Постанова

від 09.11.2015 по справі п/811/4551/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року справа № П/811/4551/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Агрофірма Митрофанівська" доВідділу Державної виконавчої служби Новгородківського районного управління юстиції Кіровоградської області провизнання протиправними дій, скасування постанови, зняття арешту та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Агрофірма Митрофанівська" звернулося з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Новгородківського районного управління юстиції Кіровоградської області про:

- визнання протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новгородківського районного управління юстиції Вишневського Ігоря Васильовича щодо винесення постанов від 01.12.2014 року ВП№45560490 про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- скасування постанов ВП№45560490 від 01.12.2014 року про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- зняття арешту з майна Приватного підприємства "Агрофірма Митрофанівська" накладений постановами ВП№45560490 від 01.12.2014 року про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- зобов'язання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новгородківського районного управління юстиції Вишневського Ігоря Васильовича винести постанову про зняття арешту з майна Приватного підприємства "Агрофірма Митрофанівська" та направити її до органів (установ), яким були надіслані для виконання постанови про накладення арешту на майно боржника не пізніше наступного дня, з дня отримання копії судового рішення, прийнятого у дафній справі.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що на адресу підприємства надійшла постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП №45560490 від 21.11.2014 року щодо примусового виконання листа №390/1143/14-ц про стягнення з СФГ «Митрофанівське» на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди. Проте, позивач зазначає, що не має ніякого відношення до правовідносин СФГ "Митрофанівське" із ОСОБА_2 з приводу заподіяння останній шкоди, оскільки є зовсім іншою юридичною особою. Тому, стверджує що не є стороною виконавчого провадження та не має обов'язку сплачувати кошти на користь ОСОБА_2

Відповідач, не визнавши позовні вимоги, надав заперечення проти позову, в яких пояснив, що за виконавчим провадженням ВП №45560490 боржником є саме СФГ "Митрофанівське, код ЄДРПОУ 31637487", а не Приватне підприємство "Агрофірма Митрофанівська". Відповідач вважає, що рішення та дії щодо виконання зазначеного виконавчого провадження здійснені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі відповідно до адміністративного позову (а.с.255).

Відповідач в судове засіданні не з'явився, клопотань чи заяв до суду не подав, причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.224).

Відповідно до ч. 6 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача, клопотання представника позивача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 29.10.2015 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.11.2014 року до ВДВС Новгородківського РУЮ від представника стягувана ОСОБА_3 надійшла заява про примусове виконання виконавчого листа № 390/1143/14-ц від 19.09.2014 року Кіровоградського районного суду Кіровоградської області разом із виконавчим листом про стягнення з Селянсько-фермерського господарства «Митрофанівське», код ЄДРПОУ 31637487 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 29745,58 грн., який відповідав усім вимогам.

21.11.2014 року старшим державним виконавцем відділу державної Виконавчої служби Новгородківського районного управління юстиції Вишневським І.В. внесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45560490 з примусового виконання виконавчого листа №390/1143/14-ц від 09.09.2014 року.

01.12.2014 року у зв'язку з невиконанням боржником рішення у самостійному порядку керуючись ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.

В зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, державним виконавцем винесено постанови від 01.12.2014 року про арешт майна та про арешт коштів боржника (а.с.13).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, відповідним доводам позивача та висновкам відповідача, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулює Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон).

Статтею 2 Закону визначено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України „Про державну виконавчу службу".

Згідно з ч.1, 2 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом.

Відповідно до ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець мас право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2014 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2014 року скасовано. Стягнуто з селянського фермерського господарства «Митрофанівське», код ЄДРПОУ 31637487 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 23264, 78 грн., 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 750 грн. витрат на правову допомогу та 730,80 грн. сплаченого судового збору (а.с.21-23).

Так, державний виконавець Вишневський І.В. відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" вчинено дії щодо примусового виконання вищезазначеного судового рішення та встановлення майна і коштів боржника.

Позивач приватне підприємство "Агрофірма Митрофанівська" юридично не пов'язане СФГ "Митрофанівське". Не являється ні ним самим, ні його правонаступником. Приватне підприємство "Агрофірма Митрофанівська" є іншою, окремою юридичною особою з іншою організаційно-правовою формою та назвою, відмінною від організаційно-правової форми та назви юридичної особи боржника по ВП №45560490.

На підтвердження зазначеного позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців. Відповідно до витягу СЕЛЯНСЬКЕ ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "МИТРОФАНІВСЬКЕ", зареєстровано за адресою: 92112, Луганська обл., Троїцький район, село Багачка та має ідентифікаційний код 30477017 (а.с.25).

З матеріалів справи вбачається, що в документах виконавчого провадження зазначено адресу Приватного підприємства "Агрофірма Міітрофанівська", а в оскаржуваних постановах ВП №45560490 і ідентифікаційний код ЄДРПОУ Приватного підприємства "Агрофірма Митрофанівська".

Разом з тим, відповідно до листа від 02.12.2014 року №01-16/2017 відділу Держземагенства у Новгродківському районі повідомлено виконавця про те, що відомості про земельні ділянки зареєстровані на право власності СФГ "Митрофанівське" не виявлені (а.с.48, зворот).

