Рішення
від 12.11.2015 по справі 914/3462/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015р. Справа № 914/3462/15

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агрі - ТрейдВ» , с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „БудвісВ» , м. Львів

про: стягнення 1205386,98 грн.

Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не з'явився.

Судом роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. Відводу складу суду не заявлено. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, оскільки відповідного клопотання заявлено не було.

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агрі - ТрейдВ» , с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „БудвісВ» , м. Львів, надалі - відповідач, про стягнення 1205386,98 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2015 р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 28.10.2015 р.

28.10.2015 р. на розгляд суду представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи ряду документів.

12.11.2015 р. на розгляд суду надійшов лист позивача про долучення до матеріалів справи довідки УДКСУ у Личаківському районі м. Львова від 03.11.2015 р. за № 03-58/157/

В засідання суду 12.11.2015 р. з'явився представник позивача, надав суду пояснення по суті справи, просив задоволити подану ним позовну заяву. Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в засідання суду, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір від 06.05.2014 р. за № 06/05/2014 АТ-Б и, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах CPT Поле за адресою: Львівська область, м. Львів, (згідно правил INCOTERMS 2010) насіння (надалі - «товар»), визначений у видаткових накладних, що є невід'ємними додатками цього договору. (п.1.1.).

Згідно п. 2.1 загальна вартість товару , що постачається згідно договору становить суму усіх поставок, що відбулися за період дії договору та підтверджені видатковими накладними. Оплата товару за даним договором у розмірі 100% вартості товару здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в банку.

За домовленістю сторін строки та порядок оплати можуть бути змінені , в тому числі допускається часткове погашення заборгованості шляхом відступлення права вимоги, переведення боргу чи зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 2.3)

Згідно підписаної в двосторонньому порядку видаткової накладної від 30.05.2014 р. за № 337 відповідачу відповідно до договору поставлено насіння кукурудзи на суму 751551,61 грн.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання зобов'язань по сплаті коштів 751551,61 грн. основного боргу, 52773,34 грн. пені, 27797,11 грн. трьох процентів річних та 373264,92 грн. інфляційних нарахувань.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази у справі та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

В силу вимог ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем, товар поставлено відповідачу згідно договору. Оплата за поставлений товар останнім не здійснена.

За затримку оплати товару згідно п. 2.2 покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період затримки оплати, від суми простроченого платежу за кожен день затримки оплати, але не більше 10% цієї суми. За невиконання вказаних в договорі умов та зобов'язань сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства (п. 6.4, п. 6.6 договору).

Як вбачається з матеріалів справи видаткова накладна за № 337 підписана сторонами 30.05.2014 р. Згідно п. 2.2 договору поставлений товар відповідач зобов'язаний був оплатити протягом 30 календарних днів після підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в банку, тобто включно до 29.06.2014 р.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На суму основного боргу позивачем підставно й обгунтовано нараховано пеню на підставі п. 6.4 договору та встановлено, що вірно встановлено період прострочення, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 52773,34 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати та три проценти річних, що підлягають стягненню в повному обсязі. Здійснивши перерахунок, суд вважає, що вказані вимоги підлягають задоволенню, зокрема, з відповідача підлягає стягненню 27797,11 грн. трьох процентів річних та 373264,92 грн. інфляційних втрат.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Із врахуванням викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Однією з основних засад судочинства згідно ст. 129 Конституції України є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Відповідно до п. 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач доказів оплати боргу, пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням від 22.09.2015 р. за № 10 на суму 18080,80 грн.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агрі - ТрейдВ» , с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БудвісВ» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 200, кімната 126, ідентифікаційний код 38370546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агрі - ТрейдВ» (48257, Тернопільська область, Гусятинський район, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68 А, ідентифікаційний код 36145734) 751551,61 грн. основного боргу, 52773,34 грн. пені, 27797,11 грн. трьох процентів річних та 373264,92 інфляційних втрат та 18080,80 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.11.2015 р.

Суддя Артимович В.М.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення12.11.2015
Оприлюднено04.12.2015
Номер документу53899184
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/3462/15

Рішення від 12.11.2015

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

Ухвала від 28.10.2015

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні