Ухвала

від 25.11.2015 по справі 916/424/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, пр. Шевченка, 29

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора

"25" листопада 2015 р. № 916/424/13-г

За заявою: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" ( 65000, м. Одеса, вул. Садова 10, код ЄДРПОУ 23876031 );

до Боржника: Приватного підприємства фірми „Вікторія-С" ( 65005, м. Одеса, вул. Дальницька 50, код ЄДРПОУ 24759959 )

про визнання боржника банкрутом.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді - РОВИНСЬКОГО О.Ю.

при секретарі судового засідання - Чітаковій В.О.

за участю представників сторін:

від Кредиторів : Бучак О.В. - представник УПФУ в Малиновському районі м. Одеси, на підставі довіреності від 24.03.2015 р. № 2112/09; Байрамов О.В. - представник ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на підставі довіреності №1278/13 від 26.07.2013 р.;

Ліквідатор : не з'явився не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином; .

СУТЬ СПОРУ: 13.02.2013 р. Заявник, ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства фірми „Вікторія-С" в порядку передбаченому ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання по сплаті заборгованості на загальну суму у розмірі 2 152 453 грн. 82 коп. протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2013 р. порушено провадження у справі про банкрутство ППФ „Вікторія-С"; зобов'язано ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" подати до офіційних друкованих органах (газетах „Голос України" чи „Урядовий кур'єр") оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ППФ „Вікторія-С", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника ПФП „Вікторія-С", розпорядником майна боржника ППФ „Вікторія-С" призначено арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну, діючого на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здіснення діяльності арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора ) від 08.02.2013 р. за № 85, якого зобов'язано подати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 09.10.2013 р. затверджено поданий розпорядником майна боржника реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до Приватного підприємства фірми „Вікторія-С".

Постановою господарського суду Одеської області від 15.01.2014 р. ППФ „Вікторія-С" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Симоненка Олега Петровича, якого зобов'язано провести дії відповідно до ст.ст. 37 - 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та після завершення усіх розрахунків із виявленими кредиторами надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс в порядку ст. 46 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на розгляд та затвердження.

23.09.2015 р. до господарського суду Одеської області від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" надійшла скарга (вх. № 3-1573/15) на неналежне виконання обов'язків ліквідатора ППФ „Вікторія-С" - арбітражного керуючого Симоненко О.П., відповідно до якої ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" просить визнати не належне виконання обов'язків ліквідатора ППФ „Вікторія-С" - арбітражного керуючого Симоненко О.П.; замінити ліквідатора ППФ „Вікторія-С" - арбітражного керуючого Симоненко О.П., наступного ліквідатора визначити арбітражного керуючого Сніткіну І.А.; відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Симоненка О.П. щодо затвердження грошової винагороди.

У скарзі кредитор зазначає, що, на його думку, ліквідатором не було вжито усіх заходів щодо виявлення заставного майна Банку. Кредитором було зазначено, що згідно листа Державної інспекції сільського господарства у Одеській області Банком, яким повідомлено, що за ППФ „Вікторія-С" зареєстровано майно, ліквідатор під час здійснення своїх повноважень не здійснив жодного заходу по розшуку майна, обмежившись надсиланням запитів. Також кредитор зазначає, що виявлене за обліком УДАЇ не заставне належне банкруту майно, а саме автотранспортний засіб ВАЗ, знаходиться на штраф майданчику, ліквідатор не включив до ліквідаційної маси, а лише виносив питання щодо оплати судового збору за подання заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння. Таким чином на думку кредитора, недбале та формальне виконання обов'язків ліквідатора ППФ „Вікторія-С" а також не виконання будь-яких дій, спрямованих на повернення заставного майна та подальшої реалізації, грубо порушують Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та права і законні інтереси кредиторів.

Ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Симоненко О.П. на скаргу кредитора надано заперечення, у якому зазначено, що скаржник не навів жодного належного доказу на підставу обґрунтувань своєї скарги. Всі викладені обставини у скарзі спростовуються звітами ліквідатора, клопотаннями та протоколоми засідань комітету кредиторів наданими до суду.

Розглянувши скаргу кредитора на дії ліквідатора, господарський суд встановив наступне.

Згідно ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 4 ст. 40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.11 ст. 41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками у справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Згідно ст. 41 Закону ліквідатор виконує, зокрема, наступні повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Як вбачається з наданих до суду документів та зазначено у ліквідаційному звіті, ліквідатором банкрута після його призначення господарським судом здійснювались заходи щодо розшуку та прийняття в управління майна банкрута. Так, у зв'язку з фактичним виявленням ліквідатором зареєстрованого за банкрутом автотранспортного засобу ВАЗ 21150 д/н 44608 ОК, 2002 р. виг. та затриманням останнього уповноваженою особою Державтоінспекції ще у 2010 році зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення, ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про зобов'язання УДАЇ ГУМВС України в Одеській області та державні підприємства, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, повернути затриманий транспортний засіб, а також зобов'язати УДАЇ ГУМВС України в Одеській області виключити автотранспортний засіб з переліку тих, що перебувають у розшуку.

Згідно наданих до суду проміжних звітів ліквідатора, у подальшому ліквідатором здійснювались заходи щодо розшуку та повернення майна Банкрута, про що ліквідатор щомісяця звітував перед комітетом кредиторів. Як вбачається з матеріалів справи, заперечень щодо проведених заходів ліквідатором від комітету кредиторів, а також окремо від кредиторів до господарського суду Одеської області а також до ліквідатора не надходило.

В ході проведення ліквідаційних заходів щодо реалізації заставного майна банкрута ліквідатор повторно звертався до колишнього керівництва банкрута з метою отримання від керівника банкрута бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей Банкрута.

22.05.2014 р. до суду надійшло клопотання ліквідатора про витребування у колишнього керівника банкрута бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

На виконання ухвали суду від 08.10.2014 р. про зобов'язання попереднього керівника ППФ „Вікторія-С" передати ліквідатору Банкрута арбітражному керуючому Симоненко Олегу Петровичу бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ на примусове виконання ухвали суду.

У судових засіданнях, ліквідатором банкрута неодноразово зазначалося, що попередній керівник ППФ „Вікторія-С" ліквідатору нічого не передавав, а також місцезнаходження його не відоме.

Так, судом приймається до уваги, що відповідно до положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор банкрута не обмежений певними строками щодо витребування майна банкрута з чужого володіння; вказані дії мають бути проведені ліквідатором у межах встановленої судом ліквідаційної процедури; протягом усього періоду роботи ліквідатора щодо реалізації заставного майна банкрута та задоволення вимог заставного кредитора скарг на бездіяльність або неналежне виконання ним своїх обов'язків від кредиторів (комітету кредиторів) до суду не надходило, що підтверджує раціональність використаного ліквідатором права на самостійне визначення пріоритетності ліквідаційних заходів.

Також, суд приймає до уваги, що в процесі ліквідаційної процедури ліквідатором надані звіти про проведену роботу, в яких повідомлялось про проведення ліквідатором інвентаризації майна боржника, оцінки майна, вжиття заходів щодо збереження майна боржника, формування ліквідаційної маси та інше.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що скарга кредитора ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора Приватного підприємства фірми „Вікторія-С" арбітражного керуючого Симоненко О.П. у справі №916/424/13-г належним чином не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Крім того суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Керуючись ч. 4 ст. 40, ч.11 ст.41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора від 23.09.2015р. (вх.№3-1573/15) у справі №424/13-г про банкрутство Приватного підприємства фірми „Вікторія-С" - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати: кредиторам, гр. Симоненко О.П.

Суддя О.Ю. Ровинський