Рішення

від 25.11.2015 по справі 704/1097/15-ц

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/1097/15-ц 25.11.2015 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Джуській Л.О., Самсоновій І.В.

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне позовну заяву ОСОБА_5 до селянського (фермерського) господарства "Промінь" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, третя особа - реєстраційна служба Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, посилаючись на те, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 168846 є власником земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Глибочківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, загальною площею 2,68 га. В серпні 2013 року позивачка зверталася до керівника СФГ "Промінь" з вимогою виплатити їй кошти за фактичне користування її земельною ділянкою. На вказану вимогу відповідач примусив позивачку підписати чистий бланк (незаповненого) договору оренди землі. А пізніше їй стало відомо про те, що 05 грудня 2014 року між нею та селянським (фермерським) господарством "Промінь" був укладений строком на 15 років договір оренди земельної ділянки площею 2,68 га. Вважає, що договір укладено із порушенням чинного законодавства, а саме порушені норми ч. 1 ст. 15 Закону України В«Про оренду земліВ» , зокрема в договорі не зазначені всі його істотні умови, що є обов’язковим, а також на укладення договору було відсутнє її волевиявлення.

Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 301 від 05.12.2014 року, укладений між нею та селянським (фермерським) господарством "Промінь", та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яка була проведена на підставі даного договору оренди земельної ділянки. Також просить стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір в сумі 243,60 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали повністю, просили його задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнали повністю з підстав, викладених в письмовому запереченні, просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - реєстраційної служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, в судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов’язані з орендою землі, які регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України та Законом України В«Про оренду земліВ» .

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 168846, позивачка є власником земельної ділянки, яка розташована в адмінмежах Глибочківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області площею 2,68 га (а.с. 6).

Між сторонами по справі - позивачкою ОСОБА_5 та відповідачем селянським (фермерським) господарством "Промінь", в особі голови господарства ОСОБА_3 05.12.2014 року був укладений договір оренди земельної ділянки № 301, згідно якого ОСОБА_5 передала належну їй земельну ділянку площею 2,68 га, яка знаходиться в адмінмежах Глибочківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, а СФГ В«ПроміньВ» прийняло зазначену земельну ділянку в оренду. Даний договір укладено строком на 15 років (а.с. 33-35).

В подальшому позивачка довіреністю від 20.01.2015 року уповноважила ОСОБА_3 оформити право власності на земельну ділянку та здійснити реєстрацію договору оренди (а.с. 50), на підставі якої останній зареєстрував право власності позивачки на земельну ділянку, а також здійснив реєстрацію укладеного між ними договору оренди землі (а.с. 28-30, 32, 36, 37-45).

Сторони визнали, що кадастровий номер земельної ділянки 7124081600:01:000:0090 та її площа в розмірі 2,68 га, які зазначені в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 168846, та кадастровий номер земельної ділянки 7124081600:01:001:0090 та її площа в розмірі 2,6807 га, які зазначені в договорі оренди землі № 301 від 05.12.2004 року, це кадастровий номер та площа однієї і тієї самої земельної ділянки, власником якої є позивачка. Така розбіжність виникла в зв’язку з виготовленням технічної документації та приведенням (уточненням) всіх показників у відповідність до діючого законодавства (а.с. 47-48).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦПК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент вчинення правочину - укладення договору) передбачені істотні умови договору оренди землі, які мають обов’язково бути зазначені в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення чи відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про недійсність оспорюваного договору оренди землі в силу ст. 15 Закону України «Про оренду землі», оскільки він укладений без дотримання цієї норми щодо зазначення всіх істотних умов (кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування, розмір земельної ділянки, умови та строки оплати орендної плати, індексація, спосіб та умови розрахунків, порядок її внесення і перегляду, відповідальність за її несплату та інші), не підлягають до задоволення, так як спростовуються матеріалами справи, зокрема як вбачається з оспорюваного договору оренди землі, вказані істотні умови знайшли своє відображення в ньому. Крім того, позивачка не довела належними та допустимими доказами те, в чому саме полягає порушення її законних прав в зв’язку з відсутністю в договорі оренди землі будь-якої з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Що стосується позовної вимоги про недійсність оспорюваного договору оренди землі з підстав відсутності волевиявлення позивачки на його укладення, що підтверджується її заявою до реєстраційної служби з проханням не реєструвати укладений договір оренди, слід вказати наступне.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. В подальшому його прохання не здійснювати реєстрацію договору оренди земельної ділянки, волевиявлення на укладення якого він виявляв у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, не є підставою для визнання договору недійсним у порядку, визначеному ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

З урахуванням наведеного, така позовна вимога також не підлягає до задоволення, оскільки є безпідставною, крім того, позивачка не довела ту обставину, що в момент укладення договору її волевиявлення не було вільним і не відповідало її внутрішній волі. Натомість позивачка визнала в судовому засіданні, що земельна ділянка перейшла у її власність як спадкоємиці після смерті матері, раніше дана земельна ділянка була у користуванні відповідача, протягом 2012-2014 років вона отримувала від відповідача гроші за користування вказаною земельною ділянкою, 24.08.2015 року особисто звернулась до ОСОБА_3 з проханням виплатити їй гроші раніше, щоб зібрати дитину до школи, особисто підписувала копії своїх документів (паспорту, державного акта на землю, ідентифікаційного коду).

Доводи позивачки та її представника про те, що позивачка не надавала довіреність ОСОБА_3 на вчинення від її імені дій по оформленню права власності та здійснення реєстрації договору оренди, через що договір теж є недійсним, судом не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які берутьучасть у справі.

Оскільки позивачка та її представник не скористалися своїм правом відповідно до ст. 31 ЦПК України щодо зміни предмету або підстави позову до початку розгляду справи по суті, та щодо збільшення позовних вимог, тому суд, виходячи з положень вищевказаної норми, розглянув дану справу в межах заявлених позивачкою вимог, а саме - визнання договору оренди землі недійсним з підстав відсутності в ньому всіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та відсутності волевиявлення позивачки на укладення договору.

Крім того, на підтвердження таких доводів позвичкою не надано належних та допустимих доказів того, що довіреність є недійсною з тих чи інших підстав.

Також, слід вказати, що твердження позивачки та її представника про те, що між сторонами договору не було досягнуто згоди щодо його істотних умов, оскільки позивачка, підписувала чистий бланк договору оренди, в якому не були заповнені розділи щодо об’єкта оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; розміру орендної плати; дата договору та інші умови, а також те, що позивачка взагалі не укладала з відповідачем договір оренди землі, не можуть бути підставою для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсними, так як в силу ст. 638 ЦК України, якою передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається не укладеним, а не укладений правочин не може бути визнаний недійсним.

Враховуючи вище викладене, в зв’язку з тим, що позивачка не довела тих обставин, на які вона посилається в позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 203, 215, 638, 792 ЦК України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 1, 10, 11, 15, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_5 до селянського (фермерського) господарства "Промінь" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, третя особа - реєстраційна служба Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Тальнівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.11.2015 року.

Суддя: І.Г. Воронкова