академічний Молодий театр"

до Державного підприємства "Творчо-виробничий та навчально-дослідницький центр розвитку сучасного мистецтва"

про стягнення 34 380 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Зосименко Г.Р.(дов. від 24.11.2015)

Від відповідача: Зяблюк А.М.(директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг № 132-14 від 04.12.2014 у розмірі 34 380,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.11.2015 порушено провадження у справі №910/28892/15 та призначено до розгляду на 26.11.2015.

В судове засідання 26.11.2015 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач наявність заборгованості не заперечував, проте зазначив, що прострочення сталося не з його вини. Просив надати відстрочку виконання рішення на два місяці, на що позивач не заперечував.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

04.12.2014 між ТВЗК "Київський академічний Молодий театр" (далі позивач, театр за договором) та Державним підприємством "Творчо-виробничий та навчально-дослідницький центр розвитку сучасного мистецтва" (далі відповідач, замовник за договором) було укладено Договір №132-14 про надання послуг для проведення заходів(далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору на прохання "Замовника", в рамках проведенні заходу - мистецької акції, присвяченої 200-річчю Т.Г.Шевченка «Віч-на-віч з Кобзарем» для проведення показу вистави - одночасної пластичної драми за мотивами поем Тараса Шевченко « Катерина» і «Гайдамаки» «І мертвим, і живим, і ненародженим...» Криворізького академічного міського театру музично-пластичних мистецтв «Академія руху», початок о 19.00, що надалі іменується "Захід", Театр" зобов'язується відмінити свою вечірню виставу 04 грудня 2014 року «Торчалов» та надати "Замовникові" 04 грудня 2014 року комплекс послуг, перелік яких вказано у пункті 2.1. дійсного Договору, а "Замовник" зобов'язується прийняти вказані послуги і оплатити вартість аншлагового збору у сумі та порядку, що визначені у дійсному Договорі.

Згідно розділу 2 договору "Театр" зобов'язується надати 04 грудня 2014 року "Замовнику":

- великий зал для глядачів, сценічний комплекс, фойє та гримерні кімнати з усім необхідним та діючим устаткуванням у стані, придатному для проведення «Заходу». Сценічний комплекс надається з 10 год. Початок заходу о 19- год.

- технічний та обслуговуючий персонал "Театру":

- освітлювача;

- монтувальників;

- інженера по звуку;

- адміністратора;

- білетерів,

- прибиральниць

згідно штатного розпису у межах потрібного „Замовнику" часу.

"Театр" має право контролювати діяльність працівників "Замовника" на всіх етапах підготовки та проведення «Заходу» у приміщенні "Театру", а також, при необхідності, давати письмові та усні вказівки про усунення виявлених порушень умов дійсного Договору.

Розділом 3 договору встановлено, що "Замовник" зобов'язується:

- за добу до початку заходу письмово узгодити з відділом пожежної охорони «Театру» всі протипожежні заходи, а також, письмово повідомити "Театр" про кількість власного електрообладнання, його потужність, стан ізоляції та паспорти, що використовуються у заході.

- нести відповідальність у випадку порушення працівниками "Замовника", які безпосередньо причетні до проведення «Заходу», правил внутрішнього розпорядку, протипожежної безпеки гігієни та санітарії, які впроваджені "Театрі», не допускати використання відкритого вогню та паління цигарок (факелів, свічок, канделябрі н тощо), проведення піротехнічних ефектів, дугових прожекторів, а також вчинення пострілів, феєрверків та вогневих ефектів на сцені.

Відповідач зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість згідно п.4.1. Договору у розмірі 34 380,00 (тридцять чотири тис. триста вісімдесят грн. 00 коп.).

Відповідно до пункту 4.2. Договору зазначену у пункті 4.1. Договору суму Відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок Позивача на підставі акту виконаних робіт та при наявності відповідних бюджетних асигнувань протягом 30 днів з дня проведення вистави.

А у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 30 днів з дати отримання Відповідачем бюджетного фінансування на його рахунок. Позивачем зобов'язані за Договором виконані у повному обсязі, що підтверджується підписаним Сторонами актом виконаних робіт від 04.12.2014(копія акту в матеріалах справи). Відповідачем до цього часу зобов'язані не виконані.

16.04.2015 позивач надіслав відповідачу лист з вимогою надати інформацію про дату отримання бюджетних коштів та повернути борг (копія листа в матеріалах справи).

Однак, це звернення залишилось без відповіді, так само як і наступні усні звернення за телефоном.

Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором.

Але відповідач свої зобов'язання щодо оплати у встановлений договором строк не виконав і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 380,00 грн., що не заперечується відповідачем, про що свідчить відзив на позовну заяву.

Отже, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договір укладений між сторонами має ознаки договору про надання послуг, а відтак до даних правовідносин мають застосуватися положення, що регулюють даний вид договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору про надання послуг, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 901 - 907 ЦК України.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 34 380,00 грн.

В клопотанні про відстрочення виконання рішення відповідач просить відстрочити виконання рішення господарського суду м. Києва по справі № 910/18892/15 на два місяці, в зв'язку з неможливістю термінового погашення заборгованості через відсутність коштів і сплата всього боргу одноразово неминуче призведе до погіршення діяльності відповідача та проблем з виплатою заробітної плати.

Позивач не заперечував проти відстрочення рішення суду.

Згідно з пунктом 6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України у виняткових випадках, залежно від обставин справи, господарський суд за заявою сторони, державного виконавця, подання прокурора чи з власної ініціативи може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Дослідивши подані матеріали, суд вважає, що дане клопотання відповідача достатньо обґрунтоване та мотивоване, наданими матеріалами підтверджено існування конкретних обставин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення у даній справі, а тому, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача щодо надання відстрочки виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/28892/15 на два місяці.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов театрально-видовищного закладу культури "Київський академічний Молодий театр" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Творчо-виробничий та навчально-дослідницький центр розвитку сучасного мистецтва" (04071, м. Київ, вул. Лук"янівська, буд. 69-71, код ЄДРПОУ 35137172) на користь театрально-видовищного закладу культури "Київський академічний Молодий театр" (01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 17, код ЄДРПОУ 05509470) основний борг в сумі 34 380(тридцять чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1218(одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Відстрочити виконання рішення від 26.11.2015 по справі № 910/28892/15 на два місяці - до 26.01.2016.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 27.11.2015