Ухвала

від 24.11.2015 по справі 815/6949/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Київ К/800/54134/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014

та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2014

у справі № 815/6949/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат»

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Іллічівський олійножировий комбінат» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0002092201 від 16.09.2013.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити в силі оскаржувані судові рішення, як обґрунтовані та законні.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04 по 31.12.2012, складено акт № 353/15-03-22-01-0301/31541451 від 30.08.2013, в якому зафіксовано порушення: п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації з ПДВ) на 322 784 грн., у тому числі: вересень 2012 року - 322 784 грн.; занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд. 25 декларації з ПДВ) на 1 850 272 грн., у т.ч.: вересень 2012 року - 1 527 488 грн., жовтень 2012 року - 322 784 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, № 0002092201 від 16.09.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 312 840 грн., у т.ч.: 1 850 272 грн. основного платежу та 462 568 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно змісту акта проведеної перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:

- по взаємовідносинам з TOB «Регіональне Агропостачання-Сервіс»: акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 29.10.2012 № 323/22-214/31094984/2601 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Регіональне Агропостачання - Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ПП «Гамма-Плюс», ПП «Дари Азова», TOB «Негоціант-Агро», TOB «Інвестиційна група «Каспій-Дон», TOB «Марін Груп Україна» за період з 01.03.2012 по 31.08.2012», яким встановлено про неможливість зробити висновок щодо підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій TOB «Регіональне Агропостачання - Сервіс» з контрагентами-покупцями за період з 01.03.2012 по 31.08.2012; вироку Куйбишевського районного суму міста Донецька від 03.06.2013, в якому зазначено, що контрагенти-постачальники TOB «Регіональне Агропостачання-Сервіс» створені з метою прикриття незаконної діяльності (ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України);

- по взаємовідносинам з TOB «НВП «ПРОМТЕХСІНТЕЗ», на адресу ДПІ у м. Іллічівську від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська надійшов акт про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «НВП «ПРОМТЕХСІНТЕЗ» щодо підтвердження господарських відносин з TOB «Лігран» за лютий, березень, квітень, травень, червень 2012 року, з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за грудень 2011 року, січень 2012 року, згідно якого зустрічну звірку неможливо провести, у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням. Відповідно до висновку зазначеного акта: по TOB «НВП «ПРОМТЕХСІНТЕЗ» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за грудень 2011 року, січень 2012 року;

- по взаємовідносинам з TOB «Альфакласс» ДПІ у м. Іллічівську від Західної МДПІ м. Харкова отримано акт від 09.04.2013 № 654/22.5-21/33677280 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфакласс» щодо підтвердження господарських відносин з TOB «Валета» за грудень 2011 року - січень 2012 року, TOB «Івітек ТТК» за лютий 2012 року, квітень-травень 2012 року, TOB «Інтако» за квітень-червень 2012 року, серпень 2012 року, та їх подальшої реалізації». Згідно зазначеного акту, зокрема, станом на початок звірки TOB «Альфакласс» має стан « 9» - «Внесений запис про відсутність за місцезнаходженням». (Відповідно до висновку зазначеного акта, зокрема: встановлений факт відсутності реального вчинення господарських операцій по постачальникам: TOB «Валета» за період грудень 2011 року - січень 2012 року, TOB «Івітек ТТК» за період травень 2012 року, TOB «Ітако» за період квітень, травень, червень, серпень 2012 року, унеможливлює підтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин ТОВ «Альфакласс» з покупцями.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) і TOB «НВП «ПРОМТЕХСІНТЕЗ» (постачальник) укладено договір поставки № 1265/21/12-11 від 16.12.2011, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити у відповідності з умовами даного договору; технічні характеристики, комплектація, кількість, якість, ціна товару підлягають узгодженню сторонами та оформленню Додатком № 1 до договору «Специфікація поставки»; покупець оплачує постачальнику 50% передплати не пізніше десяти календарних днів від дати підписання договору, залишок 50% - за повідомленням про готовність товару, але не пізніше 10 календарних днів від дати підписання приходних документів; строк поставки - 90 днів з моменту першої частини передплати за договором з правом узгодження з покупцем дострокової поставки. Базисна умова поставки: DDP місто Іллічівськ (у відповідності з правилами «Інкотермс» у редакції 2000 року); датою поставки вважається дата здачі постачальником покупцю товару на склад у місті Іллічівську; постачальник здає товар за кількістю та комплектності повноважному представнику покупця, який підтверджує свої повноваження належно оформленою довіреністю. Приймання-передача товару за кількістю та комплектності здійснюється на підставі Додатка № 1 «Специфікація поставки», сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання сертифіката, технічного паспорта та технічної документації, інструкції по експлуатації, супровідних документів; даний договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов'язань кожною із Сторін, тощо.

Між позивачем (покупець) і TOB «Альфакласс» (постачальник) укладено договір на виробництво лабораторних меблів № 003-12/25-К від 12.01.2012, відповідно до якого, постачальник зобов'язується виготовити, поставити, здійснити монтаж та підключення лабораторних металевих меблів (далі - товар), а покупець оплатити товар на умовах даного договору; найменування, кількість та ціни за одиницю виміру товарів, які поставляються, указані в Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору та дублюються в рахунках для оплати на підставі Специфікації; розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника; доставку товару постачальник здійснює на склад покупця на умовах DDU (правила Інкотермс-2000), м. Іллічівськ Одеської області, вул. Транспортна, 45; перехід права власності та ризиків на Товар здійснюється в момент підписання акта приймання-передачі після його монтажу та підключення; одночасно з товаром продавець передає покупцю наступні товаросупровідні документи: паспорт із зазначенням гарантійних зобов'язань; товарно-транспортна накладна, оформлена у відповідності зі Специфікацією; податкова накладна; рахунок-фактура на залишок 10% суми Специфікації; даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012, але у будь-якому випадку до моменту виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором, тощо.

Між позивачем (покупець) і TOB «Регіональне Агропостачання-Сервіс» (продавець) укладено договір поставки № 12/86-К від 14.03.2012, відповідно до якого, з урахуванням специфікацій до нього, продавець зобов'язується передати у власність покупця (далі - поставити) олію соняшникову нерафіновану, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, в порядку та на умовах, встановлених даним договором; ціна за одиницю товару зазначається у специфікаціях до договору; товар поставляється партіями у відповідності до специфікацій до договору, які є додатками до даного договору та його невід'ємною частиною; розрахунки за товар, який постачається, здійснюються передплатою 100%, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця; поставка товару за даним договором здійснюється протягом 2-х днів з моменту отриманої передплати на розрахунковий рахунок продавця; доставка здійснюється за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 45; поставка товару здійснюється лише при наданні покупцем наступних документів: оригінала довіреності, оформленої належним чином на представника покупця. Прийом та передача товару оформляється шляхом підписання повноважними представниками продавця та покупця накладної на товар, який поставляється, та акта приймання-передачі; даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 включно, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором, тощо.

На підтвердження виконання умов укладених договорів та подальшого використання у власній господарській діяльності придбаних у зазначених товариств товарно-матеріальних цінностей, правильності декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період, позивачем до суду надані: витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Статутів, довідки ЄДРПОУ, довідки про взяття на облік платника податків, Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість, відповідно до яких станом на час укладання вищезазначених договорів та здійснення позивачем спірних господарських операцій, вказані товариства: зареєстровані відповідно до вимог діючого законодавства, як юридичні особи, як платники податків, в тому числі ПДВ; їх місцезнаходження не змінені; рахунки; рахунки-фактур; банківські виписки; накладні; податкові накладні; додатки № 2 до податкових накладних; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; накладні на переміщення; «відвісів» на отриманий товар; складські звіти; договір комісії № 175-К від 04.11.2011 із додатковою угодою до нього; витягів з журналів реєстрації виданих довіреностей; виробничо-технічних звітів по цеху; лімітно-забірних карт на відпуск сировини у виробництво; специфікації на продукцію; прибуткові ордери на товари; акти приймання-передачі матеріалів в монтаж; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; акти приймання виконаних будівельних робіт (Типова форма № КБ-2в); підсумкові відомості ресурсів (витрати - за фактом); акти приймання виконаних робіт; акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів; оборотно-сальдові відомості по рахункам; технічні паспорти та керівництво по експлуатації агрегатів тощо; податкові декларації з податку на додану вартість із додатками до них; реєстри виданих та отриманих податкових накладних; протоколи досліджень соняшниковоїї олії нерафінованої; Свідоцтва про атестацію; довідок про ціни на товари на внутрішньому ринку України; докази отримання податкових накладних органом податкової служби; інвентаризаційні описи основних засобів.

Згідно вироку Куйбишевського районного суду міста Донецька від 03.06.2013 по справі № 1-кп/259/204/2013 (№ 259/4618//13-к), який набрав законної сили 03.07.2013, зокрема: затверджено угоду від 21.05.2013, визнано винними ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно змісту вказаного вироку, у ньому йде посилання, зокрема, на події в період з початку листопада 2011 року по грудень 2012 року та на обставини, які стосуються: ТОВ «Арктика», ТОВ «Атлантида-2007», ПП «Гарант», ТОВ «Інвестмережа», ТОВ «Південь-буд-Інвест», ТОВ «ІГ Каспій-дон», ТОВ «ТАТ-Інвест», ТОВ «ДНС траст», ТОВ «ГИГ строй», ТОВ «Агро-Сильвер», ТОВ «САТК», ТОВ «Дагіта», ТОВ «МС імперія», ТОВ «Фарт ПР».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 по справі № 1570/7030/2012, яка набрала законної сили 12.11.2013, визнано протиправними дії податкового органу щодо складання акта перевірки від 29.10.2012 № 323/22-214/31094984/2601 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ПП «Гамма-Плюс», ПП «Дари Азова», TOB «Негоціант-Агро», TOB «Інвестиційна група «Каспій-Дон», TOB «Марін Груп Україна» за період з 01.03.2012 по 31.08.2012» в частині висновків про неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» з контрагентами-продавцями: ПП «Гамма-Плюс», ПП «Дари Азова», TOB «Негоціант-Агро», TOB «Інвестиційна група «Каспій-Дон», TOB «Марін Груп Україна» за період з 01.03.2012 по 31.08.2012; не можна прийняти до уваги вирок Куйбишевського районного суду міста Донецька від 03.06.2013 у справі № 1-кп/259/204/2013 (№ 259/4618//13-к), який набрав законної сили 03.07.2013, оскільки, у даному випадку, вказуються на події в період з початку листопада 2011 року по грудень 2012 року та на обставини, які стосуються контрагентів-постачальників ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс», які створені з метою прикриття незаконної діяльності: ТОВ «Арктика», ТОВ «Атлантида-2007», ПП «Гарант», ТОВ «Інвестмережа», ТОВ «Південь-буд-Інвест», ТОВ «ІГ Каспій-дон», ТОВ «ТАТ-Інвест», ТОВ «ДНС траст», ТОВ «ГИГ строй», ТОВ «Агро-Сильвер», ТОВ «САТК», ТОВ «Дагіта», ТОВ «МС імперія», ТОВ «Фарт ПР», які є постачальниками другого та третього ланцюга постачання; первинні бухгалтерські та податкові документи оформлені у відповідності до вимог законодавства; акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «НВП «Промтехсінтез» і ТОВ «Альфакласс» підтверджують лише факт неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів позивача із різних підстав та містять безпідставні висновки про безтоварність (нереальність, недійсність та нікчемність) правочинів контрагентів позивача та інших суб'єктів «по ланцюгах» господарювання, з якими у позивача відсутні будь-які господарські правовідносини, оскільки висновок відповідача базується на посиланнях в акті перевірки на аналіз взаємовідносин та господарської діяльності третіх осіб, які не є безпосередніми контрагентами позивача; позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів; порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст. 198 зазначеного Кодексу).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з п. п. 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Слід зазначити, що право платника податку на податковий кредит законодавство не ставить в залежність від факту проведення зустрічної звірки даних суб'єкта господарювання (постачальника товару, виконавця робіт, послуг) щодо платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише неможливістю проведення зустрічної звірки даних контрагента через різні обставини та відсутністю в нього основних фондів, складських приміщень, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Стосовно вироку Куйбишевського районного суду міста Донецька від 03.06.2013 по справі № 1-кп/259/204/2013 (№ 259/4618//13-к), яким визнано винними ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України визнано винним у скоєнні злочинів, слід зазначити наступне.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому, обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства), встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами. А саме, - з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вирок суду, яким визнано винним посадову особу платника податків, сам по собі не може бути безумовним доказом нікчемності чи недійсності укладених ним угод або безтоварності господарських операцій. Крім того, в даному випадку вироком Куйбишевського районного суду міста Донецька від 03.06.2013 по справі № 1-кп/259/204/2013 (№ 259/4618//13-к) визнано винними посадових осіб контрагентів-постачальників ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс», які є постачальниками другого та третього ланцюга постачання; господарська діяльність підприємства ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» у кримінальній справі не досліджувалась, вирок суду не містить посилань на будь-які господарські операції ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс», зокрема, із позивачем, і не встановлює їх незаконність або безтоварність.

Посилання відповідача на відсутність у підприємств-контрагентів постачальника товару адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань є загальним посиланням, яке не доведено, і саме по собі не свідчить про нереальний характер господарських операцій між позивачем і його безпосередніми постачальниками. До того ж підприємство не позбавлено права і можливостей залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення торгівельної діяльності.

Усі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо фактичного вчинення господарських операцій між позивачем та його безпосередніми постачальниками з поставки товару, в результаті чого встановлено, що такі операції мали реальний характер, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За наведених обставин, відсутності порушень норм матеріального і процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний