Ухвала

від 19.11.2015 по справі 804/5167/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2015 рокусправа № 804/5167/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі №804/5167/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аксель Лак» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

15 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аксель Лак» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000432202, винесене ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від 02.03.2015 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг на суму 242167 грн. за основним платежем та 60542 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що чинне законодавство України не ставить в залежність право платника податку на податковий кредит, формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання, зокрема, контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання товару/послуг та, у разі якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобовязань щодо сплати ПДВ до бюджету, то це тягне відповідальність саме для них та така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000432202 від 02.03.2015 р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит за рахунок удаваних господарських відносин із контрагентами, які не мали достатніх ресурсів для ведення господарської діяльності, відтак прийняті у його відношенні податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими та підстави для їх скасування - відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 03.02.2015 року по 09.02.2015 року посадовими особами ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аксель Лак» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період липень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 14.02.2015 року №411/04-61-22-2/39009750.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року ( із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (послуг) від ТОВ «Герикс» ПП «Восток», ТОВ «МДНС», ТОВ «ФЛИП» на суму 24266.67 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 24266.67 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000432202 від 02.03.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 242167 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 60542 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0000432202 від 02.03.2015 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що правомірність формування позивачем податкової звітності з податку на додану вартість підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим, наявними є підстави для скасування податкового повідомлення - рішення про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать, що ТОВ «Аксель Лак» має наступні види діяльності за КВЕД-2010, згідно довідки статуправління: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Між ТОВ «Аксель Лак» (Перевізник) та ТОВ «Сальвіо дель Бене» (Замовник) був укладений договір від 10.06.2014 №103 згідно якого Замовник надає Перевізнику вантажі, а Перевізник зобовязується здійснювати внутрішнє або міжнародне перевезення вантажів.

Згідно п.2.1 Договору №103 перевезення вантажів здійснюється власними вантажними автомобілями Перевізника на підставі Заявок, які є невідємною частиною Договору.

До перевірки та до суду надані товарно-транспортні накладні, перелік яких визначений в Акті перевірки.

Податковий орган ставить під сумнів здійснення господарських операцій з огляду на те, що згідно наданих документів, перевезення товару здійснювалось як власними вантажним автомобілями, так і шляхом залучення інших перевізників.

Згідно пояснень представника позивача при виконанні комплексу робіт по перевезенню бурового обладнання із с.Алісівка, Харківської області до м. Бровари, Київської області, на виконання умов Договору №103 від 10 червня 2014 року між ТОВ «Аксель лак» та ТОВ «Сальвіо дель Бене», були залученні транспортно-експедиційні підприємства. Для пошуку транспортно-експедиційних послуг підприємств субпідрядників ТОВ «Аксель Лак» поширило запити в мережі Інтернет.

Між ТОВ «Аксель Лак» (Замовник) та ТОВ «Флип» (Перевізник) укладено договір на надання послуг автомобільним транспортом від 14.07.2014 року №140714-03. Згідно п.1.1 цього Договору даний договір регулює порядок відносин, що виникають - сторонами при міжміських перевезеннях вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до п.1.2 цього Договору ТОВ «Флип» (Перевізник) зобов'язується доставити ввірений йому ТОВ «Аксель Лак» (Замовник) вантаж у пункт призначення в установлений договором і доповненням до нього термін і видати його уповноваженій на одержання вантажу.

За результатами наданих послуг складений акт виконаних робіт від 14.07.2014 року №ОУ-71424 та податкова накладна від 14.07.2014 року №396.

Податковий орган зазначає, що товарно-транспортні накладні складені 01.07.2014 року та 05.07.2014 року, а сам договір про надання послуг між ТОВ «Аксель Лак» та ТОВ «Флип», рахунок-фактура №СФ-71424, акт здачі-прийняття робіт 14.07.2014 року. В тому числі, відповідачем зазначено про відсутність працівників на ТОВ «Фліп». В Акті здачі-прийнятті робіт від 14.07.2014 року №ОУ-71424 відсутні обовязкові реквізити, як обсяг господарської операції та одиниця виміру господарської операції. В рахунку-факторі №СФ-71424 відсутнє місце складання, обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції посада особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (зазначено лише - автопослуга).

Крім того, між Позивачем та ТОВ «МДНС» укладено договір на надання послуг автомобільним транспортом від 10.06.2014 року №3614, відповідно до якого ТОВ «МДНС» автомобільним транспортом зобов'язується доставити ввірений йому ТОВ «Аксель Лак» (Замовник) вантаж у пункт призначення в установлений договором і доповненнями до нього термін і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі.

За результатами наданих послуг складені рахунок-фактура №СФ-63028 та податкова накладна від 30.06.2014 №1122.

У рахунку-фактурі №СФ-63028 відсутні такі обов'язкові реквізити як місце складання, обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції посада особи, ї оповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

До перевірки також надані товарно-транспортні накладні від 16.06.2014 №102, від 17.07.2014 року №107 та 108, від 19.06.2014 року №119, 120 та 121, відповідно до яких водіями є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Також, між Позивачем та ПП «Восток» укладено договір на надання послуг автомобільним транспортом від 16.06.2014 року №701, відповідно до якого ПП «Восток» (Перевізник) автомобільним транспортом зобов'язується доставити ввірений йому ТОВ «Аксель Лак» (Замовник) вантаж у пункт призначення в установлений договором і доповненням до термін і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі.

За результатами наданих послуг складені акт виконаних робіт від 14.07.2014 року №71402, рахунок-фактура від 24.07.2014 №СФ-000025, податкова накладна від 14.07.2014 року №71402, розрахунки між підприємствами проведенні не в повному обсязі. Загальна сума послуг 680000 грн., а сплачено 425000 грн..

До перевірки також надані товарно-транспортні накладні від 01.07.2014 року №197, від 05.07.2014 року №217, від 09.07.2014 року №240 та від 11.07.2014 року №258.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Герикс» (Продавець) укладено угоду про наміри поставки вантажного автомобіля від 15.07.2014 року №07/14-05 та договір поставки вантажного автомобіля від 29.07.2014 №07/14-09.

Згідно п.4.3 вищезазначеної Угоди після остаточного вибору транспортного засобу Виконавець зобов'язаний придбати, поставити на облік в органах ДАЇ з отриманням номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

На момент передачі автомобіля Замовнику Виконавець зобов'язаний зняти автомобіль з обліку у відповідній структурі ДАЇ.

Відповідно до п.1 вищезазначеного Договору Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти належний Продавцеві на праві власності вантажний автомобіль (тягач) марки Renault Magnum 2001 випуску (VIN VF611GTA000114295) та напівпричіп Fruehauf TX34CW 1998 випуску (VIN VFKT34C5WXKФ1198).

На виконання умов договору ТОВ «Герикс» виписано видаткову накладну від 29.09.2014 року №РН-0000918 та податкову накладну від 31.07.2014 року №918.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Як вбачається зі змісту акту перевірки податковим органом в якості підстав для невизнання податкового кредиту, сформованого позивачем, слугували висновки щодо невідповідності наданих до перевірки ТТН вимогам чинного законодавства в частині обсягу заповнення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду наступне.

Певна невідповідність товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Так, певна невідповідність ТТН може свідчити лише про неналежне оформлення документів щодо перевезення товару, та не може слугувати підставою для визнання або невизнання господарської операції в цілому, оскільки ТТН не має статусу документу звітності первинного бухгалтерського обліку.

Стосовно посилань податкового органу на висновки матеріалів перевірки контрагентів як на підставу щодо невизнання сформованого позивачем податку на додану вартість, суд зазначає, що декларування позивачем податку на додану вартість не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток, отриманих за рахунок договорів, укладених позивачем з ТОВ «Мінатур» (ТОВ «АВД-Технологія», на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі №804/5167/15 - зашити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна