Рішення

від 23.11.2015 по справі 914/3512/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015р. Справа№ 914/3512/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Террафлекс», м.Львів

до відповідача: Відділу Держземагенства у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, м.Кам'янка-Бузька Львівської області

про стягнення 367267,76грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Террафлекс», м.Львів до Відділу Держземагенства у Кам'янка-Бузькому району Львівської області, м.Кам'янка-Бузька Львівської області про стягнення заборгованості за договором №09-1/13 на виконання робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Кам'янка-Бузького району Львівської області у розмірі 367267,76грн.

Ухвалою суду від 08.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2015р. В судовому засіданні 26.10.2015р. оголошено перерву до 09.11.2015р. для надання можливості позивачу ознайомитись із поданим відзивом. Ухвалою суду від 09.11.2015р. розгляд справи відкладено на 23.11.2015р. у зв'язку з неявкою позивача та враховуючи подане ним клопотання.

Представнику відповідача роз'яснено права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 23.11.2015р. повторно не забезпечив, проте подав додаткові пояснення (вх.№50627/15 від 23.11.2015р.), в яких заперечив проти наведених у відзиві обставин та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Окрім цього, подав також клопотання (вх.№50629/15 від 23.11.2015р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.11.2015р. подав до матеріалів справи додаткові докази (вх.№51297/15), проти позову заперечив з мотивів, наведених у поданому раніше відзиві (вх.№45576/15 від 22.10.2015р.). Зазначив, зокрема, що кошторисну вартість робіт за договором, укладеним сторонами в вересні 2013 року, завищено, що встановлено перевіркою державної фінансової інспекції в березні 2014 року. Відтак, Жовківською міжрайонною фінансовою інспекцією підтверджено кредиторську заборгованість відповідача в розмірі 164361,44грн., які будуть сплачені після надходження бюджетного фінансування. Розходження заборгованості на суму 202906,32грн. відображено в підписаному сторонами акті звіряння розрахунків станом на серпень 2015 року. Просив визнати заборгованість перед позивачем на суму 164361,44грн., а в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд звертає увагу на роз'яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. про те, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене та враховуючи встановлений ст.69 ГПК України строк вирішення спору, суд відмовляє у задоволенні клопотання ТзОВ «Террафлекс» про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути її за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Між Відділом держземагенства у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області (відповідач по справі, замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Террафлекс» укладено договір №09-1/13 від 25.09.2013р., за яким виконавець зобов'язався у 2013 році надати замовнику послуги: код І.2.14 Дослідження та розробки в галузі геодезії і розробки корисних копалин (кадастр і моніторинг земель) - послуги з виконання науково-технічних робіт (роботи із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п.п.1.1, 1.2).

Згідно з п.2.1 договору, виконавець виконує замовникові роботи, а замовник сплачує за виконані роботи за цінами, що визначені у пропозиції конкурсних торгів та у протоколі погодження договірної ціни (дод.№2). Так, у вказаному додатку до договору, сторони підписами повноважних представників, скріплених їх печатками, засвідчили, що ними досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі: 367267,76грн. Окрім цього зазначено, що протокол є підставою для взаємних розрахунків між виконавцем та замовником. У п.2.2 договору також встановлено, що ціна договору 367267,76грн., без ПДВ, згідно кошторису, складеного по твердих, діючих на день підписання договору, розцінках (дод.№1). Копію такого додатку долучено до матеріалів справи.

Відповідно до умов договору, приймання-передача робіт за договором оформляється актом виконаних робіт, який підписується сторонами (п.5.1). По завершенню робіт виконавець передає замовнику результати виконаних робіт та два примірники акта виконаних робіт (п.5.2).

До матеріалів справи долучено копію акту №11/13 виконаних робіт по договору №09-1/13 на виконання робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Кам'янка-Бузького району Львівської області 25.09.2013р., датованого 29.11.2013р. та підписаного повноважними представниками сторін, скріпленого їх печатками. Цим актом сторони засвідчили, що виконавцем виконано роботи: І.2.14.24.04 - кадастр і моніторинг земель - послуги з виконання науково-технічних робіт (роботи із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на суму 367267,76грн., щодо виконання яких сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно з умовами договору, розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку-фактури та актів виконаних робіт,що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 30 календарних днів (п.3.1). У разі затримання бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються при отриманні замовником бюджетного призначення на фінансування цих послуг (п.3.2). При виникненні бюджетних зобов'язань проплата за надані послуги проводиться при наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п.3.3).

Оскільки відділом Держземагенства у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області взяті на себе за договором зобов'язання із оплати за отримані послуги не виконано, ТзОВ «Террафлекс» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення із відповідача 367267,76грн. заборгованості.

Водночас, у своєму відзиві Відділ Держземагенства у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області зазначає, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» у період з 01.01.2013 року по 01.03.2014 року Жовківською міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу Держземагентства у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області за період з 01.01.2013 року по 01.03.2014 року, за результатами якої складено акт від 22.05.2014 №28-38/58 (копію долучено до матеріалів справи).

За результатами зазначеної перевірки встановлено, що не дотримання ТзОВ «Террафлекс» вимог ДБН Д. 1.1-7-2000 привело до завищення вартості робіт для відділу Держземагентства у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області із інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) на території Кам'янка-Бузького району Львівської області на загальну суму 202906,32грн.

Саме тому, актом звіряння рахунків станом на 06.08.2015р., підписаним ТзОВ «Террафлекс» та Відділом Держземагентства у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області погоджено розходження кредиторської заборгованості в сумі 202906, 32грн. за надання послуг за договором.

Зважаючи на це, відповідач зазначив, що кредиторська заборгованість у сумі 164361,44грн. буде сплачено після затвердження кошторисних призначень у бюджеті, а в задоволенні решти позовних вимог, зважаючи на вищенаведене, просив відмовити.

У наданих позивачем додаткових поясненнях зазначено, що при укладенні договору сторонами визначено вартість робіт та складено відповідний кошторис, а підписаним сторонами актом приймання виконаних робіт підтверджується, що вартість робіт за договором залишалась незмінною. Умови договору в частині визначення ціни не були визнані у встановленому законом порядку недійсними у зв'язку із їх завищенням та відповідних змін внесено не було.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, ч.1 ст.854 ЦК України встановлено, що якщо за договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або її окремих етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Сторони, згідно зі ст.6 ЦК України, мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, а також, у відповідності до ст.627 ЦК України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.638 ЦК України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Так, ст.180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Як вже зазначалось, господарські відносини між сторонами склалися на підставі договору підряду, а саме договору №09-1/13 на виконання робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Кам'янка-Бузького району Львівської області 25.09.2013р., укладеного за результатами проведення конкурсних торгів. Так, у повідомленні про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування закупівлі в одного учасника зазначено, що ТзОВ «Террафлекс» є учасником-переможцем, а ціна акцептованої пропозиції конкурсних торгів складає 367267,76грн.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Суд звертає увагу на те, що договір в частині визначення ціни не було визнано в установленому порядку недійсним повністю або частково з підстав її завищення, до нього не було внесено відповідних змін.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимоги Жовківської міжрайонної державної фінансової інспекції відділ Держземагенства у Кам'янка-Бузькому районі неодноразово звертався з листами від 18.06.2014р. № 07-07/2705, 17.07.2014р. № 07-07/3046, 28.07.2015 № 1312-0.7-4201-2-15, 09.07.2014 №1312-0.7-3839/2-15 до директора ТзОВ «Террафлекс» ОСОБА_2 про внесення змін до Договору 3 09-1-13 від 25.09.2013 на виконання робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Кам'янка-Бузького району Львівської області, оскільки Жовківської міжрайонною державною фінансовою інспекцією підтверджено кредиторську заборгованість у сумі 164 361,44 грн. Однак, відповіді на такі листи позивачем не надано. Суд звертає увагу на те, що такі пропозиції про зміну умов договору в частині визначення ціни зроблено відповідачем вже після виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань в повному обсязі, про що свідчить підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт.

До моменту виконання позивачем робіт, передбачених договором, відповідачем будь-які дії щодо коригування ціни договору відповідачем в установленому порядку не вчинялись.

Приписами статті 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Під час прийняття виконаних підрядних робіт замовником акт про виявлені недоліки не складався, про наявність таких недоліків та необхідність їх виправлення виконавцю не повідомлено.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем передбачені договором роботи виконано, а відповідачем їх прийнято. Ціна за такі роботи узгоджена сторонами, що підтверджується умовами договору, кошторисною документацією та підписаним сторонами актами виконаних підрядних робіт без жодних зауважень.

Суд звертає увагу сторін на те, що виявлені Жовківською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в ході перевірки порушення, на наявність яких посилається відповідач, не впливають на умови договірних відносин і не можуть їх змінювати, припиняти повністю чи частково. Зазначене узгоджуються і з правовою позицією Вищого господарського суду України (постанова від 28.10.2015р. по справі №903/166/15; постанова від 07.10.2015р. по справі №908/5454/14) та Верховного суду України (постанова від 22.01. 2013р. у справі №3-69гс 12).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.10 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України). Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобов'язань, взятих на себе за договором. Окрім цього, за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що, зокрема, зазначено у Постанові Верховного суду від 15.05.2012р. по справі № 11/446. Також в п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі №15/5027/715/2011).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд звертає увагу на те, що на підтвердження сплати судового збору позивачем долучено до матеріалів справи квитанцію №105251807 від 01.10.2015р. на суму 5509,09грн.

Водночас, відповідно до пп.2.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Беручи до уваги ціну позову, суд приходить до висновку, що за подання такої позовної заяви до суду до сплати підлягав судовий збір в розмірі 5509,02грн., відтак, 0,07грн. судового збору сплачено позивачем надмірно.

Суд роз'яснює, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В решті, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в розмірі - 5509,02грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відділу Держземагенства у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області (Львівська область, м.Кам'янка-Бузька, вул.Незалежності, буд.27; код ЄДРПОУ 38380968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Террафлекс» (м.Львів, вул.Хорватська, буд.16«А», кв.19; код ЄДРПОУ 33617881) 367267,76грн. основного боргу та 5509,02грн. судового збору.

3. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 30.11.2015р.

Суддя Щигельська О.І.