Рішення

від 26.11.2015 по справі 917/2245/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 р. Справа №917/2245/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КремГОК", вул. 29 Вересня, 24, Кременчук, Полтавська область,39605

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 32 217,91 грн. заборгованості

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Божинський А.В. дов. №1/09-15 від 01.09.2015р.

від відповідача: відсутні

В судовому засіданні 26.11.2015 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 32 217,91 грн. заборгованості за договором найму (оренди) нежитлового приміщення № А-1 від 01.01.2014р. та за договором найму (оренди) нежитлового приміщення № Л-1 від 01.01.2015р., з яких: 24625,24 грн. - сума заборгованості, 760,36 грн. - інфляційні, 342,05 грн. - 3% річних, 6490,26 грн. - пеня.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.10.2015 року в матеріалах справи, арк. справи 33), відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 4 ухвали суду від 27.10.2015 року про порушення провадження у справі не виконав.

В судовому засіданні 12.11.2015 року суд розпочав слухання справи по суті.

Відповідач в судове засідання 26.11.2015 року також не з'явився, ухвала суду від 12.11.2015 року, яка направлялася відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 повернулася до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зробленого судом станом на 27.10.2015 року ( арк. справи 28 - 29) відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, тобто за адресою, вказаною в позовній заяві на яку і здійснювались направлення ухвал суду.

Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, відповідач двічі належним чином та завчасно був повідомлений судом про дату, час і місце проведення судових засідань. Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, відсутністю клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

03.09.2015 року від позивача до суду надійшла заява зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 24625,24 грн. основного боргу.

За змістом ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З урахуванням приписів ст. 22 ГПК України суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та розглядає спір в межах предмету позову в редакції заяви про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

01.01.2014 року та 01.01.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КремГОК" (позивач, орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, орендар) було укладено договори найму (оренди) нежитлового приміщення №А-1 від 01.01.2014 року та №Л-1 від 01.01.2015 року, відповідно до умов яких орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 47,017 кв. м. розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.1. договору №А-1) (арк. с. 9-12).

Відповідно до пункту 2.1. договорів вступ орендаря в користування об'єктом оренди настає після підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна від 01.01.2015 року позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (акр. с. 14).

За актом прийому-передачі (повернення) нежитлового приміщення від 30.04.2015 року відповідач повернув, а позивач прийняв з орендного користування приміщення нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 47,017 кв. м. розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (акр. с. 15).

Розділом 4 договорів була визначено орендна плата та інші платежі за договором.

Так, відповідно до п. 4.1. договору, орендна плата встановлюється в грошовому вираженні і є платежем, що орендар вносить щомісяця на поточний рахунок орендодавця в порядку, встановленому п. 4.2. - 4.3. даного договору, незалежно від наслідків своєї господарської й іншої діяльності та може переглядатись сторонами в залежності від стану економічної ситуації на ринку орендних правовідносин в Полтавській області.

Орендна плата за користування об'єктом оренди нараховується від дати підписання акта приймання - передачі і до дати закінчення строку оренди.

Пунктами 4.2.- 4.3. договорів сторони визначили, що внесення орендної плати здійснюється валютою України. Розмір орендної плати складає 100 грн. у т. ч. ПДВ (20%) на місяць за один кв. м. Загальна місячна орендна плата складає 4701,70 грн. у т. ч. ПДВ 783,62 грн.

Орендна плата за кожний місяць оренди здійснюється шляхом передоплати її суми на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця.

Позивач в своїй позовні заяві зазначає про те що свої зобов'язання за договорами оренди ним виконані повністю.

Позивачем надано суду підписаний між сторонами акт звіряння розрахунків станом на 30.06.2015 року, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем на той період становить 24625,24 грн.

За даними позивача відповідач зобов'язання за договорами щодо сплати орендної плати повністю не виконав, в зв'язку з чим заборгованість останнього складає 24625,24 грн., яку позивач і просить суд стягнути з відповідача.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору оренди.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договорами найму (оренди) №А-1 від 01.01.2014 року, №Л-1 від 01.01.2015 року виконав неналежним чином, орендні платежі вносив не в повному обсязі.

Зі змісту акту прийому-передачі (повернення ) нежитлового приміщення від 30.04.2015 року ( арк. справи 15) відповідач визнав суму боргу у розмірі 24 625,24 грн., та зобов'язався сплатити борг до 31.05.2015 року. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Заборгованість за договорами оренди також підтверджується підписаним між позивачем та відповідачем актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2015 року, за яким сума боргу відповідача становить 24625,24 грн.

Акт звірки відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження фактичного перебування майна в оренді у відповідача та наявності у відповідача боргу в означеній сумі. Дані, що відображені в даному акті звірки не спростовані відповідачем належними доказами. При цьому, суд вважає необхідним зауважити, що дійсно акт звірки бухгалтерів за своєю правовою природою є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Між тим, акт звірки має складатись виключно на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Жодних заперечень проти позовних вимог чи доказів сплати суми боргу відповідач суду не надав.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 24 625,24 гривень боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи), відповідачем не заперечуються і не спростовуються, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ Про судовий збір повернення судового збору здійснюється за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, судовий збір в сумі 287,04 грн., сплачений платіжним дорученням №277 від 20.10.2015 року (оригінал платіжного доручення заходиться в матеріалах справи №917/2245/15) підлягає поверненню позивачу за заявою про зменшення розміру позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КремГОК" (вул. 29 Вересня, 24, м. Кременчук, Полтавська область,39605, ідентифікаційний код 24389356) 24 625,24 гривень основного боргу, 930,96 грн. судового збору.

3. Повернути Товариству обмеженою відповідальністю "КремГОК" (вул. 29 Вересня, 24, м. Кременчук, Полтавська область,39605, ідентифікаційний код 24389356) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 287,04 грн., сплачений платіжним дорученням №277 від 20.10.2015 року (оригінал платіжного доручення заходиться в матеріалах справи №917/2245/15).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.11.2015 р.

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією