Рішення

від 25.11.2015 по справі 910/25119/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015Справа №910/25119/15

За позовом до про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Житлово-будівельного кооперативу «Хімікат» стягнення 15 242,88 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В.

від відповідача: Бризинська-Колпакова О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК «Хімікат» про стягнення 20 242,88 грн. боргу за спожиту теплову енергію у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1630184 від 01.11.1998 р.

Ухвалою суду від 25.09.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/25119/15 та призначено її розгляд на 28.10.15 р., зобов'язано сторін надати певні документи та пояснення.

У судовому засіданні 28.10.2015 р. позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2015 р., а також заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача 15 242,88 грн. боргу за спожиту теплову енергію у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1630184 від 01.11.1998 р.

У відповідності до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Згідно з п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Господарський суд прийняв заяву позиву позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 15 242,88 грн, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1630184 від 01.11.1998 р.

Від відповідача 26.10.2015 р. через службу діловодства суду надійшла заява про відкладення розгляду справи через неможливість явки його представника.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

Проте, зважаючи на неявку представника відповідача, з метою забезпечення можливості реалізувати надані йому процесуальні права, господарський суд, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 28.10.2015 р. розгляд справи відклав та призначив на 25.11.2015 р. повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду від 25.09.2015 р. у даній справі.

29.10.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли документи, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2015 р. надав суду усні пояснення по суті спору; зменшені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.11.2015 р. надав суду документи на виконання вимог ухвал суду, які залучено до матеріалів справи; надав заяву про розстрочення боргу та просив її задовольнити; позовні вимоги визнав.

Відповідно до пункту 6 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, враховуючи матеріальний стан обох сторін, господарський суд відмовив в її задоволенні через необгрунтованість.

У судовому засіданні 25.11.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

.

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Хімікат» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630184 від 01.10.1998 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 1630184 від 01.10.1998 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом по приладах обліку ГВП, центральне опалення з 01.01.2000 р.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 1630184 від 01.10.1998 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 1630184 від 01.10.1998 р. визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію ЖБК «Хімікат», копії облікових карток відповідача за період з жовтня 2012 р. до жовтня 2014 р.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 1630184 від 01.10.1998 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково, у зв'язку з чим станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача виникла заборгованість у розмірі 15 242,88 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до ЖБК «Хімікат» про стягнення 15 242,88 грн. боргу за спожиту теплову енергію у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1630184 від 01.11.1998 р. за період з 01.10.2012 р. до 01.06.2015 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 1630184 від 01.11.1998 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив неповністю.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 15 242,88 грн. боргу за спожиту теплову енергію, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з ЖБК «Хімікат» 15 242,88 грн. боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630184 від 01.11.1998 р., за період з 01.10.2012 р. до 01.06.2015 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви ПАТ «Київенерго» згідно з платіжним дорученням № 2116302512 від 06.08.2015 р. було сплачено судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 1 218,00 гривень.

Відповідно до ціни позову у справі № 910/25119/15 позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 609,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Хімікат» (02217, м. Київ, вул. Закревського, 5-А, код ЄДРПОУ 22935323) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 15 242 (п'ятнадцять тисяч двісті сорок дві) грн. 88 коп. боргу за спожиту теплову енергію та 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 2116302512 від 06.08.2015 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 30.11.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина