Ухвала

від 24.11.2015 по справі 815/4384/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4384/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Мишевській О.В.,

за участю: представника ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Хвостікової Ольги Вячеславівни, представника ТОВ "Телекомпанія "Чорне море" - Гуцакова Ігоря Вікторовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія "Чорне море" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія "Чорне море" (далі - Телекомпаня) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2015р. № 0001032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 2284567 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1142284 грн.; № 0001042201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 2537068 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 634267 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки в акті перевірки від 23.04.2015 р. № 961/22-01/22463956, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустимими доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія "Чорне море" - задоволено, суд скасував податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.05.2015р. №№ 0001032201, 0001042201.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини у справі, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 06.04.2015 р. №№61/22-01, 62/22-01 та наказу від 06.04.2015 р. № 77-п, згідно з п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ проведена позапланова виїзна перевірка Телекомпанії з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складений акт від 23.04.2015 р. №961/22-01/22463956.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем вимог п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 р. в сумі 2284567 грн.; п.187. ст.187, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2537068 грн.

За результатами розгляду наданих Телекомпанією 29 вересня 2015 року заперечень, відповідачем, висновки перевірки залишені без змін, а заперечення залишено без задоволення (відповідь від 08.05.2015 р. № 5146/15-51-22-01).

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ прийняті, оскаржувані у даній справі, податкові повідомлення-рішення від 14.05.2015 р. №№ 0001032201, яким Телекомпанії збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 2284567 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1142284 грн.; № 0001042201, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 2537068 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 634267 грн.

Так, в основу оспорюваних рішень покладені висновки акту перевірки, за якими, контролюючий орган вважав, що Телекомпанією не доведено причинно-слідчий зв'язок у необхідності притягнення виконавців для проведення виконаних робіт по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Лаки Трейд" (ЄДРПОУ 39178783) та ТОВ "ЛН.ЮА" (ЄДРПОУ 37558596), тобто відсутня економічна доцільність послуг та витрачення коштів на цілі, обумовленими актами виконаних робіт, а також не доведено використання даних послуг у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, без дотримання принципу верховенства права, тому суд визнав необґрунтованими висновки Податкового органу, з чим також погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно, згідно підпункту 14.1.36 названої статті господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

За змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є провайдером телекомуніакцій і провайдером програмної послуги, діяльність якого полягає в наданні населенню послуг кабельного телебачення та послуг доступу до мережі Інтернет, і згідно КВЕД 2010 відноситься до кодів 61.20 та 60.20.

У періоді, що перевірявся, Телекомпанія отримувала послуги з розповсюдження реклами з застосуванням інформаційних ресурсів, моніторингу несанкціонованих підключень до мережі, технічного обслуговування та ін. від ТОВ "ЛН.ЮА" на підставі укладених договорів № 10/10-НП від 01.10.2012 р., № 01/10-ОА від 01.10.2012 р., № 01/10-ІР від 01.10.2012 р., № 01/10-ТС від 01.10.2012 р., № 01/10-ТООО від 01.10.2012 р., № 01/10-ТОО від 01.10.2012 р. та ТОВ "Лаки Трейд" - на підставі договорів № 02/06-НП від 02.06.2014 р., № ОА/02/06 від 02.06.2014 р., № РП/02/06 від 02.06.2014 р., № ТООО/03/06 від 03.06.2014 р., № ТОС/03/06 від 03.06.2014 р., № ТОО/03/06 від 03.06.2014 р.

На виконання вищевказаних договорів ТОВ "ЛН.ЮА" на користь Телекомпанії надано послуги: з моніторингу сигналу на оптико-волоконного кабелю замовника; комплекс заходів, пов'язаних з оповіщенням абонентів мережі КТВ; технічне обслуговування телекомунікаційних оптико-волоконних мереж; послуги з технічного обслуговування обладнання; виявлення незаконних підключень до мережі КТВ; рекламні послуги в мережі Інтернет на загальну суму 5220995 грн. (без урахування ПДВ 1044199 грн.), про що складені акти ОУ-0000010 - ОУ-000007 від 31.01.2014 р., ОУ-0000021 - ОУ-0000018 від 28.02.2014 р., ОУ-0000031 - ОУ00000-34 від 31.03.2014 р., ОУ-0000042 - ОУ-0000044 від 30.04.2014 р., ОУ-0000056 - ОУ-0000059 від 31.05.2014 р.

Також, на виконання укладених договорів ТОВ "Лаки Трейд" надало на користь Телекомпанії послуги з технічного обслуговування ОВМ; з технічного обслуговування обладнання; моніторингу несанкціонованих підключень до мережі; комплекс заходів, пов'язаних з оповіщенням абонентів мережі КТВ; технічного обслуговування замовників; розповсюдження реклами з застосуванням інформаційних ресурсів на загальну суму 7471045 грн., (без урахування ПДВ 1494209 грн.), про що складені акти від 30.06.2014 р. №№ 293470, 293469, 293471, 293500, від 31.07.2014 р. №№ 293501, 293499, 293556, 293554, 293557, 293555, від 30.09.2014 р. №№ 293587, 293589, 293590, 293591, 293588, від 31.10.2014 р. №№ 293622, 293624, 293626, 293623, 293628, 293625, від 30.11.2014 р. №№ 293636, 293642, 293637, 293641, 293639, від 31.12.2014 р. №№ 293702, 293700, 293703, 293704, 293701.

