Рішення

від 04.04.2007 по справі 3/22-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ         

від

"04" квітня 2007 р.                                                      

по справі  № 3/22-38.1

за позовом державного

комунального підприємства „Луцьктепло”, м. Луцьк 

до відповідача: підприємця

ОСОБА_1, м. Луцьк     

про стягнення

3629 грн. 25 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних

Голова господарського суду Волинської області

Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дуда

Л.М. -начальник юридичного відділу ДКП „Луцьктепло” (дов. №133/15 від

11.01.2007р.)       

від відповідача:

ОСОБА_1 -підприємець 

Відповідно до ст. 20 Господарського

процесуального кодексу України представнику позивача та відповідачу було

роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому

засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було

роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського

суду не поступило.

Суть спору: Позивач

-державне комунальне підприємство „Луцьктепло”, м. Луцьк звернувся                   до господарського суду з

позовом про стягнення на його користь з відповідача -підприємця ОСОБА_1, м.

Луцьк 3629,25 грн., в тому числі 2122,27 грн. заборгованості по оплаті наданих

у відповідності до укладеного між сторонами договору №НОМЕР_1 послуг по

теплопостачанню (у період з жовтня 2006 року по березень місяць 2007 року),

1469,43 грн. пені, нарахованої відповідачу             за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань у відповідності до положень Закону України                          „Про відповідальність суб'єктів

підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні

послуги та утримання прибудинкових територій” та п. 4.4 договору від

01.12.2002р. №НОМЕР_1, 22,21 грн. суми інфляційних (за період з 01.10.2006р. по

31.01.2007р.) та 15,34 грн. процентів річних                  (за період з 01.10.2006р. по

13.03.2007р.), нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу

України.

В судовому засіданні представник

позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги уточнив,                  у зв'язку з частковим

погашенням суми заборгованості (платіжне доручення НОМЕР_3 на суму 201,12 грн.)

просить суд в цій частині вимог провадження у справі припинити та стягнути з

підприємця ОСОБА_1 на користь ДКП „Луцьктепло” залишок заборгованості 1921,15

грн., 1469,43 грн. пені, 22,21 грн. суми інфляційних та 15,34 грн. процентів

річних, а всього 3428,13 грн.

Підприємець ОСОБА_1 в судовому

засіданні пред'явлені підприємством „Луцьктепло” вимоги визнав в повному

об'ємі, споживання послуг з теплопостачання у період з жовтня 2006 року по

березень місяць 2007 року підтвердив, засвідчивши при цьому, що причиною

несвоєчасних розрахунків по оплаті вартості останніх стало його важке фінансове

становище, нездійснення підприємцем господарської діяльності.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2002 року між державним

комунальним підприємством „Луцьктепло”, м. Луцьк                               та підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк

було укладено договір на надання послуг по теплопостачанню за №НОМЕР_1.

У відповідності до умов зазначеної

угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення

безперебійного надання відповідачу послуг по теплопостачанню.

На виконання умов вказаного

договору державним комунальним підприємством „Луцьктепло” впродовж періоду з

жовтня 2006 року по березень місяць 2007 року надавались підприємцю

ОСОБА_1послуги по теплопостачанню.

Всього у зазначений період

відповідачу було надано, а останнім прийнято та спожито послуг                       з теплопостачання на

суму 2778,27 грн.

Загальна вартість наданих

відповідачу у звітний період послуг з теплопостачання підтверджена долученими

до матеріалів справи документами, зокрема, договором на надання послуг по

теплопостачанню №НОМЕР_1 з додатком №1 до нього, підписаними між сторонами

угодами від 01.11.2003р.              та

від 01.02.2006р. про зміни і доповнення в додатку №1 до договору №НОМЕР_1,

рахунками за надані послуги з теплопостачання в період жовтня 2006 року

-березня 2007 року (а.с. 9-14, 19-23).

Згідно п.п. 3.1.1, 3.2 договору

№НОМЕР_1 оплата за надані послуги з теплопостачання повинна була здійснюватись

споживачем (відповідачем) по діючих тарифах згідно з показами приладів обліку

шляхом проведення стовідсоткової передоплати за послуги по теплопостачанню на

підставі розрахунків в термін                                              

до 01 числа розрахункового місяця.

Проте, відповідач взяті на себе згідно

угоди від 01.12.2002р. №НОМЕР_1 зобов'язання, зокрема,                  в частині проведення з

позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг                                        з

теплопостачання (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не

виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив. Підприємцем

ОСОБА_1 було проведено з позивачем розрахунків лише на суму 656 грн. у зв'язку

з чим у останнього виникла заборгованість, котра на момент подання позову до

суду склала 2122,27 грн.

Разом з тим, відповідачу у

відповідності до п. 4.4 договору №НОМЕР_1, ст.ст. 230, 231, 232 Господарського

кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України, Закону

України                „Про відповідальність

суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті

комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” за прострочку

здійснення належних розрахунків по оплаті наданих та спожитих послуг по

теплопостачанню було нараховано пеню, котра склала 1469,43 грн. Нарахування

суми пені здійснено позивачем у відповідності до певного періоду надання

послуг, заборгованості по оплаті останніх за період з 01.10.2006р. по

13.03.2007р. 

Відповідно до ст. 144

Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів

господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не

передбачених законом,                 

але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між

сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про

надання  послуг по теплопостачанню

предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався,

сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173

Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням

є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на

користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу,

надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор

має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193

Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу

України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій

обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено

законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні

встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей

строк (термін).

У відповідності до ст. 599

Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним

належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи

укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг по

теплопостачанню, отримання останніх підприємцем ОСОБА_1, а також не проведення

відповідачем при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд

вважає, що на момент подання позову до господарського суду позовні вимоги в

частині стягнення 2122,27 грн. заборгованості та нарахованої з останньої суми

пені 1469,43 грн., пред'явлені             

ДКП „Луцьктепло”, були підставними і підлягали до повного задоволення.

Однак, враховуючи часткове (після

звернення позивача до суду з відповідним позовом) погашення відповідачем

заборгованості -шляхом перерахування 201,12 грн. згідно платіжного доручення

НОМЕР_3, суд вважає на необхідне в цій частині вимог провадження у справі

припинити на підставі                 п.

11 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору та

стягнути з підприємця ОСОБА_1                 

на користь ДКП „Луцьктепло” залишок несплаченої заборгованості 1921,15

грн. та пеню в первинному обсязі.

Крім того, у відповідності до ст.

625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється                              від

відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник,

який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими

господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно                                    до ст. 625

Цивільного кодексу України нараховано 22,21 грн. суми інфляційних за період

прострочки платежів з 01.10.2006р. по 31.01.2007р., а також 15,34 грн.

процентів річних за період з 01.10.2006р.                   по 13.03.2007р.

Розглянувши позовні вимоги щодо

стягнення суми інфляційних та процентів річних, суд вважає,                 що останні підставні та

підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Разом з тим, беручи до уваги, що

спір до суду було доведено з вини відповідача, а часткове погашення

заборгованості було здійснено останнім лише після звернення позивача до суду з

відповідним позовом, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та

розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що понесло ДКП

„Луцьктепло”, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК

України за рахунок підприємця ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, керуючись

ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності

за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання

прибудинкових територій”  ст.ст. 144,

173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527,

530, 549, 550, 599, 625 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80,

ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1                  код НОМЕР_2)

на користь державного комунального підприємства „Луцьктепло” (м. Луцьк, вул.

Гулака-Артемовського, 20, р/р 260033005465 в КБ „Західінкомбанк”, МФО 303484,

код 30391925) 1921,15 грн. основної заборгованості, 1469,43 грн. пені, 22,21

грн. суми інфляційних та 15,34 грн. процентів річних,                       а всього 3428,13 грн.,

102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення

витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 201,12 грн.

заборгованості провадження у справі припинити.

Голова господарського суду

 Волинської

області                                                                                                 В.О.

Кравчук