Рішення

від 30.11.2015 по справі 914/3586/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015р. Справа№ 914/3586/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-землевпорядна фірма», м.Львів

до відповідача: Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області, м.Кам'янка-Бузька Львівської області

про стягнення 286250,30грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридично-землевпорядна фірма», м.Львів до Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області, м.Жовква про стягнення заборгованості за договором №1 від 17.09.2013р. на виконання робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Жовківського району Львівської області у розмірі 286250,30грн.

Ухвалою суду від 19.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.11.2015р. В судовому засіданні 02.11.2015р. оголошено перерву до 16.11.2015р. для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи та провести звірку взаємних розрахунків. Ухвалою суду від 16.11.2015р. розгляд справи відкладено на 30.11.2015р. у зв'язку з неявкою позивача.

Представникам сторін роз'яснено права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2015р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що в вересні 2013 року між позивачем та відповідачем - Відділом Держземагенства у Жовківському районі Львівської області, укладено договір на виконання робіт із землеустрою, на виконання умов якого ТзОВ «Юридична-землевпорядна фірма» виконано роботи на суму 286250,30грн., які прийнято відповідачем, однак останнім не виконано взяті на себе за договором зобов'язання із оплати, внаслідок чого утворилась заборгованість, стягнення якої є предметом позову в даній справі. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.11.2015р. проти позову заперечив з мотивів, наведених у раніше поданих письмових запереченнях (вх.№49460/15 від 16.11.2015р.). Зазначив, зокрема, що вартість робіт за договором завищено, що встановлено перевіркою державної фінансової інспекції, проведеною в травні 2014 року. Розходження заборгованості на суму 143291,62грн. відображено в підписаному сторонами акті звіряння розрахунків станом на серпень 2015 року. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд вважає за можливе розглянути її за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Відділом держземагенства у Жовківському районі Львівської області (відповідач по справі, замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридично-землевпорядна фірма» (позивач по справі, виконавець за договором) укладено договір №1 від 17.09.2013р., за яким виконавець зобов'язався у 2013 році виконати замовнику роботи: код І.2.14.24.04 - кадастр і моніторинг земель - послуги з виконання науково-технічних робіт (роботи із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п.п.1.1, 1.2).

Згідно з п.2.1 договору, виконавець виконує замовникові роботи, а замовник сплачує за виконані роботи за цінами, що визначені у пропозиції конкурсних торгів та у протоколі погодження договірної ціни (дод.№2). Так, у вказаному додатку до договору, сторони підписами повноважних представників, скріплених їх печатками, засвідчили, що ними досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі: 286250,30грн. Окрім цього зазначено, що протокол є підставою для взаємних розрахунків між виконавцем та замовником. У п.2.2 договору також встановлено, що ціна договору 286250,30грн., без ПДВ, згідно кошторису, складеного по твердих, діючих на день підписання договору, розцінках (дод.№1).

Відповідно до умов договору, приймання-передача робіт за договором оформляється актом виконаних робіт, який підписується сторонами (п.5.1). По завершенні робіт виконавець передає замовнику результати виконаних робіт та два примірники акта виконаних робіт (п.5.2).

До матеріалів справи долучено копію акту №1 здачі-приймання робіт по договору №1 від 17.09.2013р., датованого 29.11.2013р. та підписаного повноважними представниками сторін, скріпленого їх печатками. Цим актом сторони засвідчили, що виконавцем виконано роботи: І.2.14.24.04 - кадастр і моніторинг земель - послуги з виконання науково-технічних робіт (роботи із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на суму 286250,30грн., щодо виконання яких сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно з умовами договору, розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку-фактури та актів виконаних робіт, що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 30 календарних днів (п.3.1). У разі затримання бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються при отриманні замовником бюджетного призначення на фінансування цих послуг (п.3.2). При виникненні бюджетних зобов'язань проплата за надані послуги проводиться при наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п.3.3).

Оскільки відділом Держземагенства у Жовківському районі Львівської області взяті на себе за договором зобов'язання із оплати за отримані послуги не виконано, ТзОВ «Юридично-землевпорядна фірма» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення із відповідача 286250,30грн. заборгованості.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Водночас, у своєму відзиві Відділ Держземагенства у Жовківському районі Львівської області зазначає, що 16.05.2014р. Жовківською міжрайонною державною фінансовою інспекцією складено акт перевірки державних закупівель Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області за період з 01.01.2013 року по 01.03.2014 року, в якому встановлено, що в цілому недотримання ТзОВ «Юридично-землевпорядна фірма» вимог ДБН Д.1.1-7-2000 призвело до завищення вартості робіт для Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області на загальну суму 143291,62грн.

Саме тому, актом звіряння рахунків станом на 06.08.2015р., підписаним ТзОВ «Юридично-землевпорядна фірма» та Відділом Держземагентства у Жовківському районі Львівської області погоджено розходження кредиторської заборгованості в сумі 143291,62грн. за надання послуг за договором.

Суд звертає увагу на те, що ст.179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Сторони, згідно зі ст.6 ЦК України, мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, а також, у відповідності до ст.627 ЦК України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.638 ЦК України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Так, ст.180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Як вже зазначалось, господарські відносини між сторонами склалися на підставі договору підряду, а саме договору №1 на виконання робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Жовківського району Львівської області 17.09.2013р., укладеного за результатами проведення конкурсних торгів, переможцем яких визначено ТзОВ «Юридично-землевпорядна фірма». Актом перевірки державних закупівель Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області за період з 01.01.2013р. по 01.03.2014р. зазначено, що згідно кошторису до зазначеного договору ціна договору складає 286250,30грн., а також встановлено, що умови договору про закупівлю робіт не відрізняються від змісту пропозиції переможця процедури закупівлі ТзОВ «Юридично-землевпорядна фірма» в частині договірної ціни робіт.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Суд звертає увагу на те, що договір в частині визначення ціни не було визнано в установленому порядку недійсним повністю або частково з підстав її завищення, до нього не було внесено відповідних змін.

До моменту виконання позивачем робіт, передбачених договором, відповідачем будь-які дії щодо коригування ціни договору відповідачем в установленому порядку не вчинялись.

Приписами статті 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Під час прийняття виконаних підрядних робіт замовником акт про виявлені недоліки не складався, про наявність таких недоліків та необхідність їх виправлення виконавцю не повідомлено.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем передбачені договором роботи виконано, а позивачем їх прийнято. Ціна за такі роботи узгоджена сторонами, що підтверджується умовами договору, кошторисною документацією та підписаним сторонами актами виконаних підрядних робіт без жодних зауважень.

Суд звертає увагу сторін на те, що виявлені Жовківською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в ході перевірки порушення, на наявність яких посилається відповідач, не впливають на умови договірних відносин і не можуть їх змінювати, припиняти повністю чи частково. Зазначене узгоджуються і з правовою позицією Вищого господарського суду України (постанова від 28.10.2015р. по справі №903/166/15; постанова від 07.10.2015р. по справі №908/5454/14) та Верховного суду України (постанова від 22.01. 2013р. у справі №3-69гс 12).

Щодо тверджень відповідача про те, що станом на 19.08.2015р. коштів на погашення кредиторської заборгованості не передбачено, що підтверджено довідкою Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області від 13.11.2015р. 8-1310-0.4-83/15-15, суд зазначає, що відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.10 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України). Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобов'язань, взятих на себе за договором. Окрім цього, за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що, зокрема, зазначено у Постанові Верховного суду від 15.05.2012р. по справі № 11/446. Також в п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі №15/5027/715/2011).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд звертає увагу на те, що на підтвердження сплати судового збору позивачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення №1169 від 22.09.2015р. на суму 4293,77грн.

Водночас, відповідно до пп.2.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Беручи до уваги ціну позову, суд приходить до висновку, що за подання такої позовної заяви до суду до сплати підлягав судовий збір в розмірі 4293,75грн., відтак, 0,02грн. судового збору сплачено позивачем надмірно.

Суд роз'яснює, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В решті, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в розмірі - 4293,75грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відділу Держземагенcтва у Жовківському районі Львівської області (Львівська область, м.Жовква, вул.Воїнів УПА, буд.35; код ЄДРПОУ 38363523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-землевпорядна фірма» (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 38425029) 286250,30грн. основного боргу та 4293,75грн. судового збору.

3. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 01.12.2015р.

Суддя Щигельська О.І.