Постанова

від 27.11.2015 по справі 826/14617/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2015 року                     № 826/14617/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомілк-Україна»

простягнення заборгованості,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

          Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомілк-Україна» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 48 909,19грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 48 909,19грн.

          Відповідач проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що підприємством сплачено самостійно визначений ПДВ, однак в платіжних дорученнях не вірно вказано призначення платежу. Листом від 03.11.2014р. №11 відповідач повідомив податковий орган про помилку та просив повернути сплачені кошти на рахунок, прзначений для сплати ПДВ.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомілк-Україна» перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Екомілк-Україна» в податкових деклараціях з ПДВ №9074011423 від 22.12.2014р., №9078514584 від 20.01.2015р., №9018411940 від 19.02.2015р. самостійно задекларовано податок на додану вартість у розмірі 9 623,00грн.

Позивачем на підставі ст. 59 ПК України направлено відповідачу податкову вимогу №2422-25 від 15.10.2014р., прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014р. №28/26-57-25-01-10 та направлено лист про виділення майна у податкову заставу від 15.10.2014р. №11643/10/26-57-25-01-33.

Несплата відповідачем відповідної суми узгодженого податкового боргу, обумовила позивача звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.175 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Згідно норм пунктів 129.4 та 129.5 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до зворотного боку облікової картки платника податку за позивачем станом на 30.09.2015р. обліковувався податковий борг з ПДВ у загальному розмірі 29 465,98грн.

При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його сплати суду надано не було, а фактів оскарження податкової вимоги чи рішення позивача про опис майна в податкову заставу не встановлено.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не надано доказів заборгованості відповідача зі сплати ПДВ на суму, що перевищує 29 465,98грн., тобто факт існування боргу в розмірі 19 443,21грн. ним не доведено.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, листом від 03.11.2014р. №11 відповідач повідомив податковий орган про сплату ним податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 21 080,00грн., однак, у зв'язку з тим, що відповідач помилково сплатив вказані кошти на рахунок податку на прибуток, він просив їх повернути на відповідний рахунок з ПДВ.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази перерахування податковим органом вказаної суми на рахунок ПДВ, а відтак, факту належної сплати такого зобов'язання не встановлено.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві та необхідність стягнення з ТОВ «Екомілк-Україна» коштів у розмірі 29 465,98грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомілк-Україна» (код ЄДРПОУ 37769814, м. Київ, 03164, вул. Булаховського, 30-А) податкову заборгованість у розмірі 29 465,98грн. (двадцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень, 98 копійок) на р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 18010600, одержувач - УДКС у Святошинському районі м. Києва, код 37962074.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                           І.М. Погрібніченко