Рішення

від 24.11.2015 по справі 5013/581/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 рокуСправа № 5013/581/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Вавренюк Л.С., суддів Колодій С.Б. та Тимошевської В.В., розглянувши матеріали справи № 5013/581/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ілан Агро", м. Мала Виска Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Національний банк України, м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- малого приватного підприємства "Елегія", м. Кіровоград

- ОСОБА_2, м. Кіровоград

про стягнення 1 949 234,14 грн.

Представники :

від позивача - Глухов О.В., довіреність № 16 від 25.09.15 р.;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (ТОВ "Укрпромбанк") звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович" (ФГ "Сінельник Валерій Дем'янович") заборгованості за кредитним договором № 05/К-06 від 16.06.06 р. в сумі 1 950 456,70 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 01.06.11 р. здійснено заміну ФГ "Сінельник Валерій Дем'янович" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Ілан Агро" (далі - ТОВ "Ілан Агро", відповідач).

Згідно ухвали господарського суду Кіровоградської області від 29.05.15 р. залучено до участі в справі № 5013/581/11 процесуального правонаступника позивача ТОВ "Укрпромбанк" - товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (далі - ТОВ "ІК "ІФГ Капітал", позивач) та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний Банк України.

12.10.15 р. позивачем подано до суду заяву про уточнення розміру позовних вимог № 692 від 08.10.15 р., у відповідності до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором в загальному розмірі 1 949 234,14 грн., а саме: 1 135 100,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 636339,94 грн. простроченої заборгованості за нарахованим процентами; 44 657,67 грн. простроченої заборгованості за комісією, 89175,32 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 40 968,46 грн. пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів та 2 992,75 грн. пені за несвоєчасне погашення простроченої комісії за управління кредитною лінією (а.с. 148-149 том 5).

Подана позивачем заява про уточнення розміру позовних вимог фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Оскільки у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, господарський суд розглядає позовні вимоги в редакції заяви, поданої до суду 12.10.15 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами кредитного договору, в результаті чого за ним рахується заборгованість в розмірі 1 950 456,70 грн.

Відповідач позовні вимоги заперечив, у письмових поясненнях та відзивах на позов вказуючи на наступне:

- кредитний договір, додатки та додаткові угоди до нього від імені фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович" підписані не уповноваженою невідомою особою;

- згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Ілан Агро" та документів отриманих від ФГ "Сінельник В.Д." відсутні дані про те, що ФГ "Сінельник В.Д." отримував від ТОВ "Укрпромбанк" кредитні кошти за кредитним договором. Документи, які б підтверджували звернення ФГ "Сінельник В.Д." до Банку щодо надання кредитних коштів та збільшенння ліміту кредитування, а також отримання цих кредитних коштів відсутні;

- з наданого позивачем розрахунку заборгованості не можливо встановити, коли саме та в якому розмірі були отримані ФГ "Сінельник В.Д." кредитні кошти та яким чином та в якому розмірі ФГ "Сінельник В.Д." проводило платежі за кредитною угодою. Також не зрозуміло в якому порядку Банк здійснював зарахування коштів, що надходили від ФГ "Сінельник В.Д." (а.с. 82 - 85 том 2, 46-50 том 3, 4-9 том 5).

Відповідачем також подано до суду заяви про застосування строків позовної давності. Як зазначає відповідач, позивачем подано позов з вимогами про стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами за період з 16.06.06 р. по 18.04.08 р., заборгованості по комісії за управління кредитною лінією за період з 15.05.07 р. по 18.04.08 р. вже після закінчення строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України. Крім того, позивачем неправомірно нараховано пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 89175,32 грн. за період з 15.08.10 р. по 15.02.11 р., пеню за несвоєчасне погашення прострочених процентів в сумі 42124,93 грн. за період з 15.08.10 р. по 15.02.11 р. та пеню за несвоєчасне погашення простроченої комісії за управління кредитною лінією за період з 15.08.10 р. по 15.02.11 р. Крім того, відповідач вказує на необґрунтованість посилань позивача на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда, яким в листопаді 2010 року стягнуто з фізичної особи ОСОБА_2 як поручителя ТОВ "Ілан Агро" на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 05/К-06 (а.с. 31-35 том 3, 46-50 том 3, а.с. 11-16 том 4).

Відповідачем у справі неодноразово заявлялись клопотання про витребування від позивача оригіналів документів, доданих Банком до позовної заяви, у тому числі кредитного договору, додатків та додаткових договорів до нього, а також заяв, довідок, меморіальних ордерів, платіжних доручень, які мають відношення до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі кредитного договору.

Ухвалами господарського суду Кіровоградської області від 10.06.11 р., від 07.08.12 р., від 06.09.12 р. вказані клопотання відповідача були задоволені та витребувано від Банку оригінали документів.

У зв'язку з неподанням позивачем оригіналів документів, зазначених у клопотаннях про витребування доказів, відповідачем подавались клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 7- 10 том 4, 29-32 том 4, 10-13 том 5).

Крім того, 28.05.15 р. та 28.07.15 р. відповідачем заявлялись клопотання про зупинення провадження у справі до моменту розгляду (вирішення) господарським судом м. Києва пов'язаної справи № 910/13197/15 за позовом ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Укрпромбанк" про визнання кредитного договору № 05/К-06 від 16.06.06 р. із змінами та доповненнями, який укладений та вчинений під впливом тяжкої обставини, недійсним з дати його вчинення, та набрання чинності рішенням господарського суду м. Києва у справі № 910/13197/15 (а.с. 187-190 том 4, 100-101 том 5).

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

16.06.06 р. між ТОВ "Укрпромбанк" та ФГ "Сінельник Валерій Дем'янович" (Позичальник) укладено кредитний договір № 05/К-06 (далі - Договір, а.с. 21-26 том 1), відповідно до якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в грошовій формі на умовах визначених Договором з урахуванням Додатку № 1 до Договору (Графік погашення заборгованості), Додатку № 2 до Договору (Графік погашення кредиту), Додатку № 3 до Договору (Графік зменшення ліміту кредитування), а також Додаткових Договорів до Договору № 05/1 від 16.06.06 р., № 05/2 від 07.09.06 р., № 05/3 від 22.12.06 р., № 05/3 від 28.09.06 р., № 05/4 від 15.05.07 р., № 05/5 від 26.06.07 р., № 05/6 від 31.07.07 р., № 05/7 від 14.09.07 р., № 05/8 від 01.10.08 р., № 05/9 від 02.10.08 р., № 05/10 від 19.12.08 р., № 05/11 від 19.01.09 р. (а.с. 27- 48 том 1).

Так, сторони погодили, що Банк зобов'язується відкрити Позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти на наступних умовах (з урахуванням Додаткового договору № 05/4 від 15.05.07 р.): ліміт кредитування - 1 225 100 грн.; строк кредитної лінії з 16.06.06 р. по 15.06.10 р; процентна ставка - 17% річних; щомісячна комісія за управління кредитною лінією із розрахунку 2% річних від суми фактичної заборгованості та комісія за відкриття кредитної лінії у розмірі 0,8% від ліміту кредитування, що складає 600,00 грн.; кредитні кошти призначені на придбання сільськогосподарської техніки та поповнення обігових коштів для закупівлі ПММ, засобів захисту рослин, запчастин (п. 1.1 Договору).

Згідно п.п. 2.1., 2.3. Договору (з урахуванням Додаткового договору № 05/4 від 15.05.07 р.), видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами). Підставою для видачі кожного окремого траншу ж є заява Позичальника; надання кожного траншу здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника та шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів Позичальника.

У розділі 3 Договору сторони передбачили умови забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Договором.

Повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 2 до Договору); проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році; комісія за управління кредитною лінією нараховується у розмірі, передбаченому п. 1.1. Договору, щомісячно протягом строку дії кредитної лінії; сплата Позичальником процентів та комісії здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця; проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту (п.п. 4.1.- 4.4. Договору).

У п. 4.6. Договору (з урахуванням Додаткового договору № 05/4 від 15.05.07 р.) сторони погодили, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4. цього Договору, проценти з розрахунку 35% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Підпунктом 5.2.6. Договору визначено право Банку при настанні випадків, передбачених п. 9.2. даного Договору, призупинити подальше кредитування Позичальника та/або достроково стягнути (в тому числі примусово шляхом звернення стягнення на заставне майно) всю заборгованість за даним Договором (кредит, проценти, комісію за управління кредитною лінією, штрафні санкції та інші платежі).

Відповідальність сторін передбачена у розділі 8 Кредитного договору.

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань (п.10.1. Договору).

Договір, Додаток № 1 до Договору, Додаток № 2 до Договору, Додаток № 3 до Договору, а також Додаткових Договорів до Договору № 05/1 від 16.06.06 р., № 05/2 від 07.09.06 р., № 05/3 від 22.12.06 р., № 05/3 від 28.09.06 р., № 05/4 від 15.05.07 р., № 05/5 від 26.06.07 р., № 05/6 від 31.07.07 р., № 05/7 від 14.09.07 р., № 05/8 від 01.10.08 р., № 05/9 від 02.10.08 р., № 05/10 від 19.12.08 р., № 05/11 від 19.01.09 р. підписані представниками Банку та Позичальника, скріплені круглими печатками сторін.

Вказане свідчить, що сторони узгодили усі істотні умови для договорів про надання кредиту, передбачених главою 71 Цивільного кодексу України.

На виконання розділу 3 Договору, 02.10.08 р. між Банком та ФГ "Сінельника Валерія Дем'яновича" укладено договір застави товарів в обороті, 16.06.06 р. - договір застави транспортних засобів (а.с. 11 - 25 том 2); 16.06.06 р. між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 05/Zпор-06-1 (а.с. 74-76 том 3); 22.12.06 р. між ТОВ "Укрпромбанк" та малим підприємством "Елегія" укладено договір застави товарів в обороті (а.с. 77- 85 том 3).

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходив з наступного.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.11.10 р. у справі № 2-959/10 за позовом ТОВ "Український промисловий банк" до ОСОБА_2, фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем"янович" про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено повністю, з майнового поручителя стягнуто заборгованість за кредитним договором № 05/К-06 від 16.06.06 р. в розмірі 1 361 196,39 грн. (а.с. 110-112 том 3).

Вказаним вище рішенням встановлено факт належного виконання Банком взятих на себе за Договором зобов"язань щодо надання кредитних коштів.

Враховуючи те, що правонаступником Банку є позивач у справі, у відповідності до змісту ст. 35 ГПК України, встановлений зазначеним судовим рішенням факт надання кредиту за Договором знову не доводиться.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 03.04.12 р. у справі № 1/216 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Урпромбанк" про визнання недійсним кредитного договору № 05/К-06 від 16.06.06 р. Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.12 р. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.06.12 р. у справі № 1/216 залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.08.12 р. (а.с. 3 - 9, 108-109 том 3).

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.11.12 р. у справі № 5011-2/11771-2012 відмовлено повністю в задоволенні позову ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Укрпромбанк" про визнання додатків та додаткових договорів до кредитного договору № 05/-06 від 16.06.06 р. недійсними. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.13 р. апеляційну скаргу ТОВ "Ілан Агро" залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва - без змін. Вищий господарський суд України своєю постановою від 18.04.13 р. залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.13 р. у даній справі (а.с. 48-63 том 4).

Згідно рішення господарського суду м. Києва від 14.04.14 р. у справі № 910/7781/13 за позовом ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Укрпромбанк" про визнання недійсним правочину, а саме кредитного договору № 05/К-06 від 16.06.06 р., в задоволенні позову відмовлено (а.с. 140-148 том 4).

Виходячи з положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факт надання позивачем відповідачу кредитних коштів за Договором, тобто належне виконання Банком взятих на себе за Договором зобов'язань, підтверджується зазначеними вище рішеннями господарських судів та доказуванню не підлягає.

Вказані факти в свою чергу спростовують доводи відповідача про те, що Договір, додатки та додаткові угоди до нього від імені фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович" підписані не уповноваженою невідомою особою. Спростовано також доводи відповідача, що відсутні дані про те, що ФГ "Сінельник В.Д." отримував від ТОВ "Укрпромбанк" кредитні кошти за Договором.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з цим, Позичальник свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за розрахунком позивача станом на 15.02.11 р. за ним рахувалась заборгованість за Договором в загальній сумі 1 950 456,70 грн. Як вбачається з письмових пояснень позивача № 469 від 07.07.15 р. зазначена сума боргу станом на 16.06.15 р. залишилась незмінною (а.с. 58 том 5).

В порядку, визначеному п. 9.2. Договору, Банк неодноразово звертався до Позичальника з письмовими вимогами та листами - повідомленнями про дострокове повернення кредитних коштів (а.с. 11- 20 том 1).

Оскільки Позичальник заборгованість не сплатив, для захисту свої порушених прав та охоронюваних законом інтересів Банк звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов'язання.

Згідно частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно розрахунку позивача, прострочена заборгованість відповідача за кредитом складає 1 135 100,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 636399,94 грн., прострочена заборгованість за комісією - 44 657,67 грн. (а.с. 59-68 том 5).

Власного контррозрахунку основної заборгованості за Договором відповідачем на вимогу суду не надано з підстав не визнання позову в повному обсязі.

Доказів сплати простроченої заборгованості по кредиту в сумі 1 135 100,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 636399,94 грн. та простроченої заборгованості за комісією в сумі 44 657,67 грн. відповідач суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

При цьому, заява відповідача про застосування строків позовної давності в цій частині задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

До вимог про стягнення тіла кредиту, відсотків за кредитом та комісії за користування кредитом застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

У зобовязальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Відповідно до Додаткового договору № 05/11 від 19.01.09 р. до Договору, сторони домовились, що сума заборгованості за тілом кредиту в сумі 1 135 100,00 грн. повинна погашатись Позичальником рівними частинами по 126 122,00 грн., починаючи з 20.03.09 р. по 15.06.10 р.

У відповідності до позиції Верховного Суду України, що викладена в постановах від 06.11.13 р. № 6-116цс13, від 19.03.14 р. № 6-20 цс14, від 18.06.14 р. № 6-61цс14, від 03.06.15 р. № 6-31цс15, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору, визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Однак, виходячи з вимоги позивача № 4480/0211 від 12.08.09 р., направленої Позичальнику згідно п. 9.2. Договору, Банком в односторонньому порядку прийнято рішення про дострокове повернення Позичальником кредитних коштів та виконання інших зобов'язань за Договором, а саме через 30 днів з дати отримання даної вимоги (а.с. 11 том 1).

Як вбачається з копії поштового повідомлення, відповідачем дана вимога отримана 17.08.09 р. (а.с. 12 том 1), тобто початком перебігу трирічного строку позовної давності щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків та комісії за управління кредитною лінією треба вважати 18.09.09 р., тобто, як визначено ст. 253 Цивільного кодексу України, з наступного календарного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У відповідності до ст. 264 Цивільного кодексу України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

В ході судового розгляду справи, господарським судом з'ясовано, що ТОВ "Укрпромбанк" зверталось до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовною заявою до поручителя Позичальника - ОСОБА_2 та до ФГ "Сінельник Валерій Дем'янович" з позовною заявою про стягнення заборгованості за Договором .

Згідно вхідного штампу Ленінського районного суду м. Кіровограда на позовній заяві, позовні матеріали отримані судом 09.11.09 р.; 27.11.09 р. судом відкрито провадження у справі (а.с. 155-156 том 5).

В силу вимог закону, час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Зважаючи на фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що оскільки згідно штампу господарського суду Кіровоградської області, дана позовна заява подана до суду позивачем 14.04.11 р., отже, до спливу трирічного строку позовної давності, що з огляду на його переривання, закінчується 09.11.12 р.

Позивач також просить стягнути з відповідача 89 175,32 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 40 968,46 грн. пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів та 2 992,75 грн. пені за несвоєчасне погашення простроченої комісії за управління кредитною лінією.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно п. 8.1. Договору, у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії за управління кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи правила ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не виконано. ЇЇ розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, тобто періодом з 14.04.10 р. по 14.04.11 р., а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Як вбачається з розрахунку позивача, ним нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 15.08.10 р. по 15.02.11 р. на суму 1 135 100,00 грн.

Господарський суд не може погодитись з такою позицією позивача.

Так, згідно додаткового договору № 05/11 до договору, сторони погодили Додаток № 1 до Договору в новій редакції та затвердили новий графік погашення кредиту:

- до 20.03.09 р. - 126 122,00 грн.,

- до 20.04.09 р. - 126 122,00 грн.,

- до 20.09.09 р. - 126 122,00 грн.,

- до 20.10.09 р. - 126 122,00 грн.,

- до 20.11.09 р. - 126 122,00 грн.,

- до 20.01.10 р. - 126 122,00 грн.,

- до 20.02.10 р. - 126 122,00 грн.,

- до 15.06.10 р. - 126 124,00 грн.

Отже, враховуючи визначений зазначеним графіком строк оплати для кожної суми, що входить до складу основної заборгованості та враховуючи початок річного строку позовної давності в один рік для нарахування пені, а також переривання позовної давності у зв"язку із зверненням позивача до суду у справі № 2-959/10, строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені на суму основного боргу, що містить затверджений сторонами графік закінчився дозвернення позивача до суду з даним позовом, крім останнього платежу, строк оплати якого за графіком є 15.06.10 р. закінчується 15.06.11 р., а отже в межах строку позовної давності.

Оскільки стягнення пені обмежено періодом з 14.04.10 р. по 14.04.11 р.(дата звернення до суду з даним позовом), нарахування пені має бути здійснене за період з 15.06.10 р. по 15.12.10 р. на суму 126 124,00 грн.

При цьому, господарським судом враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у відповідності до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, згідно розрахунку господарського суду, стягненню з відповідача підлягає пеня нарахована за період з 15.06.10 р. по 15.12.10 р. на суму 126 124,00 грн. в сумі 6 587,82 грн.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Оскільки розрахунок пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів в сумі 40 968,46 грн. та пені за несвоєчасне погашення простроченої комісії за управління кредитною лінією в сумі 2 999,75 грн. (а.с. 133-134 том 5), відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства та здійснений в межах строку позовної давності, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Отже, вимоги позивача слід задовольнити частково.

При вирішенні спору господарським судом враховано, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.11.10 р. у справі № 2-959/10, яким позовні вимоги ТОВ "Укрпромбанк" до поручителя відповідача на підставі договору поруки від 16.06.06 р. № 05/Zпор-06-1 - ОСОБА_2 задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором від 16.06.06 р. № 05/К-06 в розмірі 1 361 196,39 грн. (а.с. 110-112 том 3).

Згадане рішення суду набрало законної сили 13.11.10 р. та на його виконання 26.09.11 р. Ленінським районним судом м. Кіровограда видано відповідний виконавчий лист (а.с. 113 том 3).

Згідно листа від 20.07.15 р. № 23164/0432/2, Ленінський відділ ДВС Кіровоградського міського управління юстиції повідомив господарський суд, що згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, на виконанні у відділі не перебував і станом на 17.07.15 р. не перебуває дублікат виконавчого листа № 2-959/10 від 26.09.11 р., виданий Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Укрпромбанк" коштів в сумі 1 361 196,39 грн. та судових витрат (а.с. 93 том 5).

Листом від 14.08.15 р. Ленінський районний суд м. Кіровограда повідомив, що згідно супровідних листів, наявних у справі, 30.07.12 р. сторонам направлялась лише копія ухвали суду від 27.07.12 р., відомості про видачу дубліката виконавчого листа в матеріалах справи відсутні; запис про видачу дубліката виконавчого листа відсутній також і в журналі обліку виконавчих листів, виданих судом. Враховуючи викладене, дублікат виконавчого листа відповідно до ухвали суду від 27.07.12 р. не видавався (а.с. 127 том 5).

У відповідності до змісту листа відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 18.08.15 р. № 15597, за результатами перевірки книг обліку виконавчих документів, переданих державним виконавцям за 2012-2015 рр., журналів реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження відділу за вказаний період та згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що дублікат виконавчого листа № 2-959/10 від 26.09.11 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Укрпромбанк" коштів в сумі 1 361 196,39 грн. та судових витрат на виконання до відділу не надходив та до Ленінського відділу ДВС не направлявся (а.с. 128 том 5).

