Ухвала

від 18.11.2015 по справі 813/3797/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 876/10709/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання: Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «ВЕЕМ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2014 року позивач ПП «ВЕЕМ» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (на даний час ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області) в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на підставі акту № 25/22-10/20816413 від 07.02.2014 року; 2) зобов'язати відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в інформаційній системі «Податковий блок», зокрема в автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «БК «Адена» за жовтень, листопад 2012 р., ТОВ «Нові технології ТПВ» за лютий-липень 2012 р. та ТОВ «А-Знак» за серпень, вересень 2012 року.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на підставі акту № 25/22-10/20816413 від 07.02.2014 року. Зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в інформаційній системі «Податковий блок», зокрема в автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «БК «Адена» за жовтень-листопад 2012 р., з ТОВ «Нові технології ТПВ» за лютий-липень 2012 р., з ТОВ «А-Знак» за серпень-вересень 2012 року.

З цією постановою суду від 29.10.2014 року не погодився відповідач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що за результатами проведеної податковим органом перевірки позивача ПП «ВЕЕМ» встановлено завищення ним податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту з ПДВ по безтоварних операціях, про що відповідачем внесено відомості до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Зазначає апелянт, що факти та висновки акту перевірки № 25/22-10/20816413 від 07.02.2014 року, які відображені в інформаційній системі «Податковий блок» не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки, а тому, на думку апелянта, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 29.10.2014 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в кому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Львова здійснено вихід за юридичною, фактичною адресою позивача ПП «ВЕЕМ» для проведення зустрічної звірки та складено акт № 25/22-10/20816413 від 07.02.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВЕЕМ» з питань правомірності формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат по взаєморозрахунках з ТОВ «Веем-Оздобуд» за грудень 2012 р., вересень-грудень 2013 р., ТОВ «БК «Адена» за жовтень, листопад 2012 р., ТОВ «Нові технології ТПВ» за лютий-липень 2012 р. та ТОВ «А-Знак» за серпень-вересень 2012 р. (а.с. 12-34 Т.1, 34-56 Т.2).

У вказаному Акті від 07.02.2014 зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог : - п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, внаслідок чого завищено податкові зобов'язання з ПДВ по безтоварних операціях на загальну суму ПДВ 248867,82 грн., в т.ч. по періодах : лютий 2012 р. - 39500,03 грн., березень 2012 р. - 18000 грн., квітень 2012 р. - 26999,73 грн., липень 2012 р. - 35998,16 грн., серпень 2012 р. - 33199,13 грн., вересень 2012 р. - 36699,37 грн., жовтень 2012 р. - 30501,16 грн., листопад 2012 р. - 28000,24 грн.; - п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по безтоварних операціях за 2012 рік на загальну суму 248867,82 грн., в тому числі по періодах: лютий 2012 року - 39500,03 грн., березень 2012 року - 18000,00 грн., квітень 2012 року - 26999,73 грн., липень 2012 року - 35998,16 грн., серпень 2012 року - 33199,13 грн., вересень 2012 року - 36699,37 грн., жовтень 2012 року - 30501,16 грн., листопад 2012 року - 28000,24 грн.; - пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 1244399,1 грн.; - п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216, ст.228 ЦК України, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого позивачем завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 1244399,10 грн..

На підставі висновків вказаного вище Акта від 07.02.2014 року відповідачем було проведено коригування у підсистемі інформаційної системи Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що стосуються задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме: зменшено суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, які ПП «ВЕЕМ» задекларувало за рахунок податкових накладних виписаних: ТОВ «А-знак» на загальну суму 69868,50 грн.; ТОВ «Адена» на загальну суму 58501,40 грн.; ТОВ «Нові технології ТПВ» на загальну суму 190603,76 грн. (а.с. 64-82 Т.1).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо неправомірності внесення відповідачем змін, що стосуються розміру податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача до інформаційної системи «Податковий блок», з врахуванням наступного.

Підпунктом 62.1.3 п.6.2.1 ст.62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затв. наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 226 (далі - Порядок).

Згідно пп.2.10.3 п.2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації колонки 2 розділу ІІ Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, колонки 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до п.2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 11-1 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Отже, висновок щодо правильності чи недостовірності задекларованих позивачем даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до облікової картки платника, може бути зроблений податковим органом лише після визначення податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Крім цього, у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Згідно ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим же Кодексом.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується органом державної податкової служби відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно дорозділу V цього Кодексу, такий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таке податкове повідомлення-рішення, відповідно до положень ст. 56 ПК України, підлягає узгодженню, зокрема і шляхом його оскарження.

З матеріалів справи видно, що відповідач не склавши на підставі висновків Акта перевірки від 07.02.2014 року відповідних податкових повідомлень-рішень і не здійснивши узгодження податкових зобов'язань, вніс зміни до інформаційної системи «Податковий блок» щодо сум податкового кредиту та податного зобов'язання з ПДВ відносно ПП «ВЕЕМ».

Однак, такі зміни показників, обчислені на підставі акта перевірки, можуть бути відображені у інформаційній базі лише після складення податкового повідомлення-рішення та його узгодження у передбаченому законом порядку. Лише після підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження.

У розглядуваному випадку жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та їх узгодження) за наслідками проведеної звірки, за результатами якої було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, здійснено не було, що свідчить про вчинення податковим органом дій всупереч наведеним вище нормам та про порушення права позивача.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що податковому органу надано право складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), в решті випадків податковим законодавством передбачено складання довідок.

Однак, зміст Акта від 07.02.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача свідчить, що відповідачем фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на підставі акту № 25/22-10/20816413 від 07.02.2014 року, і саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 29.10.2014 р. винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «ВЕЕМ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.11.2015 року.