Митрофанівською сільською радою у довідці від 25.11.2014 року №798 направленою державному виконавцю зазначено, що на території сільської ради не зареєстроване СФГ "Митрофанівське" , а по вул. Польова, 1а, знаходиться приватне підприємство "Агрофірма Митрофанівська" (а.с.49).

ПАТ «Український інноваційний банк» листом від 09.12.2014 року №7548/0/2-14 (а.с.51), ПАТ «ДОЧІРНИЙ БАНК СБЕРБАНК РОСІЇ» листом від 10.12.2014 року №1036/4/07-2-6 (а.с.52) та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» листом від 09.12.2014 року №12200/04 (а.с.51, зворот) повідомили державного виконавця про те, що не можливо виконати постанови про накладення арешту, оскільки зазначений виконавцем код ЄДРПОУ та зазначене найменування боржника не відповідає юридичній особі до зазначеного коду та статутним документам наявних в банківських установах .

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма;

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлюються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України 05.03.2012 року № 368/5 затверджено вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу (надалі Вимоги).

Згідно з п. 1.1.. 3.1. Вимог, найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. Назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб'єкта господарювання (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ).

Приписами статті 90 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Проте, державним виконавцем Вишневським І.В. незважаючи на очевидні факти того, що ПП "Агрофірма Міітрофанівська" не було стороною у справі, що код ЄДРПОУ Селянського фермерського господарства з назвою „Митрофанівське" є - 30477017, а код ЄДРПОУ Приватного підприємства „Агрофірма Митрофанівська" є - 31637487, що за кодами ЄДРПОУ різняться назви юридичних осіб та вочевидь не розуміючи що таке правова основа діяльності підприємств, а саме те що, за своєю організаційно-правовою формою господарювання приватне підприємство не є селянським фермерським господарством і це є дві різні юридичні особи виніс оскаржувані постанови від 21.11.2014 року та від 01.12.2014 року.

Разом з тим, судом встановлено, що державний виконавець після отриманих відповідей дійшов висновку про необхідність звернутися до суду про роз'яснення судового рішення. Тому, лише 30.01.2015 року державний виконавець відділу ДВС Новгородківського РУЮ Головного управління юстиції у Кіровоградській області Вишневського І.В. звернувся про роз'яснення рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2014 року.

Ухвалою від 04.02.2015 року апеляційний суд Кіровоградської області відмовив у задоволенні заяви.

У своєму рішенні суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем заявлялись позовні вимоги до селянського фермерського господарства «Митрофанівське», в особі голови господарства Тарасова О.Д, будь-яких змін позовних вимог в судовому засіданні не відбувалось. В позовних вимогах та рішенні суду апеляційної інстанції індефікаційний код підприємства не зазначався (а.с.119).

Крім того, згідно позовної заяви та апеляційної скарги позовні вимоги заявлялись до СФГ «Митрофанівське» в особі голови господарства Тарасова О.Д, а не до ПП «Агрофірма Митрофанівська» (а.с.84-85, 95-97).

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративно судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд, виходячи з аналізу наведеної норми процесуального права зазначає, що за визначених умов не належить доказувати обставини, встановлені в іншому судовому рішенні, що набрало законної сили. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.

Суд звертає увагу на те, що в Конституції України та ратифікованій Верховною Радою України Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), гарантовані фундаментальні права і свободи людини, серед яких: право на життя, на свободу і особисту недоторканність, право на власність, право на справедливий суд та інші.

В контексті забезпечення дотримання принципів Конституції та Конвенції було прийнято Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Закон), який став узгоджує судові рішення, що приймаються в Україні щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина із європейськими стандартами.

Статтею 17 Закону визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Таким чином, ратифікувавши Конвенцію та прийнявши вищевказаний Закон, Україна визнала юрисдикцію Суду, з метою створення в схожих правовідносинах однорідної судової практики, узгодженої з європейською правовою системою, тим самим створивши передумови для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Однією із основоположних задекларованих європейських цінностей є право на власність, тобто право на мирне володіння своїм майном, визначене у статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У даній статті, зокрема, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Виходячи з зазначеного суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Вишневського І.В., щодо вчинення оскаржуваних дій та винесення постанов, є неправомірними та такими, що безпідставно спричиняють неможливість володіння, користування або розпорядження власним майном.

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства "Агрофірма Митрофанівська" задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новгородківського районного управління юстиції Вишневського Ігоря Васильовича щодо винесення постанов від 01.12.2014 року ВП№45560490 про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

3.Скасувати постанови ВП№45560490 від 01.12.2014 року про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

4.Зняти арешт з майна та коштів Приватного підприємства "Агрофірма Митрофанівська" накладений постановами ВП№45560490 від 01.12.2014 року про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

5.Зобов'язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новгородківського районного управління юстиції Вишневського Ігоря Васильовича винести постанову про зняття арешту з майна Приватного підприємства "Агрофірма Митрофанівська" та направити її до органів (установ), яким були надіслані для виконання постанови про накладення арешту на майно боржника.

6.Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Агрофірма Митрофанівська" (код ЄДРПОУ - 31637487) судові витрати у розмірі 292,32 грн. (двісті дев'яносто дві гривні тридцять дві копійки).

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.В. Жук