Рішення

від 23.11.2015 по справі 922/5771/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р.Справа № 922/5771/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Малого підприємства "К/Т ГРАМС: промисловість, будівництво, сільське господарство", с. Безлюдівка до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, м. Харків про про стягнення 153 449,56 грн. за участю представників сторін:

позивача - Омельченко О.В., довіреність від 04.11.2015 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство "К/Т ГРАМС: промисловість, будівництво, сільське господарство" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про стягнення заборгованості за Договором підряду № 1 від 19.12.2012 року, інфляційних втрат у розмірі 82714,80 грн. та 3% річних у розмірі 6716,44 грн. Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23 листопада 2015 року об 10:30 год. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06.11.2015 року).

04 листопада 2015 року від відповідача до канцелярії суду надійшов лист за вх. № 1006, відповідно до якого відповідач повідомляє суд про неможливість направити у судове засідання свого представника та просить розглянути справу за його відсутності.

06 листопада 2015 року представником позивача були надані до суду письмові пояснення за вх. № 44888, які долучені судом до матеріалів справи.

10 листопада 2015 року представником позивача до канцелярії суду було надано клопотання за вх. № 45209 про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Надані документи долучені судом до матеріалів справи.

У призначеному судовому засіданні 23 листопада 2015 року був присутній представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, проте було надано повторне клопотання за вх. № 47081 про розгляд справи без участі представника відповідача.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку позовним вимогам, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

19 грудня 2015 року між Малим підприємством "К/Т ГРАМС: промисловість, будівництво, сільське господарство" (підрядником, позивачем) та Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області (замовником, відповідачем) був укладений Договір підряду № 1.

Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання на виконання робіт відповідно до кошторисної документації та умов даного договору, а саме, виконання капітального ремонту адміністративного приміщення Держсільгоспінспекції в Харківській області, розташованого за адресою: вул. Дружби, 10, м. Чугуїв, Харківська область (крім кабінетів відповідно до постанови КМУ від 22.10.2008 року № 943 "Про економію державних коштів").

Відповідно до пункту 1.3. Договору, термін виконання робіт встановлений з 01.11.2012 року по 29.03.2013 року.

Пунктом 1.4. Договору, сторони погодили, що робота вважається виконаною після підписання акту здавання-прийняття виконаних робіт замовником та підрядником.

Згідно з пунктом 2.1.1. Договору, підрядник зобов'язався якісно виконати роботу відповідно до проектно-кошторисної документації з дотриманням будівельних норм та правил.

Відповідно до п. 2.2.4. Договору, замовник зобов'язався провести остаточний розрахунок за виконані роботи згідно акту здавання-приймання виконаних робіт і розрахунку договірної ціни протягом 10-х банківських днів з моменту підписання вищевказаного акту.

Згідно пункту 3.1. Договору, вартість робіт за цим договором визначається кошторисами та розрахунками договірної вартості, затвердженим замовником, і може підлягати зміні за згодою сторін.

Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок з підрядником замовник здійснює за фактично виконаний обсяг робіт згідно виконаних актів робіт.

На виконання умов Договору підряду № 1 від 19.12.2012 року, згідно календарного плану робіт, позивачем у грудні 2012 року були виконані роботи на загальну суму 82714,80 грн., про що складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (форма № КБ-3) та підписано між сторонами Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (форма № КБ-2в).

Враховуючи те, що кінцевий строк здачі робіт та підписання Акту виконаних робіт за грудень 2012 року є 31 грудня 2012 року, замовник зобов'язаний був сплатити вартість виконаних будівельних робіт до 10 січня 2013 року.

Проте, в порушення умов Договору підряду № 1 від 19.12.2012 року, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості виконаних та прийнятих будівельних робіт, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 82714,80 грн.

17 вересня 2015 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за № 41 з вимогою сплатити заборгованість, яка виникла за Договором підряду.

Заборгованість на вимогу позивача відповідач не сплатив, однак 19 вересня 2014 року між сторонами був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків відповідно до якого сума заборгованості відповідача за Договором підряду № 1 від 19.12.2012 року складає 82714,80 грн.

22 жовтня 2015 року між сторонами повторно був складений Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого вбачається, що заборгованість у розмірі 82714,80 грн. залишається несплаченою.

Вказане й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором підряду № 1 від 19.12.2012 року щодо виконання будівельних робіт виконав в повному обсязі, про що свідчить наявний в матеріалах справи Акт виконаних робіт, який відповідачем підписаний без зауважень та без претензій щодо якості, об'ємів та вартості. А одже, вказане є підставою для виникнення обов'язку у відповідача оплатити виконані позивачем будівельні роботи.

Окрім того, судом встановлено, що будівельні роботи позивачем були виконані на суму 82714,80грн., які в порушення умов договору до цього часу залишаються несплаченими відповідачем, про що також свідчать Акт звірки взаєморозрахунків розрахунків від 19.09.2015 року та Акт звірки взаєморозрахунків від 22.10.2015 року, підписані сторонами та скріплені печатками.

Доказів в спростування існування заборгованості відповідачем до суду надано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 82714,80 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором підряду № 1 від 19.12.2012 року, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 64018,31грн. за період з січня 2013 року по вересень 2015 року та 3% річних у розмірі 6716,44 грн. за період з 11.01.2013 року по 23.10.2015 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також розрахунок позивачем визначені вірно, згідно вимог діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 64018,31 грн. за період з січня 2013 року по вересень 2015 року та 3% річних у сумі 6716,44грн. за період з 11.01.2013 року по 23.10.2015 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, 625, 837 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Артема, буд. 14, код ЄДРПОУ 38000054) на користь Малого підприємства "К/Т" ГРАМС: промисловість, будівництво, сільське господарство" (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Романа Левицького, буд. 28, код ЄДРПОУ 21241759) 82714,80 грн. заборгованості, 64018,31грн. інфляційних втрат, 6716,44 грн. 3% річних, 2306,81 судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.11.2015 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/5771/15