Рішення

від 23.11.2015 по справі 913/972/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

23 листопада 2015 року Справа № 913/972/15

Провадження №4/913/972/15

За позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (скорочена назва - ПАТ КБ "Приватбанк"), м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства «СП «СОФІЇВСЬКЕ» , м.Луганськ

про стягнення 13 530 грн. 18 коп.

Суддя Старкова Г.М

Секретар судового засідання -помічник судді Наумова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 8416-К-О від 04.11.2014;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 02.03.2011 в сумі 13 530 грн. 18 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 3 900 грн. 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 4 125 грн. 85 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 4 802 грн. 33 коп., заборгованість по винагороді за користуванням кредитом в сумі 702 грн. 00 коп.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем умов договору банківського обслуговування №б/н від 02.03.2011 в частині оплати у встановлені строки кредиту та процентів.

Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2015 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.10.2015 місцезнаходження Приватного підприємства «СП «СОФІЇВСЬКЕ» є 91002, м. Луганськ, вул.Калініна,51 .

Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ «Укрпошта» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), органи поштового зв'язку не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється.

Разом з тим, оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання також була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет(а.с. 3, 42).

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, тому у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК (аналогічна позиція викладена у Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 ).

Представник позивача 23.11.2015 у судовому засіданні подав пояснення, яким визначив період нарахування заборгованості за договором. Вказане пояснення судом розглянуте та долучене до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

02.03.2011 Приватним підприємством «СП «СОФІЇВСЬКЕ» (відповідачем у справі) було підписано і подано позивачу у справі заяву про відкриття поточного рахунку .

У цій заяві зазначено, що підписавши її, відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою та картками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитком печатки від 02.03.2011 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку, складають договір банківського обслуговування №б/н від 02.03.2011.

Відповідно до Договору банківського обслуговування № б/н від 02.03.2011 відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26003060438641.

Банк за наявністю вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розташованих у сіті Інтернет на сайті Банку, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.2.1 Умов та Правил.

Пункт 3.2.1.1.1 Умов та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, за наявністю вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування. При цьому виникає дебетове сальдо.

Банк виконував свої зобов'язання за Договором банківського обслуговування шляхом надання кредитних коштів, що підтверджується наданими суду меморіальним ордером (а.с.45).

В порушення умов договору відповідачем не виконувалися взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків та винагороди у встановлені договором строки.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням укладеного договору банківського обслуговування №б/н від 02.03.2011 станом на 01.09.2015 відповідач має заборгованість у розмірі 13 530 грн. 18 коп., яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, заборгованості по винагороді за користуванням кредитом.

Заборгованість за кредитом складає 3 900 грн. 00 коп. за період з 30.06.2011 по 01.09.2015 та заборгованість за відсотками за користування кредитом складає 4 125 грн. 85 коп. за період з 05.05.2011 по 01.09.2015.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1. Умов та Правил за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційна відсоткова ставка).

За період використання кредиту з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дати з наступного 20-го до 25 числа місяця, розмір відсоткової ставки становить 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1. Умов та Правил).

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.2.1.4.1.2. Умов та Правил).

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми остатку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.3. Умов та Правил).

Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов та Правил Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту 1-го числа місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць. Клієнт доручає банку здійснити списання винагороди зі своїх рахунків.

У відповідача утворилась заборгованість по винагороді за користування кредитом у розмірі 702 грн. 00 коп. Дана заборгованість виникла за період з 04.05.2011 по 01.09.2015.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил при порушені Клієнтом будь-якого з обов'язків щодо сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 3.2.1.5.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.0.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Станом на 01.09.2015 пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 05.05.2011 по 01.09.2015 складає 4 802 грн. 33 коп.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні відносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тобто уклали відповідний договір, який містить умови щодо надання кредиту.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредит ним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт надання кредиту підтверджено матеріалами справи.

Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування №б/н від 02.03.2011, а саме: відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди в терміни, передбачені вищезазначеним договором.

Відповідач доказів належного виконання умов кредитного договору не надав, доказів оплати заборгованості за кредитами та процентами суду також не представив.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України відповідно до яких, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Дострокове повернення позичальником всієї заборгованості за Кредитним договором є способом цивільно-правової відповідальності боржника, яка передбачена ст. 1050 ЦК України.

На час прийняття рішення у цій справі відповідачем не подано допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом.

Матеріалами справи підтверджено, що за останнім утворилась прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 3 900 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 4 125 грн. 85 коп., заборгованість по винагороді за користування кредитом у розмірі 702 грн. 00 коп.

Оскільки відповідач допустив прострочення зобов'язань за договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства, п. 3.2.1.5.1, п. 3.2.1.5.4 Умов та Правил нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 4 802 грн. 33 коп. за період з 05.05.2011 по 01.09.2015.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 4 802 грн. 33 коп. за період з 05.05.2011 по 01.09.2015, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено , що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, виходячи з комплексного аналізу діючого законодавства, суд дійшов висновку, що основною сумою заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами є заборгованість по тілу кредиту та відсоткам за користування ним.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факт проведення антитерористичної операції на території м. Луганськ будь-яких сумнівів не викликає, оскільки він неодноразово висвітлювався в засобах масової інформації, у повідомленнях Ради національної безпеки та оборони України.

Так, зокрема, проведення антитерористичної операції на території м. Луганськ вбачається з Указів Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та від 14.11.2014 № 875/2014 В«Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 В«Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областяхВ» .

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткненняВ» (зі змінами) встановлено, що у м. Луганськ органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження .

Враховуючи фактичні обставини справи, норми вищенаведеного законодавства, суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором з 14.04.2014 по 01.09.2015 в сумі 2299 грн. 83 коп. підпадає під дію мораторію щодо нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, встановленого Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , у зв'язку з чим в задоволенні вимоги про стягнення пені слід відмовити.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо пені за період з 05.05.2011 по 13.04.2014 (включно) в сумі 2502 грн. 50 коп., то суд перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення пені в цій частині.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом в сумі 3 900 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 4 125 грн. 85 коп., заборгованість по винагороді за користування кредитом у розмірі 702 грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 2502 грн. 50 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1010 грн. 97 коп. покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 23.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (скорочена назва - ПАТ КБ "Приватбанк") до Приватного підприємства «СП «СОФІЇВСЬКЕ» про стягнення 13 530 грн. 18 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «СП «СОФІЇВСЬКЕ», вул. Калініна,51, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 33922787, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 49094, вул. Набережна Перемоги,буд. 50, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитом в сумі 3 900 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 4 125 грн. 85 коп., заборгованість по винагороді за користування кредитом у розмірі 702 грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 2502 грн. 50 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1010 грн. 97 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 30.11.2015.

Суддя Г.М.Старкова