Постанова

від 05.08.2015 по справі 804/8445/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 р. Справа № 804/8445/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Сінергія» про стягнення заборгованості та накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Сінергія» про стягнення заборгованості у розмірі 1 623,87 грн. та накладення арешту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у визначені законодавством строки грошових зобов'язань відповідач має податковий борг у сумі 1 623,87 грн., проте підприємство добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Сінергія» зареєстроване у якості юридичної особи та перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

За відповідачем обліковується податковий борг по платежам до бюджету з податку на додану вартість у сумі 1 623, 87 грн. у зв'язку з несплатою донарахованих штрафних санкцій відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, згідно податкових повідомлень-рішень (форми Ш) від 27.12.2012 року №0005611502 у сумі 7 532,20 грн. та від 27.12.2012 року №0005601502 у сумі 2 467,17 грн.

Посадовими особами позивача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень, липень та серпень 2009 року, листопад на грудень 2010 року, січень 2011 року щодо несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за результатами якої складено акт № 5368/455/15-230/33855229 від 26.12.2012 року, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2012 р. №0005601502 на суму 2 467,17 грн. та №0005611502 на суму 7 532,80 грн. З урахування переплати, яка обліковувалась в особовому рахунку станом на 31.01.2013 року у сумі 8 375, 50 грн., сума податкового боргу склала 1 623, 87 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення було направлено засобами поштового зв'язку 29.01.2013 року.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією податкову вимогу від 12.03.2013 року №56, яка було направлено сформовано на податкову адресу ТОВ «Науково-технічний центр «Сінергія» та 16.04.2013 р. відділенням поштового зв'язку повернуто конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Матеріали справи не містять доказів оскарження вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату нею юридичної сили.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з рахунків відповідача суми податкового боргу.

В той же час суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Сінергія», що знаходяться у банку, з огляду на наступне.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, при цьому, в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі №642/12/13-13 від 29.04.2013 року, щодо питань пов'язаних з застосуванням адміністративного арешту коштів, зазначив, що умовою застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу. Відповідна обставина має бути підтверджена під час судового розгляду. При цьому, суд повинен встановити відсутність відповідного майна не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів.

В свою чергу, відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу країни, право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податків у разі відсутності у такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена судом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджується, що начальником Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції було прийнято рішення від 01.03.2013 року №14 про опис майна у податкову заставу.

Листом від 07.03.2013 р. № 1/04-411 Відділ Держземагентства у м. Дніпродзержинську повідомив про відсутністю зареєстрованих за відповідачем земельних ділянок. Листом від 19.03.2014 р. № 07.1/13-26/1584 Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області повідомила про відсутність сільськогосподарської техніки у відповідача. Листом від 02.04.2013 р. № 5480 Дніпродзержинський ВРЕР ДАЇ при УМВС України у Дніпропетровській області повідомив про відсутність зареєстрованих у платника транспортних засобів.

Окрім того, позивачем не було надано доказів звернення до інших установ та організацій, щодо можливої наявності майнових прав, до таких як, зокрема, гірничо-промислових територіальних управлінь, щодо зареєстрованих технологічних транспортних засобів та ін.

Враховуючи зазначене, на погляд суду, позивачем не здійснено достатніх заходів щодо пошуку майна боржника та не надано належних та достатніх доказів відсутності у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, з яким законодавець пов'язує право податкового органу на звернення до суду з позовами про арешт коштів на рахунках, в рамках підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За викладених обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Сінергія» про стягнення заборгованості та накладення арешту - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Сінергія» (51920, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Желєзняка, будинок 48 Б, квартира 1, код ЄДРПОУ 33855229), податковий борг на загальну суму 1 623, 87 грн. (одна тисяча шістсот двадцять три гривні вісімдесят сім копійок), в тому числі з податку на додану вартість у сумі 1 623, 87 грн. (одна тисяча шістсот двадцять три гривні вісімдесят сім копійок): код платежу 14010100, р/р 31110029700013, одержувач: УДКСУ у м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1