Загальну суму в розмірі 12692040 грн. (по ТОВ "ЛН.ЮА" - 5220995 грн.; по ТОВ "Лаки Трейд" - 7471045 грн.) Телекомпанією віднесено до витрат на виробництво, відповідно до журналів-ордерів та обігових відомостей по бухгалтерським рахункам, випискам по банківським рахункам, довідкам-рахункам, рахунок 23 "виробництво", рахунок 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками", "собівартість реалізації", рахунок 79 "фінансові результати" та ін. Суми податку на додану вартість (2537068 грн.) включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, віднесені до податкового кредиту.

При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подані позивачем до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

На спростування висновків контролюючого органу про недоведеність причинно-наслідкового зв'язку у необхідності притягнення виконавців для проведення вищезазначених робіт та відсутність економічної доцільністі вищезазначених послуг та витрачення коштів на цілі, обумовленими актами робіт судом першої інстанції встановлено, що у позивача як у провайдера телекомунікацій, провайдера програмної послуги і оператора телекомунікацій середньорічна кількість абонентів у 2014 році склала 40652 абоненти. Здебільшого кінцеве обладнання кабельного телебачення вимагає аналогового телевізійного сигналу. Системи аналогового розповсюдження телевізійного сигналу побудовані таким чином, що надають можливість окремим особам нелегально підключатися до мережі кабельного телебачення та без оплати користуватися телевізійним сигналом. У свою чергу, нелегальні підключення породжують збитки для позивача. Крім того, нелегальні підключені особи не сплачують за користування послугами, пошкоджують мережеве телекомунікаційне обладнання, порушують баланс налаштувань всієї системи телекомунікаційного обладнання. Повторне налаштування системи, ремонт та заміна пошкодженого обладнання може бути проведено виключно з використанням послуг спеціалістів та спеціального обладнання. Тому, у Телекомпанії виникає необхідність постійно відстежувати наявність нелегальних підключень.

Також, позивач є власником станційного обладнання у загальній кількості 320 од, розташоване як за місцем розташування головної телекомунікаційної станції Товариства за адресою: м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 3/3, так і на орендованих технічних майданчика інших операторів телекомунікацій у межах Одеської області. Зазначене станційне обладнання безпосередньо використовується при наданні послуг кабельного телебачення та доступу до Інтернету абонентам. У власності Телекомпанії також перебуває обладнання ВОЛЗ в кількості 94 од, яке використовується при наданні послуг кабельного телебачення та доступу до мережі Інтернет клієнтам Телекомпанії. Також Телекомпанія є власником ліній ВОЛЗ загальною довжиною 272,2 км., орендує інші лінії ВОЛЗ у кількості 288,3 км, тобто у господарській діяльності застосовується ВОЛЗ 560,5 км., яке потребує цілодобового технічного обслуговування та технічної підтримки під час експлуатації.

Крім того, згідно умов абонентських договорів, абоненти мають здійснювати оплату у порядку передплати. У разі, якщо передплата не була своєчасно здійснена абонентом, - Товариство перериває надання послуги. Необхідність щомісячного відключення абонентів завдавало б гігантське навантаження на технічну службу Телекомпанії та негативне відношення абонентів. Суттєво скоротити кількість відключених за несплату абонплати дозволяє введення системи сповіщення абонентів, у яких найближчим часом виникне заборгованість, шляхом повідомленням письмовим повідомленням чи телефоном.

Як встановлено судом першої інстанції, Телекомпанія у січні-травні 2014 року проводила рекламні кампанії за договорами, укладеними із ТОВ "ЛН.ЮА", а в жовтні-листопаді 2014 року - із ТОВ "Лаки Трейд".

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Законодавець надав платнику податків право здійснювати господарську діяльність на власний ризик і можливість самостійно оцінювати економічну доцільність укладення угод, а також самостійно обирати виконавців послуг або постачальників товарів. Підприємницька діяльність хоча і спрямована на отримання прибутку, однак всі пов'язані з цією діяльністю ризики несе саме позивач.

Враховуючи, що платник податків на власний розсуд вирішує наявність необхідності придбання рекламних послуг, доводи Податкового органу щодо відсутності такої необхідності є необґрунтованими.

Отже, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справі підтверджено реальність операції між позивачем та його контрагентами, а також дотримання позивачем вимог податкового законодавства та правомірного формування витрат та податкового кредиту.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, судом першої інстанції встановлено невідповідність законодавству оспорюваних у даній справі податкових повідомлень-рішень, вимоги щодо їх скасування були обґрунтовано задоволені.

Доводи, викладені ДПІ в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області судовий збір у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 20 коп. шляхом перерахування або внесення на рахунок №31212206781008, отримувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2015 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова