Рішення

від 23.11.2015 по справі 916/3272/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2015 р.Справа № 916/3272/15

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1С.(довіреність №21/17-8 від 05.01.2015р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 12.03.2015р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до відповідача ОСОБА_3 підприємства "Наш Сервіс" Приватного підприємства "ЖЕК Наш Дім" про стягнення 153965,07 грн., -

ВСТАНОВИВ :

06.08.2015р. Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до нього про стягнення з відповідача ОСОБА_3 підприємства "Наш Сервіс" Приватного підприємства "ЖЕК Наш Дім" заборгованості за договором №008423-ТН від 09.01.2015р. у сумі 92442,24грн. у тому числі 63045,66грн. основного боргу, 610,39грн. 3% річних, 11532,27грн. пені та 17253,92грн. інфляційного збільшення.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Панченко О.Л.) від 10.08.2015р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області №1465 від 02.10.2015р., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, а саме: перебування судді Панченко О.Л. з 01.10.2015р. на лікарняному, що може бути наслідком порушення строку розгляду справи та відповідно до п.4.2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 03.06.2015р. №17-9/2015) призначено повторний автоматичний розподіл та вказану справу передано на розгляд судді Зайцева Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2015р. справу №916/3272/15 прийнято до провадження суддею Зайцевим Ю.О. з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні від 23.11.2015р. відповідач надав до суду платіжне доручення № 185 від 19.11.2015р. про часткову сплату основного боргу у сумі 31522,83грн.

23.11.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

09.01.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" (позивач, Постачальник, ПАТ "Одесагаз") та Дочірнім підприємством "Наш Сервіс" Приватного підприємства "ЖЕК Наш Дім" (відповідач, Споживач, ДП "Наш Сервіс" ПП "ЖЕК Наш Дім") було укладено договорі №008423-ТН на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для суб'єктів господарювання, що надають послуги населенню з опалення та гарячого водопостачання (далі договір) за яким Постачальник зобов'язується надати Споживачу послугу з постачання та розподілу природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (п.2.1. договору).

Газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з корректором та розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Довженко № 6а, 6 (п.2.3. договору).

Розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Розрахунковий період становить один місяць першого дня наступного місяця включно (п.п.5.1., 5.5. договору).

Оплата за спожитий природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. При цьому перша частина оплати у розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок Постачальника не пізніше 10 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% - до 20 числа місяця, в якому здійснюється поставка газу (п.5.6. договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пп.7.2.1. договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2015р. (п.11.1. договору).

На виконання умов договору, позивач поставив протягом січня - червня 2015р. природний газ обсягом 170,18 тис.куб.м. на загальну суму 124568,49грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за січень - червень 2015р.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого газу у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за період з 01.01.2015р. по 30.07.2015р. у сумі 124568,49грн.

В процесі розгляду справи відповідач частково сплатив заборгованість у зв'язку з чим позивач уточнив позовні вимоги та зменшив суму основного боргу і станом на 23.11.2015р. сума основного боргу складає 63045,66грн.

В судовому засіданні від 23.11.2015р. відповідачем було надано платіжне доручення №185 від 19.11.2015р. про сплату основного боргу у сумі 31522,83грн. у зв'язку з чим станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за отриманий газ у сумі 31522,83грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної оплати поставленого газу, позивач нарахував відповідачу 610,39грн. 3% річних, 11532,27грн. пені та 17253,92грн. інфляційного збільшення.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами договору на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для суб'єктів господарювання, що надають послуги населенню з опалення та гарячого водопостачання №008423-ТН від 09.01.2015р.

На виконання умов договору, позивач поставив протягом січня - червня 2015р. природний газ обсягом 170,18 тис.куб.м. на загальну суму 124568,49грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за січень - червень 2015р.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого газу у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за період з 01.01.2015р. по 30.07.2015р. у сумі 124568,49грн.

В процесі розгляду справи відповідач частково сплатив заборгованість у зв'язку з чим позивач уточнив позовні вимоги та зменшив суму основного боргу і станом на 23.11.2015р. сума основного боргу складає 63045,66грн.

В судовому засіданні від 23.11.2015р. відповідачем було надано платіжне доручення №185 від 19.11.2015р. про сплату основного боргу у сумі 31522,83грн. у зв'язку з чим станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за отриманий газ у сумі 31522,83грн.

Щодо решти суми основного боргу заявленого позивачем до стягнення з відповідача, господарський суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві, відповідачем в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо оплати решти вартості отриманого від позивача природного газу - не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу за отриманий природний газ, встановлена судом в розмірі 31522,83грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 610,39грн. 3% річних, 11532,27грн. пені та 17253,92грн. інфляційного збільшення слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно пп. 7.2.1. договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності з п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сторони у договорі не передбачили інший розмір відсотків за користування коштами, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних та інфляційного збільшення є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 610,39грн. 3% річних, 11532,27 грн. пені та 17253,92 грн. інфляційного збільшення, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та часткова оплата основного боргу була здійснена після подачі позову до суду, відповідно до приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,80,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до відповідача ОСОБА_3 підприємства "Наш Сервіс" Приватного підприємства "ЖЕК Наш Дім" про стягнення 92442,24грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_3 підприємства "Наш Сервіс" Приватного підприємства "ЖЕК Наш Дім" (65058, м. Одеса, вул. Довженка, 6а, код ЄДРПОУ 34930590) на користь Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) 31522/тридцять одна тисяча п'ятсот двадцять дві/грн. 83коп. основного боргу, 610/шістсот десять/грн. 39коп. 3% річних, 11532/одинадцять тисяч п'ятсот тридцять дві/грн. 27коп. пені, 17253/сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят три/грн. 92коп. інфляційного збільшення, 3079/три тисячі сімдесят дев'ять/грн. 30коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 листопада 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев