Ухвала

від 25.11.2015 по справі 910/29637/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

25.11.2015Справа № 910/29637/15

За заявою про вжиття запобіжних заходів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /заявник/ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медуза»

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від заявника: ОСОБА_2 - за довіреністю від 25.11.2015р.;

від ТОВ «Медуза»: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Медуза" в сумі 262 387,06 грн., в тому числі на майно, що знаходиться в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3, та заборонити відчужувати це майно будь-яким способом та вчиняти будь-які дії щодо цього майна.

Заява обґрунтована тим, що заборгованість ТОВ "Медуза" за Договором суборенди нежитлового приміщення № 1 від 18.05.2011 року перед ФОП ОСОБА_1 складає 262 387,06 грн. Крім того, заявник також зазначив, що ТОВ "Медуза" також має значні заборгованості за іншими зобов'язаннями. До того ж, ТОВ "Медуза" вживаються заходи щодо вивезення власного майна із суборендованого приміщення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про вжиття заможних заходів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медуза» передано для розгляду судді Цюкалу Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року заяву про вжиття заможних заходів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медуза» призначено на 25.11.2015 року.

25.11.2015р. через канцелярію суду від ФОП ОСОБА_1 надійшли додаткові докази - роздруківки об'яв з мережі Інтернет про терміновий продаж майна ТОВ "Медуза" у зв'язку із закриттям магазину.

В судове засідання 25.11.2015 року з'явився представник ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та надав пояснення по суті заяви.

Представник ТОВ "Медуза" в судове засідання не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 43-4 Господарського процесуального кодексу України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви.

За таких обставин, неявка в судове засідання представників сторін не є перешкодою для розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів.

Розглянувши заяву про вжиття запобіжних заходів разом з доданими матеріалами, суд дійшов висновку, що вищезазначена заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Згідно зі статтею 43-2 Господарського процесуального кодексу України, запобіжні заходи включають:

1) витребування доказів;

2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;

3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Статтею 43-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з позовною заявою з метою попередження та збереження доказів правопорушення, а після подання відповідної заяви вжиті запобіжні заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову.

Отже, за своєю правовою природою, запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а заходи до забезпечення позову за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто, заходи, що вживаються судом як запобіжні мають бути спрямованими також на забезпечення позову, який буде поданий до суду з метою захисту порушених прав та інтересів заявника.

Відповідно до пункту 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 року № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43- 3; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43- 1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Судом встановлено, що 18.05.2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та ТОВ «Медуза» (суборендар) укладено Договір № 1 суборенди нежитлового приміщення (далі - Договір або Договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого орендар передає, а суборендар приймає в термінове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 162,0 кв.м.

Згідно з п. 3.1. Договору оренди суборендна плата в місяць становить: перший та другий місяці суборенди (а саме з 18 травня по 18 липня 2011 року) 50,00 грн.; третій місяць суборенди (а саме з 18 липня по 18 серпня 2011 року) 10 000,00 грн.; з четвертого по восьмий місяці суборенди (а саме з 18 серпня 2011 року по 18 січня 2012 року) 20 000,00 грн.; з восьмого місяця суборенди ( а саме з 18 січня 2011 року) до кінця дії договору 26 250,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 20.12.2014 року до Договору № 1 від 18.05.2011 року сторони погодили, що з 01.01.2015 року суборендна плата в місяць становитиме 40 000,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що суборендна плата перераховується суборендарем на поточний рахунок орендаря щомісяця 10 числа поточного місяця, за який здійснюється оплата.

Відповідно до п. 3.4. Договору оренди суборендар компенсує орендарю витрати по оплаті комунальних послуг: електроенергії (згідно показань електролічильників), водопостачання (згідно показань лічильників), каналізації.

Згідно з п. 4.3. Договору у випадку прострочення сплати суборендної плати, суборендар виплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1. суборендар зобов'язався своєчасно сплачувати суборендну плату, яка передбачена розділом 3 договору, а також додатковими угодами.

Відповідно до акту звірки розрахунків заявника, заборгованість ТОВ «Медуза» за Договором № 1 суборенди нежитлового приміщення від 18.05.2011 року станом на 11.11.2015 року складає 170 300,00 грн., крім того, згідно з цим же актом, внаслідок неналежного виконання зазначеного договору, у останнього виникло зобов'язання оплатити 92 087,06 грн. пені.

Заявник неодноразово звертався до ТОВ «Медуза» із вимогами про належне виконання останнім свого зобов'язання зі сплати суборендних платежів за Договором № 1 суборенди нежитлового приміщення від 18.05.2011 року. Крім того, листом № 5 від 12.11.2015 року ТОВ «Медуза» повідомлено про розірвання Договору № 1 суборенди нежитлового приміщення від 18.05.2011 року з 17.11.2015 року через неналежне виконання зобов'язань з оплати суборендних платежів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

За ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

З огляду на викладене, враховуючи наявність доказів, які вказують на систематичне ухилення ТОВ «Медуза» від виконання зобов'язань по оплаті договору суборенди на користь ФОП ОСОБА_1, а також доказів, які дають підстави обґрунтовано вважати, що ТОВ «Медуза» вживаються заходи щодо відчуження власного майна з ймовірною метою ухилення від матеріальної відповідальності перед ФОП ОСОБА_1, суд дійшов висновку про наявність значної ймовірності існування реальної загрози порушення прав заявника щодо отримання суборендних платежів за Договором № 1 суборенди нежитлового приміщення від 18.05.2011 року.

Частиною 5 ст. 43-4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її винесення.

Таким чином, приймаючи до уваги п.п. 3.4., 4.3., пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору, зважаючи на імовірність настання обставин, зазначених у статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про вжиття запобіжних заходів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Медуза» в сумі 262 387,06 грн., в тому числі на майно, що знаходиться в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 та заборони відчужувати це майно будь-яким способом та вчиняти будь-які дії щодо цього майна.

Враховуючи вищевикладене суд визнає, що заявником доведено необхідність застосування заявлених запобіжних заходів, що зумовлює задоволення заяви про вжиття заможних заходів.

Керуючись ст.ст. 43-3, 43-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття запобіжних заходів задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Медуза» (02088, м. Київ, вулиця Леніна, будинок 65, квартира 29; ідентифікаційний код 37689221) в сумі 262 387,06 грн. (двісті шістдесят дві тисячі триста вісімдесят сім гривень 06 копійко), в тому числі на майно, що знаходиться в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 та заборонити відчужувати це майно будь-яким способом та вчиняти будь-які дії щодо цього майна.

Стягувачем за ухвалою є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Боржником за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Медуза» (02088, м. Київ, вулиця Леніна, будинок 65, квартира 29; ідентифікаційний код 37689221).

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто, з 25.11.2015 року та підлягає негайному виконанню.

Строк пред'явлення ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 25.11.2016 року.

Звернути увагу заявника та державної виконавчої служби на те, що у разі неподання позовної заяви в 5-денний термін з дня винесення даної ухвали, ухвала про вжиття запобіжних заходів припиняється згідно з нормами ст. 43-9 Господарського процесуального коедксу України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Ю.В. Цюкало