Рішення

від 25.11.2015 по справі 621/2731/15-ц

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№621/2731/15-ц

Пр.2/621/1277/15

РІШЕННЯ

іменем України

25 листопада 2015 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Акулової А.М.,

представника позивача - адвоката Браславської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області,

в с т а н о в и в:

09 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 понад п'ять років з моменту відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, на земельну ділянку площею 0,8830 га., у межах згідно з планом, розташовану на території Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку площею 4,2828 га. у межах згідно з планом (3,6997 га. рілля, кадастровий номер НОМЕР_2 та 0,5831 га. пасовища кадастровий номер НОМЕР_3), що розташована на території Зміївської міської ради Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, майновий пай члена КСП «Україна» у розмірі 16181 грн. або 0,269 відсотків.

В судовому засіданні представник позивача Браславська О.А. підтримала позовні вимоги та пояснила, що ОСОБА_2 знаходилася з ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах. У період з 1982 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були зареєстровані та проживали за однією адресою. Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, однак позивач позбавлена можливості оформити право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що з 1982 року мати проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю, мали спільний бюджет. Позовні вимоги визнав, просив позов задовольнити.

Представник третьої особи Віддліу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області у судове засідання не з'явився, 25 листопада 2015 року до канцелярії суду надійшли письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала про те, що проживає по сусідству з ОСОБА_2, їй відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали з 1984 року однією сім'єю, мали права та обов'язки подружжя.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що перебуває у шлюбі з сином ОСОБА_2 Померлого ОСОБА_4 вона знала з 1991 року, відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Похованням ОСОБА_4 займалася ОСОБА_2, родичі ОСОБА_4 на похорони не приїздили, його перша дружина померла ще до часу його проживання з ОСОБА_2, дітей не має.

ОСОБА_7, допитана у судовому засіданні у якості свідка, показала, що з 1994 року мешкає поряд з родиною позивачки. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. На час смерті ОСОБА_4 з ним мешкала позивач, яка і займалася його похованням.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно роз'ясень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

У судовому засіданні встановлено, щоІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області 22 лютого 2006 року. (а.с. 7)

Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у видіземельної ділянки площею 0,8830 га., у межах згідно з планом, розташованої на території Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, земельна ділянка площею 4,2828 га., у межах згідно з планом (3,6997 га рілля, кадастровий номер НОМЕР_2 та 0,5831 га. пасовища кадастровий номер НОМЕР_3), що розташована на території Зміївської міської ради Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 та майновий пай члена КСП «Україна» у розмірі 16181 грн., або 0,269 відсотків, право власності на який підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай серії НОМЕР_7. (а.с. 10-14)

Крім того, на підставі свідоцтва про право власності , виданого 27 вересня 1996 року КСП «Україна», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1. (а.с. 9)

У зазначеній квартирі значаться зареєстрованими ОСОБА_2, ОСОБА_8, та померлий ОСОБА_4 (а.с. 16)

Згідно з правилами ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, частини другої статті 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з п. п. 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/2 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно довідки,виданої депутатом Зміївської міської ради, ОСОБА_2 дійсно проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 з 1982 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснила його поховання. (а.с. 17)

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини проживала з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується дослідженими доказами, суд дійшов до висновку про доведеність факту сумісного проживання зі спадкодавцем, який необхідний для визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 Глави 13 Загальних положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Так, в матеріалах справи міститься газета «Зміївський кур»єр» № 31 (1112) 2015 року, в якій міститься оголошення про те, що втрачені правовстановлюючі документи, а саме, Державний акт на земельну ділянку НОМЕР_5, виданий Зміївською районною державною адміністрацією 27 вересня 2004 року на ім'я ОСОБА_4, державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданий Зміївською районною державною адміністрацією 28 вересня 2004 року на ім'я ОСОБА_4, свідоцтво серії НОМЕР_7 (майновий сертифікат), виданий Зміївською міською радою 09 жовтня 2001 року на ім'я ОСОБА_4, вважати недійсними.

У зв'язку з зазначеним, при зверненні до нотаріальної контори, ОСОБА_2 була позбавлена можливості оформити свої спадкові права, про що державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області було надано відповідь. (а.с. 19)

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положення ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. б) ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України, на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Крім того, за змістом ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» та ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» право на земельну частку (пай) та право на земельну ділянку, яка виділена в натурі (на місцевості), можуть бути об'єктом спадкування.

З копії свідоцтва серії НОМЕР_7 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), виданого 09 жовтня 2001 року Зміївської міської ради, вбачається, що ОСОБА_4 має право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», реорганізованого в СВК «Україна» м. Зміїв Зміївського району відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 19 червня 2001 року. (а.с. 14)

Таким чином, право ОСОБА_4 на земельну частку (пай) виникло у нього за життя і є майновим правом, яке не припинилось внаслідок його смерті, та входить до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому приймається судом.

Таким чином, позивачем надано докази фактичного постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_4, що є підставою для визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Керуючись, ст.ст. 328, 392, 1218, 1233 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 174, 212-215, 223 ЦПК України -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання ОСОБА_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 однією сім'єю у період з 1984 року по 2006 рік, тобто не менш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,8830 га., розташовану на території Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, цільове призначення - ведення сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем четвертої черги, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, державний акт серії НОМЕР_5, кадастровий номер НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 4,2828 га., розташовану на території Зміївської міської ради Харківської області, у межах згідно з планом (3,6997 га., рілля та 0,5831 га. пасовища), цільове призначення - ведення сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем четвертої черги, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, державний акт серії НОМЕР_6, кадастровий номер НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом, на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», в розмірі 16181 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн. або 0,269 % від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі свідоцтва НОМЕР_7 від 09.10.2001 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий: