Постанова

від 26.01.2010 по справі 7584/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

"26" січня 2010 р.Справа № 2а-7584/09/1570 16год.50хв. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Ісайко Л.О.

За участю представників сторін:

Від Прокуратури : ОСОБА_1 за довіреністю №90вих.09 від 11.11.2009р.

Від позивача ДПІ у Приморському районі: ОСОБА_2 -за довіреністю №53046/Ц/10-117 від 24.09.2009р.

Від відповідача : не з'явився, незважаючи на те, що належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокуратури м.Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАХАРПОМ-К»про стягнення податкової заборгованості у загальному розмірі 735 711,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Прокуратури м.Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАХАРПОМ-К»податкову заборгованість у загальному розмірі 735 711,70 грн., з яких: по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 4 302,35 грн., по податку на додану вартість у розмірі 731 409,35 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2009р. було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 05.05.2009р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05.05.2009р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 05.06.2009р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2010р. у задоволенні заяви Публічного Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»(вхід.№50032) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відмовлено з огляду на необґрунтованість, безпідставність та недоцільність, оскільки заявником не додано до заяви відповідних належних доказів, які б свідчили про те, що рішення у даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси чи обов»язки Публічного Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», як того вимагають приписи ч.2 ст.53 КАС України.

Відповідач у судові засідання 05.06.2009р., 04.08.2009р., 01.10.2009р., 11.11.2009р., 17.12.2009р. та 26.01.2010р., не з'явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином та своєчасно, заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності та проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ІНСАХАРПОМ-К»зареєстровано як платник податків у ДПІ у Приморському районі м.Одеси та знаходиться на податковому обліку з 27.07.2000р. за №5641, про що свідчить наявна в матеріалах справи відповідна Довідка ДПІ у Приморському районі м.Одеси №22222 від 25.03.2009р.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі документами, зокрема відомостями із Договору оренди землі, 29.06.2004р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Інсахарпром-К»(Орендар) було укладено Договір оренди землі №040450500166 ВВС№745810, відповідно до якого Орендар зобов»язаний сплачувати щомісячно 4 416,62грн. орендної плати за земельну ділянку, яка є предметом означеного договору оренди.

Згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 23.01.2008р., наданої ТОВ «Інсахарпром-К»до ДПІ у Приморському районі м.Одеси, суму орендної плати за орендовану земельну ділянку, що підлягає сплаті у 2008 році, відповідачем самостійно визначено у загальному розмірі 52 999,44грн. (помісячно по 4 416,62грн).

Згідно зі ст.13 Закону України від 03.07.92р. № 2535-12 "Про плату за землю" №2535-12 від 03.07.1992р. (зі змінами та доповненнями), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності являється договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.19 вказаного Закону розмір, умови та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем ".

Згідно зі ст.14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим оргном, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця..

Проте, як встановлено судом, самостійно визначена у податковій декларації щомісячна сума орендної плати в розмірі 4 302,34грн., яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням наявної переплати у сумі 114,29грн., у встановлені законом порядку та термін відповідачем у повному обсязі сплачена не була.

Також, як з»ясовано судом та вбачається з матеріалів справи, згідно декларації з податку на додану вартість від 19.12.2000р. №253669 (за період - 11 місяців 2008р.), наданої до ДПІ у Приморському районі м.Одеси, суму податку, що підлягає сплаті за 11 місяців 2008 року, відповідачем визначено у загальному розмірі 734 347,00грн. Проте, означена сума ПДВ у законодавчо визначеному порядку та строки самостійно ТОВ «Інсахарпром-К» сплачена не була.

Таким чином, з урахуванням переплати, яка рахувалась за відповідачем станом на 31.12.2008р. за даними картки особового рахунку ТОВ «Інсахарпром-К» за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів», у сумі 2 937,65 грн., сума заборгованості Підприємства по сплаті податку на додану вартість станом на 25.03.2009р. склала 731 409,35грн.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-XII (зі змінами та доповненнями) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно з п.п.2,3 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»п.п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Згідно п.5.1 ст.5 вказаного закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 вказаного Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 зазначеного закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у встановлений законодавством строк, визнається сумою податкового боргу.

Згідно з п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, з урахуванням чого, ДПІ у Приморському районі м. Одеси на адресу ТОВ «Інсахарпром-К», були надіслані перша податкова вимога №1/5598 від 31.12.2008р. на суму 731 409,35грн. та друга податкова вимога №2/728 від 13.02.2009р. на суму 735 711,70грн., які у зв»язку з неможливістю їх вручення відповідачу були розміщені на дошці податкових оголошень, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними актами ДПІ у Приморському районі м.Одеси №88/24-1002 від 14.01.2008р. та №301/24-1024 від 19.02.2009р. «Про неможливість вручення податкової вимоги».

Разом з тим, відповідних належних доказів в підтвердження сплати відповідачем, визначених означеними податковими вимогами сум податкового боргу суду не надано.

Таким чином, як вбачається з наявної у матеріалах справи облікової картки платника податків станом на 04.06.2008р. та станом на 25.03.2009р., яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. №276 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) за ТОВ «Інсахарпром-К»рахується борг по сплаті узгодженого податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 731 409,35грн. та узгодженого зобов»язання по орендній платі в загальному розмірі 4 302,34грн.

Згідно з пп.3.1.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з ТОВ «Інсахарпром-К»податкової заборгованості по у загальному розмірі 735 711,70 грн., з яких: по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 4 302,35 грн., та по податку на додану вартість у розмірі 731 409,35 грн.

Керуючись ч.6 ст.71, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсахарпром-К» про стягнення податкової заборгованості у загальному розмірі 735 711,70 грн., з яких: по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 4 302,35 грн., по податку на додану вартість у розмірі 731 409,35 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсахарпром-К» (65014, м.Одеса, вул. Пушкінська,32, код ЄДРПОУ 31068734) заборгованість:

- по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 4 302 (чотири тисячі триста дві) грн.35коп. до бюджету (розрахунковий рахунок № 33210812700008, код платежу 13050200, Одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області МФО 828011)

- по податку на додану вартість у розмірі - 731 409 (сімсот тридцять одна тисяча чотириста дев»ять)грн. 35коп. до бюджету (розрахунковий рахунок № 31113029700008, код платежу 14010100, Одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області МФО 828011).

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано «01»лютого 2010року

Суддя Харченко Ю.В.