Рішення

від 05.03.2007 по справі 5/451-06-14069

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/451-06-14069

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2007 р.Справа  № 5/451-06-14069

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта”

До відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю спільного німецько –британсько –українського підприємства „Трансгазбуд”

2. Приватного підприємства „Віртуоз”

Третя особа: Державна виконавча служба у Любашівському районі Одеської області

Про звільнення майна з під арешту                          

                                                                                                      Суддя   Могил С. К.

Представники:

Позивача: Коршун О.А. на підставі довіреності

Відповідачів:

1. не з'явився  

2. не з'явився  

Третьої особи: не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта”  звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного німецько –британсько –українського підприємства „Трансгазбуд” та Приватного підприємства „Віртуоз” про звільнення з під арешту майна, а саме приміщень визначених державним виконавцем як вагончики побутові АВ 3, АВ 4, АВ 5, АВ 6, АВ 7.

Відповідачами не було надано до суду відзиву на позов, проте в судових засіданнях представники відповідача - приватного підприємства „Віртуоз” позов не визнали та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

В процесі розгляду справи представником позивача по справі до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

20.11.2006 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Любашівському районі Одеської області було складено акт опису й арешту майна АА № 632372 відповідно до якого було описано й арештовано майно, а саме: вагончик побутовий АВ3, вагончик побутовий АВ4, вагончик побутовий АВ5, вагончик побутовий АВ6, вагончик побутовий АВ7.

Як видно з матеріалів справи 24.11.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально –технічного забезпечення „УкрНафтоГазРесурс” та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Укразнафта” було укладено договір купівлі –продажу, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально –технічного забезпечення „УкрНафтоГазРесурс” зобов'язалось передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта” товар згідно до специфікації.

Відповідно до додатку № 1 до договору купівлі –продажу № 24/11-2005 від 24.11.2005 року було визначено найменування та комплексність товару, що передається а також кількість та ціну товару.

З матеріалів справи вбачається що відповідно до видаткової накладної № РН-00019/3 від 25.11.2005 року товар за договором № 24/11-2005 від 24.11.2005 року було відвантажено Товариством з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально - технічного забезпечення „УкрНафтоГазРесурс” та отримано Товариством з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта”.

На забезпечення заборгованості за договором № 24/11-2005 від 24.11.2005 року Товариством з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта” було передано Товариству з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально –технічного забезпечення „УкрНафтоГазРесурс” векселі № 6831224801971, № 6831224801972, № 6831224801973 складені 24.01.2006 року, про що було складено відповідний акт приймання –передачі від 24.01.2006 року.

01.12.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю спільним німецько –британсько –українським підприємством „Трансгазбуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта” було укладено договір зберігання майна № 108-2/2005 відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта” зобов'язалось передати, а Товариство з обмеженою відповідальністю спільне німецько –британсько –українське підприємство „Трансгазбуд” зобов'язалось прийняти на зберігання майно, та було визначено в якості місця зберігання майна с. Троїцьке, Любашівського району, Одеської області.

Додатком № 1 до договору № 108-2/2006 від 01.12.2005 року було визначено найменування та комплексність, кількість та вартість майна що передається для зберігання відповідно до умов наведеного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю спільним німецько –британсько –українським підприємством „Трансгазбуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта” було складено акт приймання –передачі від 01.12.2005 року відповідно до якого майно було передано та прийнято для зберігання.

Таким чином судом встановлено, що майно на яке було накладено арешт Відділом державної виконавчої служби у Любашівському районі Одеської області відповідно до акту опису й арешту майна від 20.11.2006 року, а саме: вагончик побутовий АВ3, вагончик побутовий АВ4, вагончик побутовий АВ5, вагончик побутовий АВ6, вагончик побутовий АВ7 належить Товариству з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта”.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом  власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. У відповідності до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Доводи представників відповідача приватного підприємства „Віртуоз” викладені у судових засіданнях судом не приймаються до уваги та відхиляються оскільки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачами до суду не було доведено належним чином підстав які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутність підстав для їх задоволення.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат на рахунок відповідачів відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу  України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Звільнити з під арешту майно, а саме: вагончик побутовий АВ3, вагончик побутовий АВ4, вагончик побутовий АВ5, вагончик побутовий АВ6, вагончик побутовий АВ7.   

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного німецько –британсько – українського підприємства „Трансгазбуд” (м. Київ, вул. Машинобудівна, 35–А, код 31659846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта” (м. Київ, вул. Г.Гонгадзе, 35а, код 33690301) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрати зі сплати державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

4.          Стягнути з Приватного підприємства „Віртуоз” (Одеська область, м. Южний, пр. Леніна, 15, кв. 1, код 22491978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім „Укразнафта” (м. Київ, вул. Г.Гонгадзе, 35а, код 33690301) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрати зі сплати державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу

Накази видати згідно ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 19.03.2007 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.