Рішення

від 23.11.2015 по справі 922/5297/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р.Справа № 922/5297/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроліга-Інжиніринг", м. Мелітополь до Публічного акціонерного товариства " Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", м. Харків про стягнення 361963,40 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Шевченко К.І., довіреність від 14.01.2015 року;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроліга-Інжиніринг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" про стягнення суми боргу у розмірі 527566,80 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 5247,87 грн. Позивач обгрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 01.12К від 01.12.2014 року щодо своєчасного розрахунку за поставлений товар. Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2015 року була прийнята до провадження заява позивача про зменшення позовних вимог за вх. № 44873, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 361963,40 грн., з яких: 257943,00 грн. заборгованості за отриманий та неоплачений товар за Договором № 01.12К від 01.12.2014 року, інфляційні втрати у розмірі 98780,75 грн. та 3% річних у розмірі 5239,65 грн., які нараховані за прострочення виконання грошового зобов'язання. Розгляд справи продовжений з урахуванням зменшення позовних вимог.

В призначене судове засідання 23 листопада 2015 року позивач свого представника не направив, про причину неявки суд не повідомив. В попередньому судовому засіданні 09.11.2015 року представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням зменшення.

Представник позивача у судовому засіданні 23 листопада 2015 року не спростовує існування за відповідачем заборгованості у розмірі 257943,00 грн., проте не погоджується з розрахунками позивача щодо нарахованих інфляційних втрат та 3% річних. Представник відповідача надав письмовий відзив на позов за вх. № 46948 із контррозрахунком.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" (відповідачем, покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідроліга-Інжиніринг" (позивачем, постачальником) був укладений Договір № 01.12К.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати в обумовлені договором строки покупцю продукцію і/та товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього узгоджену суму.

Відповідно до пункту 3.2. Договору, базисні умови поставки визначаються сторонами у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010 та вказуються у специфікації на партію товару.

04 грудня 2014 року сторони підписали Специфікацію № 1 на поставку гідроциліндрів на загальну суму 153696,00 грн. Умови поставки - EXW- вул. Індустріальна, 30/2 м. Мелітополь.

Також, 04 грудня 2014 року сторони підписали Специфікацію № 2 на поставку гідроциліндрів на загальну суму 204247,00 грн. Умови поставки - EXW- вул. Індустріальна, 30/2 м. Мелітополь.

16 грудня 2014 року, у відповідності до Специфікації № 1 від 04.12.2014 року, позивач поставив відповідачу гідроциліндри на загальну суму 153696,00 грн., що підтверджується накладною № РН-0000027 від 16.12.2014 року, товарно-транспортною накладною № 16/12 від 16.12.2014 року та довіреністю № 1648 від 16.12.2014 року.

17 лютого 2015 року, у відповідності до Специфікації № 2 від 04.12.2014 року, позивач поставив відповідачу гідроциліндри на загальну суму 204247,00 грн., що підтверджується накладною № РН-0000003 від 17.02.2015 року, товарно-транспортною накладною № 17/02 від 17.02.2015 року та довіреністю № 112 від 16.02.2015 року.

Пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що порядок та строк оплати визначаються специфікацією на узгоджену партію товару.

Так, пунктами 4 Специфікації №1 від 04.12.2014 року та Специфікації №2 від 04.12.2014 року передбачений наступний перелік оплати товару: аванс у розмірі 50% вартості товару; 50% вартості товару упродовж 30 днів з дня поставки. Таким чином, оплата за товар визначений Специфікацією № 1 повинна була відбутися до 16 січня 2015 року, а оплата за товар, визначений Специфікацією № 2 - до 20 березня 2015 року.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач своєчасно за поставлений товар не розрахувався, в зв'язку з чим, 30 квітня 2015 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за № 30/04-01 з вимогою сплатити суму боргу.

25 червня 2015 року відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 100000,00 грн., сплативши вказану суму платіжним дорученням № 5754. Сума боргу за поставлений товар у розмірі 257943,00 грн. залишилась відповідачем не погашеною.

За таких обставин, позивач був змушений звернутись з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Наведені норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем умов Договору № 01.12К в повному обсязі, а саме поставку відповідачеві товару у відповідності до Специфікацій на загальну суму 357943,00 грн. Про факт виконання позивачем свого зобов'язання свідчать наступні документи: накладна № РН-0000027 від 16.12.2014 року, товарно-транспортна накладна № 16/12 від 16.12.2014 року, довіреність № 1648 від 16.12.2014 року, накладна № РН-0000003 від 17.02.2015 року, товарно-транспортна накладна № 17/02 від 17.02.2015 року та довіреність № 112 від 16.02.2015 року.

Також матеріалами справи підтверджено часткову оплату відповідачем вартості отриманого товару у розмірі 100000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 5754 від 25.06.2015 року.

Факт існування у відповідача заборгованості перед позивачем за Договором №01.12К від 01.12.2014 року у розмірі 257943,00 грн. відповідачем не спростований та доказів повної оплати вартості отриманого товару до суду не надано.

З огляду на вказане, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу за договором № 01.12К від 01.12.2014 року у розмірі 257943,00 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 98780,75 грн. та 3% річних у розмірі 5239,65 грн. за період з 16.01.2015 року по 07.09.2015 року

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В інформаційному листі від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30). В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, наданий до суду позивачем та контрозрахунок зазначених нарахувань, наданих до суду відповідачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

Так, за підрахунками суду, які здійснені з урахуванням діючого законодавства, за прострочення грошового зобов'язання за період з 16.01.2015 року по 07.09.2015 року стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 5239,65грн. та інфляційні втрати у розмірі 85565,31 грн.

В решті позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530,611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" (61001, Харківська область, м. Харків, вул. Світло шахтаря, буд. 4/6, код ЄДРПОУ 00165712, п/р 26007619949261 в Обласному відділенні ПАТ "Промінвестбанк" м. Харкова, МФО 300012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроліга-Інжиніринг" (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, буд. 30/2, код ЄДРПОУ 36969461, п/р 2600401137808 в АТ "Укрексімбанк" м. Запоріжжя, МФО 313979) - 257943,00 грн. заборгованості, 5239,65грн. 3% річних, 85565,31 грн. інфляційних втрат, 5231,22 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено 27.11.2015 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/5297/15