Таким чином, ні виконавчий лист № 2-959/10 від 26.09.11 р., виданий Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Укрпромбанк" коштів в сумі 1 361 196,39 грн. та судових витрат, ні його дублікат на виконанні в органах державної виконавчої служби не перебуває.

Розглядаючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом оригіналів документів, господарським судом враховано, що в мотивувальній частині рішення господарського суду м. Києва від 03.04.12 р. у справі №1/216, яке набрало законної сили та копія якого наявна в матеріалах даної справи, зазначено: "В судовому засіданні судом досліджено оригінали кредитного договору та додаткових угод".

Враховуючи, що оригінали документів, на підставі яких виникли правовідносини сторін, вже досліджені господарським судом м. Києва та зроблено відповідні правові висновки, у господарського суду Кіровоградської області відсутні сумніви щодо їх достовірності та дійсності.

При цьому, господарським судом враховано пояснення позивача про неможливість надання оригіналів документів (а.с. 107 том 3).

Крім того, необхідною умовою залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України є неможливість вирішення спору по суті без надання стороною витребуваних судом документів.

Оскільки наявні в матеріалах даної справи документи та докази є достатніми для вирішення спору по суті, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотань відповідача про залишення позову без розгляду.

Щодо заявлених відповідачем клопотань про зупинення провадження у справі, господарський суд зазначає наступне.

Господарським судом провадження у даній справі 5013/581/11 вже неодноразово зупинялось до розгляду пов'язаних з нею інших справ за позовом ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Укрпромбанк" про визнання недійсним Договору, визнання недійсними додатків та додаткових договорів до Договору, що розглядались господарським судом м. Києва.

Матеріали справи містять копії рішень господарського суду м. Києва у даних справах та постанови апеляційної та касаційної інстанції, якими ці рішення залишені без змін.

Господарським судом м. Києва, апеляційною та касаційною інстанціями було встановлено факт дотримання сторонами, під час укладення Договору усіх вимог законодавства, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Крім того, відповідач також мав змогу подати зустрічний позов у даній справі про визнання недійсним Договору саме з підстав його укладення під впливом тяжкої обставини, але не скористалися таким правом.

Отже, при розгляді даної справи господарському суду достатньо наявних доказів та встановлених фактів для прийняття рішення по суті у даному господарському спорі за наявними матеріалами, а звернення відповідача із клопотаннями про зупинення провадження у даній справі, суд розцінює як зловживання своїми процесуальними правами, що є недопустимим в розумінні норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд враховує приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями) стосовного того, що згідно ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

А тому, зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу: клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених Господарським процесуальним кодексом України процесуальних дій; подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом.

Слід вважати, що відповідна практика учасників судового процесу, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотань відповідача про зупинення провадження у справі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 24.11.15 р. оголошувалась перерва.

Керуючись ст. ст. 35, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ілан Агро" (26213, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Кіровка, вул. Карла Маркса, буд. 1, ід. код 33578366) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 4А, код ЄДРПОУ 36645230) заборгованість в сумі 1 866646,64 грн., з яких: 1 135 100,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 636 339,94 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 44 657,67 грн. - прострочена заборгованість по комісії; 6 587,82 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 40 968,46 грн. - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів; 2 992,75 грн. - пеня за несвоєчасне погашення прострочення комісії за управління кредитною лінією, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 18724, 39 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,56 грн.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, зокрема,

відповідачу за адресою: 26213, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Кіровка, вул. Карла Маркса, буд. 1;

третій особі (малому приватному підприємству "Елегія") за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 50/40;

третій особі (ОСОБА_2) за адресою: 25006, АДРЕСА_1;

третій особі (Національному банку України) за адресою: 01601, м. Київ-8, вул. Інститутська, 9.

Повне рішення складено 30.11.2015 року.

Головуючий суддя Л. С. Коротченко

Суддя С.Б. Колодій

Суддя В.В. Тимошевська