Рішення

від 30.11.2015 по справі 908/5494/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/183/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015 Справа № 908/5494/15

За позовом: Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«МТМВ» Жовтневого району (69001, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 79А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої фірми В«ЕкспресВ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 50)

про стягнення 26850,53 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 (дов. № 51/20-19 від 05.01.2015 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 26850,53 грн., із яких: основний борг в сумі 18073,12 грн., який виник за договором № 600414 від 01.12.2006 р., пеня в сумі 5172,55 грн., 3% річних у сумі 334,63 грн., інфляційні втрати в сумі 3270,23 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.10.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5494/15, справі присвоєно номер провадження 20/183/15, справу призначено до розгляду на 12.11.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.11.2015 р.

30.11.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України, умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600414 від 01.12.2006 р., Закону України «Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. за № 1198 просить позов задовольнити, стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 18073,12 грн. за поставлену теплову енергію в гарячій воді за період з грудня 2014 р. по квітень 2015 р. включно, суму 5172,55 грн. пені за період із 21.01.2015 р. по 26.10.2015 р. включно, суму 334,63 грн. 3% річних за період із 21.01.2015 р. по 26.10.2015 р. включно, суму 894,77 грн. інфляційних втрат за період із лютого по вересень 2015 р. включно.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: ухвали суду направлені на адресу, вказану в позовній заяві, у Спеціальному витязі з ЄДРЮОтаФОП станом на 12.11.2015 р. та договорі № 600414: 69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 50. Поштові відправлення з ухвалами суду повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресату.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, в т.ч. письмового відзиву на позов, від нього не надійшло.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 р. між Концерном В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Жовтневого району (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничою фірмою «Експрес» (Споживач, відповідач у справі) укладений договір № 600414 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а відповідач (споживач) - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1).

Згідно з додатком № 1а до договору теплова енергія відпускається споживачу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 50.

Відповідно до п. 10.1 договір набуває чинності з 01.12.2006 р. і діє до 01.01.2008 р. Згідно з п. 10.2 договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4 договору).

Як вбачається з тексту позовної заяви та усних пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, договір № 600414 є пролонгованим, діє до теперішнього часу.

Згідно з п. 3.2.6. договору № 600414 відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 6 договору встановлено порядок здійснення розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2). Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4). При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді (п. 6.5). Споживач із 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (п. 6.7). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів із дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів) (п. 6.7.1). У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2).

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період із грудня 2014 р. по квітень 2015 р. включно постачав теплову енергію відповідачу, на адресу якого поштою направлялися акти приймання-передачі та рахунки (копії містяться в матеріалах справи). Відповідачу було поставлено за зазначений період теплову енергію на загальну суму 19848,56 грн. Акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період споживачем не підписані, на актах маються примітки, що підписаний та оформлений належним чином акт споживач не повернув (відмова від підпису). Разом з тим, будь-яких письмових заперечень на зазначені в актах дані відповідач позивачу не надав.

Відповідач за спожиту теплову з позивачем розрахувався частково, оплатив суму 1775,44 грн. Відповідно до матеріалів справи відповідачем на рахунок позивача 27.02.2015 р. сплачено суму 2500,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за теплову енергію зг. дог. 600414 від 01.12.2006 р. в т.ч. ПДВ». Згідно з текстом позовної заяви та усних пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, з суми оплати 2500 грн. в розрахунковий період зарахована сума 1775,44 грн., інша сума оплати зарахована в якості оплати за поставлену теплову енергію в попередній період. Відповідно до п. 6.6 договору № 600414 за наявності заборгованості за даним договором теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену в минулі періоди. В матеріалах справи мається лист відповідача від 26.02.2015 р., адресований позивачу, відповідно до якого відповідач просить дати дозвіл виплачувати заборгованість в розмірі 9859,49 грн. за спожиту теплову енергію згідно з графіком: лютий - 2500 грн., березень - 2500 грн., квітень - 2500 грн., травень - 2359,49 грн. Відповідно до розрахунку боргу, складеного позивачем, заборгованість в сумі 9859,49 грн., виникла у відповідача станом на січень 2015 р. (з урахуванням нарахувань за січень 2015 р.).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм процесуальним правом щодо надання суду письмового відзиву на позов не скористався, доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу на момент вирішення спору суду не надав.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми 18073,12 грн. заборгованості за договором № 600414 від 01.12.2006 р. основана на договорі, законі та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заявлено також вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 5172,55 грн., яка розрахована позивачем за загальний період з 21.01.2015 р. по 26.10.2015 р. включно.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.8 договору № 600414 сторонами встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно з умовами договору оплата за відпущену теплову енергію здійснюється споживачем до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним і вимога про стягнення пені заявлена обґрунтовано. Пеня позивачем нараховувалась окремо по кожному акту приймання-передачі, починаючи з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим, у межах строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК. Пеня за актом за грудень 2014 р. нарахована позивачем з урахуванням часткової оплати в сумі 1775,44 грн. Розрахунок пені позивачем здійснений правильно, до стягнення з відповідача належить пеня в сумі 5172,55 грн. за заявлений позивачем період.

Також позивач просить стягнути з відповідача 334,63 грн. 3% річних за загальний період із 21.01.2015 р. по 26.10.2015 р. та суму 3270,23 грн. інфляційних втрат згідно з розрахунком за період із лютого по вересень 2015 р. включно.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем розрахунок суми 3% річних здійснений правильно. До стягнення з відповідача належить сума 334,63 грн. 3% річних за заявлений позивачем період.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, судом встановлено, що при розрахунку позивачем враховано роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» , а саме: розмір боргу з урахуванням індексу інфляції позивач визначив, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Таким чином, розрахунок інфляційних втрат позивачем здійснений правильно. З відповідача на користь позивача стягується сума 3270,23 грн. інфляційних втрат за загальний період із лютого по вересень 2015 р. включно.

На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої фірми «Експрес» (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 50, код ЄДРПОУ 20477031) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79А, код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , МФО 313957) суму 18073 (вісімнадцять тисяч сімдесят три) грн. 12 коп. основного боргу. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої фірми «Експрес» (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 50, код ЄДРПОУ 20477031) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79А, код ЄДРПОУ 32121458, рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , МФО 313957) суму 5172 (п'ять тисяч сто сімдесят дві) грн. 55 коп. пені, суму 334 (триста тридцять чотири) грн. 63 коп. - 3% річних, суму 3270 (три тисячі двісті сімдесят) грн. 23 коп. інфляційних втрат, суму 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 01 грудня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.