Постанова

від 16.11.2015 по справі 802/3815/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 листопада 2015 р. Справа № 802/3815/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука К.О.,

за участі секретаря судового засідання Шевченка Р.М.,

представника позивача Джугострана В.І.,

відповідача Кіся Д.В., Кіт С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (далі - ТОВ "Поділляагрозахист", позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003712202 від 07.08.2015.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що висновки акта перевірки Вінницької ОДПІ від 27.07.2015 №1928/2202/37898486 щодо порушення ТОВ "Поділляагрозахист" податкового законодавства є такими, що зроблені без повного та належного з'ясування всіх обставин, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення №0003712202 від 07.08.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.

Зокрема, позивач вважає помилковими висновки контролюючого органу щодо нездійснення господарських операцій з придбання товарів у ТОВ "Ягуар Груп" та ТОВ "Агро Компані ЛТД" за період з червня по липень 2014 року, зазначаючи, що ці правочини під час перевірки були повністю підтверджені усіма необхідними первинними документами, є реальними і укладеними в межах господарської діяльності товариства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення згідно із наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями та просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти адміністративного позову з підстав, що викладені у наданих суду письмових запереченнях (а. с. 181-185, том 1), і наполягали на тому, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Представники Вінницької ОДПІ стверджували, що операції із придбання товарів ТОВ "Поділляагрозахист" у ТОВ "Ягуар Груп" та ТОВ "Агро Компані ЛТД" не мали реальний товарний характер у зв'язку з відсутністю перевізних документів (товарно-транспортних накладних), невідповідності даних у таких первинних документах. На переконання представників контролюючого органу, відповідно до наданих позивачем документів у підтвердження господарських операцій з ТОВ "Ягуар Груп" та ТОВ "Агро Компані ЛТД" немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

У зв'язку з зазначеним представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У період з 17.07.2015 по 20.07.2015 службовими особами Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ "Поділляагрозахист" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час проведення взаєморозрахунків з ТОВ "Агро Компані ЛТД" (код ЄДРПОУ 39153643) за липень 2014 року та ТОВ "Ягуар Груп" (код ЄДРПОУ 38546103) за червень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 27.07.2015 №1928/2202/37898486, у висновках якого зазначено, що ТОВ "Поділляагрозахист" допустило порушення положень п.п.14.1.36 п.14 ст.14, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На переконання контролюючого органу, в результаті виявлених порушень ТОВ "Поділляагрозахист" занизило податок на додану вартість на загальну суму 409614 грн., у тому числі: у червні 2014 року на суму 247878 грн., у липні 2014 року на суму 161736 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки Вінницька ОДПІ 07.08.2015 прийняла податкове повідомлення-рішення №0003712202, яким ТОВ "Поділляагрозахист" збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 512018 грн., з яких 409614 грн. - основний платіж, 102404 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Як встановлено контролюючим органом, в періоді, що перевірявся, позивач перебував у господарських взаємовідносинах, зокрема, з ТОВ "Ягуар Груп" та ТОВ "Агро Компані ЛТД".

При цьому відповідач стверджує, що діяльність позивача із зазначеними контрагентами була спрямована на укладення цивільно-правових договорів та проведення безтоварних операцій з метою надання податкової вигоди, штучного формування податкового кредиту.

До таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що до перевірки ТОВ "Поділляагрозахист" не було надано товарно-транспортні документи, які б підтверджували поставку товару від ТОВ "Ягуар Груп", а саме переміщення товару у просторі.

В наданих для перевірки позивачем на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Агро Компані ЛТД" видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, як зазначає відповідач, не вказано дату та номер доручення, за яким покупець отримував товар, у деяких товарно-транспортних накладних відсутній підпис водія в графі "отримав водій/експедитор" і в графах "прийняв" та "здав водій/експедитор", а у графі "відомості про вантаж" встановлено невідповідність у кількості вантажу з кількістю вказаною у видаткових накладних.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0003712202 від 07.08.2015, вважаючи нереальними господарські операції, вчинені ТОВ "Поділляагрозахист" з ТОВ "Ягуар Груп" у червні 2014 року та ТОВ "Агро Компані ЛТД" у липні 2014 року, контролюючий орган посилається на акт державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №6/05-66/15-01 від 14.01.2015 "Про результати камеральної перевірки даних податкової звітності по ПДВ задекларованих ТОВ "Ягуар Груп" в період з квітня по листопад 2014 року включно" та акт державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 2772/26-55-22-13/39153643 від 10.09.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Агро Компані ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014".

Перевіряючи обґрунтованість вказаних висновків Вінницької ОДПІ, суд звертає увагу на те, що в силу положень пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Для підтвердження реальності здійснення господарських операцій зі своїми контрагентами ТОВ "Ягуар Груп" у червні 2014 року та ТОВ "Агро Компані ЛТД" у липні 2014 року та правомірності формування податкового кредиту ТОВ "Поділляагрозахист" надало:

договір поставки № 30330 від 03.03.2014, укладений з ТОВ "Ягуар Груп" (а. с. 37-39); додаток № 1 до договору № 30330 від 03.03.2014 (а. с. 40); додаток № 2 до договору № 30330 від 03.03.2014 (а. с. 41);

договір поставки № 70701 від 07.07.2014, укладений з ТОВ "Агро Компані ЛТД" (а. с. 42-44); додаток № 1 до договору № 70701 від 07.07.2014 (а. с. 45-46);

податкові накладні (а. с. 138-153, 155-171).

видаткові накладні (а. с. 47-60, 62, 64, 67-70, 72, 75-77, 79-84, 86-87, 110, 120, 124, 127, 130, 132);

акти звіряння взаємних розрахунків (а. с. 103, 104, 115);

банківські виписки (а. с. 105-109);

договір переведення боргу № 01/07-1-П, укладений з ТОВ "Ягуар Груп" та ТОВ "Агрохім Інтек" (а. с. 112-113);

акти проведення заліку взаємних однорідних вимог від 23.04.2015 (а. с. 114, 118), 02.09.2014 (а. с. 116) 30.12.2014 (а. с. 117), тощо.

Податкові накладні, які були отримані позивачем від контрагентів-продавців, повністю відповідають вимогам податкового законодавства та містять усі необхідні для цього різновиду первинних документів реквізити.

Стверджуючи про безтоварність господарських операцій з ТОВ "Ягуар Груп", відповідач зазначає, що до перевірки ТОВ "Поділляагрозахист" не було надано товарно-транспортних накладних, які б підтверджували поставку товару від ТОВ "Ягуар Груп", а саме переміщення товару у просторі.

Водночас, у спростування доводів контролюючого органу про відсутність таких накладних, які б підтверджували поставку товару від ТОВ "Ягуар Груп", позивачем до матеріалів справи надано такі товарно-транспортні накладні.

Надаючи оцінку твердженням контролюючого органу про ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, які б підтверджували поставку товару від ТОВ "Ягуар Груп", суд виходить з того, що відповідно до абз. 1 п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Поряд із цим, згідно з п. 85.6 ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Аналіз зазначених норм податкового законодавства дає підстави стверджувати, що під час перевірки контролюючий орган пропонує платнику податків надати документи та у випадку відмови платника податків у наданні до перевірки документів контролюючим органом має бути складений акт, що засвідчує факт такої відмови.

Водночас, як встановлено судом, акт про відмову в наданні позивачем товарно-транспортних документів, які б підтверджували поставку товару від ТОВ "Ягуар Груп", відповідачем не складався, а відтак твердження відповідача про відсутність таких документів суд вважає необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про невідповідність наданих позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, які б підтверджували рух товарів від ТОВ "Агро Компані ЛТД" вимогам законодавства, то зазначені доводи спростовуються товарно-транспортними документами, що надані позивачем.

Крім того, суд зауважує, що законодавець не ставить в залежність дефектність або відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказаним нормативним актом не встановлюються правила податкового обліку учасників перевезення, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та, відповідно, набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Відсутність товарно-транспортних накладних, так само як недоліки в їх оформленні, не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання.

Крім того, на підтвердження факту перевезення придбаного у ТОВ "Ягуар Груп" та ТОВ "Агро Компані ЛТД" товару позивач, крім того, надав договір оренди транспортного засобу від 23.04.2014 - автомобіль MAN 18.220, д.н. АВ 8230 ВО, 2002 р.в., технічний паспорт на автомобіль, наказ № 30-к від 02.06.2014 про призначення на посаду водія ТОВ "Поділляагрозахист" ОСОБА_5 Як встановлено судом, фактичної перевірки обставин, що підтверджують зазначені докази відповідачем здійснено не було.

На підтвердження факту зберігання придбаних товарів позивач надав договори оренди складських приміщень № 041001 від 04.10.2013 (м. Літин) та № 210901 від 21.09.2014 (м. Літин) - на продовження договору № 041001, договір оренди нежитлового приміщення № 134101 від 01.04.2013 (м. Вінниця). Зазначені договори досліджувалися контролюючим органом під час перевірки і сумнівів щодо існування таких приміщень у відповідача не виникло.

Щодо посилань відповідача на акт державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №6/05-66/15-01 від 14.01.2015 "Про результати камеральної перевірки даних податкової звітності по ПДВ задекларованих ТОВ "Ягуар Груп" в період з квітня по листопад 2014 року включно" та акт державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 2772/26-55-22-13/39153643 від 10.09.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Агро Компані ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014" в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, то суд вважає, що такі твердження є необґрунтованими, оскільки обмеження права платника податку на податковий кредит з посиланням на невиконання контрагентом своїх податкових зобов'язань як платника податків є неправомірним.

Зокрема, в даних актах відсутні посилання на законні підстави неврахування позивачем податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ "Ягуар Груп" та ТОВ "Агро Компані ЛТД" податкових накладних.

Суд зазначає, що усі господарські операції за участю позивача та контрагентів відображено у бухгалтерському обліку позивача.

Поряд з цим, враховуючи наявність акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, відповідач не підтверджує факт господарських відносин між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим вважає, що сформований позивачем податковий кредит підлягає зменшенню.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника податків, - достовірними.

Подання платником податків до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником податків необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема, на формування податкового кредиту.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Водночас, сукупністю наданих позивачем документів підтверджується фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Ягуар Груп" та ТОВ "Агро Компані ЛТД".

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вєстберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів в обґрунтування висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій з контрагентами позивача ТОВ "Ягуар Груп" та ТОВ "Агро Компані ЛТД".

Поряд із цим сукупність наданих позивачем первинних, платіжних, звітних та інших документів, якими супроводжені господарські операції ТОВ "Поділляагрозахист" з ТОВ "Ягуар Груп" та ТОВ "Агро Компані ЛТД", підтверджує фактичне здійснення таких операцій в реальності та, всупереч висновкам перевірки, виключає підстави для сумніву щодо їх безтоварності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані ними докази, суд дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог частини першої статті 94 КАС України, відповідно до якої суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003712202, що прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 07 серпня 2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" кошти в сумі 7680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) гривень 28 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар