Рішення

від 17.11.2015 по справі 910/26638/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015Справа №910/26638/15 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євросоя"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Продюит Агриколь"

про стягнення штрафу в розмірі 55 534,16 грн.

Представники сторін:

від позивача: Люлька І.В. - представник за довіреністю № 01/10/15 від 01.10.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Євросоя" до товариства з обмеженою відповідальністю "Баурут" про стягнення штрафу в розмірі 55 534,16 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.06.2015 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Продюит Агриколь" (яке змінювало назву на товариство з обмеженою відповідальністю "Баурут") укладено договір поставки № 326 від 25.06.2015 року.

В п. 3.3. договору передбачено, що постачальник має право поставити товар покупцю без здійснення останнім передоплати.

Відповідачем поставлено позивачеві товар, а саме макуху соняшникову, що підтверджується видатковою накладною № 92 від 13.07.2015 року та товарно-транспортною накладною № 1120 від 13.07.2015 року. Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

Відповідно до п. 201.10 та 201 Податкового кодексу України при здійснені операцій з постачання товарів\послуг платник податку - продавець зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимого. Вказана податкова накладна для покупця є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Станом на день подачі позову відповідач не виконав свого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної на вказаний товар, що підтверджується відповіддю на запити позивача ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, копії яких додані до позовної заяви.

Відповідно до п. 2.6. договору постачальник зобов'язаний надати покупцю за першою подією (отримання грошей чи відвантаження товару) податкову накладну, складену в електронній формі, оформлену відповідно до правил, встановлених податковим кодексом України. Оформлена постачальником податкова накладна має бути зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15-ти днів від дня виникнення податкових зобов'язань. У разі порушення постачальником вказаного обовязку, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі суми ПДВ протягом двох календарних днів після спливу 15-ти денного строку. У випадку порушення 2-х денного строку сплати штрафу, передбаченого даним пунктом, постачальник зобов'язаний сплатити даний штраф у подвійному розмірі

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 55 534,16 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.10.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.11.2015 року.

30.10.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 02.11.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.10.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.11.2015 року розгляд справи відкладено на 17.11.2015 року.

В судове засідання 17.11.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.10.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 87, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 13.10.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.06.2015 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Продюит Агриколь" (яке змінювало назву на товариство з обмеженою відповідальністю "Баурут") укладеного договір поставки № 326 від 25.06.2015 року.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

В п. 3.3. договору передбачено, що постачальник має право поставити товар покупцю без здійснення останнім передоплати.

Відповідачем поставлено позивачеві товар, а саме макуху соняшникову, що підтверджується видатковою накладною № 92 від 13.07.2015 року на суму 166 602, 50 грн. в т.ч. ПДВ 27 767,08 грн. та товарно-транспортною накладною № 1120 від 13.07.2015 року.

Відповідно до ч.1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Позивачем здійснено оплату вказаного товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 1616 від 14.07.2015 року на суму 100 000,00 грн. та № 1662 від 17.07.2015 року на суму 66 602,50 грн.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Станом на день подачі позову відповідач не виконав свого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної на вказаний товар, що підтверджується відповіддю на запит позивача від 23.10.2015 року за № 5до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, копії яких додані до позовної заяви. В процесі розгляду справи позивач додатково листом № 5 від 23.10.2015 року звертався до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві щодо реєстрації відповідачем податкової накладної з 13.07.2015 року по теперішній час. Відповідно до витягу з єдиного реєстру податкових накладних № 412721 від 29.10.2015 року відомості щодо реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі від 13.07.2015 року відсутні.

Згідно з п. 201.4. Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.201.10 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 2.6. договору постачальник зобов'язаний надати покупцю за першою подією (отримання грошей чи відвантаження товару) податкову накладну, складену в електронній формі, оформлену відповідно до правил, встановлених податковим кодексом України. Оформлена постачальником податкова накладна має бути зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15-ти днів від дня виникнення податкових зобов'язань. У разі порушення постачальником вказаного обов'язку постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі суми ПДВ протягом двох календарних днів після спливу 15-ти денного строку. У випадку порушення 2-х денного строку сплати штрафу, передбаченого даним пунктом, постачальник зобов'язаний сплатити даний штраф у подвійному розмірі.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної на вказаний товар та порушив двохденний строк сплати штрафу, позивач нарахував відповідачеві штраф у подвійному розмірі ПДВ ( ПДВ в сумі 27 767,08 грн.) відповідно до п. 2.6 договору у розмірі 55 534,16 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено оплату згідно умов договору, а відповідачем не зареєстровано податкову накладну, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 55 534,16 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Продюит Агриколь" (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 87; ідентифікаційний код 39283711) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євросоя" (03680, м. Київ, вулиця Козацька, будинок 120/4, ідентифікаційний код 39379518) штраф в розмірі 55 534 (п'ятдесят п'ять тисяч пчятсот тридцять чотири) грн. 16 коп. а також судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 01.12.2015 року

Суддя С.М.Мудрий