Рішення

від 24.11.2015 по справі 910/27424/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/27424/15 За позовом Приватного підприємства «Колорит»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес гарант груп-2012»

про стягнення 100000 грн. 00 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Струтинська Д.С. - представник за довіреністю б/н від 01.10.2015;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.10.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «Колорит» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес гарант груп-2012» про стягнення 100000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за відсутності будь-яких договірних відносин між сторонами було помилково перераховані відповідачу грошові кошти у розмірі 100000 грн. 00 коп., які відповідач, не зважаючи на вимоги позивача про повернення помилково перерахованих коштів, позивачу не повернув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 порушено провадження у справі № 910/27424/15, розгляд справи призначено на 10.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 24.11.2015.

У судовому засіданні 24.11.2015 представник позивача подав письмові пояснення по справі, надав усні пояснення, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.11.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103034892176.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 24.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2015 Приватне підприємство «Колорит» здійснило перерахування грошових коштів у розмірі 100000 грн. 00 коп. зі свого рахунку № 26006360132, відкритого у Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний банк «Укргазбанк», на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес гарант груп-2012» № 26004010027255, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «А-Банк», що підтверджується платіжним дорученням № 539 від 15.06.2015, яке долучено позивачем до позовної заяви.

При цьому, призначенням платежу вказано - поворотна фінансова допомога згідно з Договором позики від 15.06.2015.

Звертаючись з позовом до суду, позивач у позовній заяві зазначив, що вказані грошові кошти у розмірі 100000 грн. 00 коп. були перераховані Приватним підприємством «Колорит» помилково, на момент здійснення переказу між сторонами не існувало жодних правовідносин, які були б підставою для перерахування грошових коштів у розмірі 100000 грн. 00 коп., а призначення платежу, зазначене у платіжному дорученні № 539 від 15.06.2015, вказане помилково.

Крім того, у письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 24.11.2015, представник позивача зазначив, що грошові кошти у розмірі 100000 грн. 00 коп., перераховані позивачем відповідачу, були перераховані помилково без жодних правових підстав. При цьому, будь-яких договірних (недоговірних) відносин на момент здійснення переказу між позивачем та відповідачем не існувало та в подальшому не виникло, в тому числі не було укладено Договір позики від 15.06.2015, який зазначений у призначенні платежу у платіжному дорученні № 539 від 15.06.2015.

При цьому, судом встановлено, що 18.08.2015 позивач звернувся до відповідача із листом вих. № 4/08-15 від 17.08.2015, в якому просив повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 100000 грн. 00 коп. (лист долучений позивачем до позовної заяви).

Крім того, 09.09.2015 позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 100000 грн. 00 коп., яка була отримана відповідачем 11.09.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 7902002198419 (долучені позивачем до позовної заяви).

Водночас, як зазначає позивач, відповідачем не вчинено жодних дій щодо повернення вказаних грошових коштів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, для захисту своїх прав особа може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту права, який передбачено законом, що регулює відносини сторін або договором між сторонами.

Приписами частини 1 статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з положенням частин 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України. цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи за відсутності положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України.

Як встановлено судом, 15.06.2015 Приватне підприємство «Колорит» здійснило перерахування грошових коштів у розмірі 100000 грн. 00 коп. зі свого рахунку № 26006360132, відкритого у Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний банк «Укргазбанк», на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес гарант груп-2012» № 26004010027255, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «А-Банк», що підтверджується платіжним дорученням № 539 від 15.06.2015, призначенням платежу вказано - поворотна фінансова допомога згідно з Договором позики від 15.06.2015.

Звертаючись з позовом до суду, позивач у позовній заяві зазначив, що вказані грошові кошти у розмірі 100000 грн. 00 коп. були перераховані Приватним підприємством «Колорит» помилково, на момент здійснення переказу між сторонами не існувало жодних договірних або недоговірних правовідносин, які були б підставою для перерахування грошових коштів у розмірі 100000 грн. 00 коп., в тому числі не було укладено Договір позики від 15.06.2015, який вказано у призначенні платежу.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами викладені позивачем у позові обставин щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 100000 грн. 00 коп. та факту помилкового перерахування позивачем вказаних грошових коштів, зокрема, відповідачем не надано суду доказів існування правових підстав перерахування і наявності будь-яких зобов'язань між сторонами, які могли виникнути на підставі статті 11 Цивільного кодексу України, в тому числі не надано суду доказів укладення Договору позики від 15.06.2015 (зокрема, копії вказаного договору), а також доказів, що на рахунок відповідача не були зараховані грошові кошти у розмірі 100000 грн. 00 коп., перераховані позивачем за платіжним дорученням № 539 від 15.06.2015.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами викладених позивачем у позові обставин щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 100000 грн. 00 коп. та факту набуття відповідачем належного позивачу майна (грошових коштів у розмірі 100000 грн. 00 коп.), за відсутності для цього будь-яких правових підстав, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства «Колорит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес гарант груп-2012» про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 100000 грн. 00 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес гарант груп-2012» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал/Івана Франка, буд. 11/1. кв. 16; ідентифікаційний код: 38063088) на користь Приватного підприємства «Колорит» (80362, Львівська обл., Жовківський р-н, смт. Куликів, вул. Шевченка, буд. 65; ідентифікаційний код: 31528781) грошові кошти у розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 30.11.2015

Суддя І.М. Отрош