Рішення

від 30.11.2015 по справі 756/11553/15-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30.11.2015 Справа № 756/11553/15-ц

номер справи 756/11553/15-Ц

номер провадження 2/756/5632/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2015 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Кричиної А.В.

при секретарі Шевчук П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Оболонь-Ліфтсервіс» про виплату заробітної плати та проведення розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся позивач із зазначеним позовом до відповідача, згідно якого просив суд стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату та розрахунок при звільненні у розмірі 12889,81 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 11753,00 грн.; моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач з 02.01.2013 року працював на посаді майстра в Комунальному підприємстві «Оболонь-Ліфтсервіс». За період роботи позивача, в порушення вимог законодавства України, заробітна плата виплачувалась із запізнення. Станом на 03.08.2015 року заборгованість по заробітній платі і розрахунку при звільненні склала 16220,37 грн., що підтверджується розрахунковим листом, виданим відповідачем.31.07.2015 року ОСОБА_1 був звільнений з посади за власним бажанням згідно наказу № 46-П-31.07.2015, що підтверджується записом у трудовій книжці. Відповідачем на момент звільнення не було проведено виплат всіх належним сум позивачу. Протягом серпня 2015 року Комунальне підприємство «Оболонь-Ліфтсервіс» частково сплатив заборгованість по заробітній платі та розрахунку при звільненні в розмірі 3330,56 грн., тому станом на день звернення до суду заборгованість складає 12889,81 грн. Крім цього, у зв'язку із вказаною затримкою виплат, відповідно до ст. 117 КЗпП України роботодавець зобов'язаний сплатити середній заробіток за весь час затримки, що становить 11753,00 грн. Незаконні дії відповідача поставили позивача у скрутне матеріальне становище, унеможливили забезпечення нормального існування позивача та членів його сім'ї, що мало наслідки виникнення тяжкого психологічного стану та завдання моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивач уточнила позовні вимоги (а.с. 26) та просила суд стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2015 року по 27.11.2015 року з урахуванням довідки про середньоденний заробіток позивача, стягнути основну суму заборгованості в розмірі 12169,81 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову частково, просила відмовити позивачу у стягненні середнього заробітку за час розрахунку при звільненні та стягненні моральної шкоди, зазначила, що 04.08.2015 року відповідачем було перераховано кошти на особистий рахунок позивача в розмірі 4050,56 грн., тому залишок заборгованості по розрахунку при звільненні перед позивачем складає 12169,81 грн. Не виплата заборгованості позивачу виникла у зв'язку із скрутним матеріальним становищем підприємства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії трудової книжки позивач з 02.01.2013 року працював в Комунальному підприємстві «Оболонь-Ліфтсервіс» та 31.07.2015 року звільнився за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 6-7), що підтвердили в суді і сторни.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, які зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Судом встановлено, що відповідач в день звільнення позивача не здійснив йому виплату заборгованості по заробітній платі та згідно розрахункового листа борг підприємства станом на серпень 2015 року становив 16220,37 грн. (а.с. 5). 04.08.2015 року відповідач перерахував на особовий рахунок позивача кошти в розмірі 4050,56 грн., що підтверджується списком перерахувань в банк № 99 заробітної плати (а.с.25). Враховуючи зазначене необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 12169,81 грн. (16220,37-4050,56 =12169,81)

За приписами ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З висновків Верховного Суду України, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013 року вбачається, що відповідальність за затримку розрахунку при звільненні наступає для роботодавця за умови відсутності спору про розміри належних звільненому працівникові сум. При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Матеріалами справи підтверджено, що при звільненні 31.07.2015 року позивачу не було виплачено заборгованість по заробітній платі.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100. Відповідно до п. 8 вказаного Порядку обчислення середньої заробітної нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно довідки про середньоденну заробітну плату, виданої на запит суду Комунальним підприємством «Оболонь-Ліфтсервіс» від 11.11.2015 року № 505 року (а.с. 22) вбачається, що середньомісячний заробіток позивача становить 6574,24 грн., середньоденний заробіток - 346,01 грн. Так, з 03.08.2015 року, тобто з наступного робочого дня після останнього робочого дня позивача, по 27.11.2015 року - день розгляду справи судом, час затримки розрахунку при звільненні становить 3 місяці та 18 робочих днів. Отже середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 25958,90 грн. (3 х 6574,24 + 18 х 346,01 = 25958,90)

З огляду на наведене суд вважає, що позов позивача у цій частині підлягає задоволенню та відповідно до ст. 117 КЗпП України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 25958,90 грн.

Визначена судом сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Відповідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачу діями Комунального підприємства «Оболонь-Ліфтсервіс», завдано моральну шкоду. При визначені розміру завданої шкоди суд враховує глибину душевних переживань позивача, ступінь порушення способу його життя, та керуючись вимогами розумності і справедливості вважає правильним стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати пропорційно до задоволених вимог в розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 47, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, Законом України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, ст. ст. 10, 88, 215,367 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Оболонь-Ліфтсервіс» про виплату заробітної плати та проведення розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Оболонь-Ліфтсервіс» (ідентифікаційний код - 32705552) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в розмірі 12169,81 грн. (дванадцять тисяч сто шістдесят дев'ять грн. 81 коп.), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 серпня 2015 року по 27 листопада 2015 року у розмірі 25958,90 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 90 коп.), та моральну шкоду у розмірі 500, 00 грн. (п'ятсот грн. 00 коп.)

Визначена судом сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Комунального підприємства «Оболонь-Ліфтсервіс» (ідентифікаційний код - 32705552) на користь держави судовий збір у розмірі 487, 20 (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.)

Апеляційну скаргу може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м.Києва.

Суддя: