Постанова
від 25.11.2015 по справі 910/13439/15
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2015 р. Справа№ 910/13439/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура"

на рішення господарського суду міста Києва

від 10.08.2015 року

у справі № 910/13439/15 (суддя Комарова О.С.)

за позовом Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура"

про стягнення штрафу в розмірі 70520,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура" про стягнення штрафу в розмірі 70520,55 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов Договору №ДГР1/11-13 від 27.11.2013 р. покупець здійснив попередню оплату за надання послуг на загальну суму - 4500000,00 грн., при цьому, позивач вказує, що продавець надав послуги з простроченням встановленого Договором строку, у зв'язку з чим позивач зазнав збитків, а відтак за розрахунками позивача відповідач має сплатити замовнику штраф за прострочення наданих послуг в розмірі 70520,55 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2015 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура" на користь Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України грошові кошти: основного боргу - 70520,55 грн. (сімдесят тисяч п'ятсот двадцять гривень 55 копійок) та судовий збір - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва 10.08.2015 року у справі №910/13439/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає про те, що жодних збитків в зв'язку з виключно формальним простроченням зобов'язань відповідачем не доведено - фактично послуги були передані вчасно, але сам акт здачі-приймання послуг №2 був підписаний пізніше дати, зазначеної в календарному плані, в зв'язку з тим, що позивач ухилявся від підписання акту здачі-приймання послуг - керівник позивача вносив нові зауваження до кінцевого результату послуг, несуттєві, але такі, що змушували переносити дату фактичного підписання остаточного акту за Договором. Також скаржник зазначив, що передбачена пунктом 7.2 Договору відповідальність за порушення виконавцем строків виконання зобов'язань за цим договором у вигляді штрафу, за своєю правовою природою є пенею, не узгоджується з нормами Цивільного кодексу України, яка в даному випадку безпідставно застосовується до не грошового зобов'язання. Крім того, скаржник зазначив про те, що мотивувальна та резолютивна частини рішення суду протирічать одна одній, оскільки в мотивувальній частині судом вказано, що господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тоді як в резолютивній частині рішення суд вирішив позов задовольнити повністю.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

27 листопада 2013 року між Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура", як виконавцем, було укладено договір №ДГР1/11-13, відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги зі створення системи "Єдиний державний адресний реєстр" (Реєстр адміністративно-територіального - устрою України) та її підсистем (далі - Система) у складі Інформаційної Системи Єдиних та Державних реєстрів, адміністратором яких є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (користувач), у відповідності із Календарним планом, що наведений в Додатку №1, що включає в себе: постачання замовнику програмної продукції (примірника комп'ютерної програми) одночасно з наданням (постачанням) ліцензії (відповідного дозволу) на право використання комп'ютерної програми "Інформаційно-аналітична система "ТЕР-ІНФО" на необмежену кількість користувачів за етапом 1 Календарного плану та у відповідності із Специфікацією, що наведена в Додатку №2 до цього Договору (надалі - програмне забезпечення і дозвіл на право його використання разом іменуються "Продукт"); створення системи "Єдиний державний адресний реєстр" (Реєстр адміністративно-територіального устрою України) та її підсистем у складі Інформаційної Системи Єдиних та Державних реєстрів на базі комп'ютерної програми "Інформаційно - аналітична система "ТЕР-ІНФО" за етапом 2 Календарного плану (надалі - Послуги).

Відповідно до п 3.1. Договору, загальна ціна послуг за цим Договором у відповідності з Специфікацією послуг (Додаток №2 до цього Договору) та Протоколом погодження договірної ціни (Додаток №3 до цього Договору) становить 4500000,00 грн. (чотири мільйони п'ятсот тисяч гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 275000,00 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.), яка включає в себе:

- ціну ліцензії на право використання комп'ютерної програми "Інформаційно - аналітична система "ТЕР-ІНФО" на необмежену кількість користувачів у розмірі 2850000,00 грн. (два мільйони вісімсот п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ. (Операції з постачання програмної продукції звільняються від оподаткування податком на додану вартість у відповідності із п. 26-1 Підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).

- ціну послуг зі створення системи "Єдиний державний адресний реєстр" та її підсистем у складі Інформаційної Системи Єдиних та Державних реєстрів на базі комп'ютерної програми "Інформаційно-аналітична система "ТЕР-ІНФО" становить 1650000,00 грн. (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 275000,00 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі в гривнях України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця таким чином: оплата послуг здійснюється замовником шляхом попередньої оплати (авансування) в розмірі 1650000,00 грн. (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 275000,00 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.) в строк до 20 лютого 2014 року. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Акту здачі-приймання послуг за Календарним планом або на умовах п. 5.5 цього Договору.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору, надання послуг здійснюється згідно із Календарним планом. Виконавець надає послуги, а Замовник приймає їх по мірі виконання зобов'язань за етапами Календарного плану. Після виконання відповідного етапу Календарного плану, Виконавець супровідним листом з відповідною вихідною/вхідною реєстрацією передає Замовнику результати, передбачені Технічними вимогами (Додаток № 4), та Акт передачі-приймання програмної продукції (за етапом 1 Календарного плану)/Акт здачі-приймання послуг (за етапом 3 Календарного плану) в двох примірниках, які підписані Виконавцем (надалі - Акт). Замовник протягом п'яти робочих днів повинен підписати отримані Акти та повернути Виконавцю один примірник Акту або направити Виконавцю письмову вмотивовану відмову від прийняття послуг із зазначенням переліку недоліків та строків їх усунення.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014 року.

10.04.2014 року було укладено Додаткову угоду до Договору, якою було внесено зміни до п. 10.1 Договору щодо строку дії договору, продовживши його до 30.01.2015 р. та викладено у новій редакції Додаток №1 до Договору "Календарний план надання послуг зі створення системи "Єдиний державний адресний центр" (Реєстр адміністративно-територіального устрою України) та її підсистем у складі Інформаційної Системи Єдиних та Державних Реєстрів, адміністратором яких є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, відповідно до якого строк виконання етапу №1 встановлено до 31.12.2014 року, етапу №2 - до 31.01.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання зобов'язань за Договором було надано послуги по етапах "Календарного плану", а саме:

- етап 1 - акт передачі-приймання програмної продукції від 30.12.2014 р. №1;

- етап 2 - акт здачі-приймання послуг від 31.03.2015 р. №2.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем сплачено 1500000,00 грн. (платіжне доручення №4401 від 28.11.2013 р. призначення платежу: плата за розробку амін.-територіального устрою за дог.ДГР1/11-13 від 26.11.13 зг. рах.-факт. СФ-0000019 від 27.11.2013 р., у т.ч. ПДВ 250000,00 грн.), 150000,00 грн. (платіжне доручення №10 від 17.02.2014 р. призначення платежу: плата за розробку амін.-територіального устрою за дог.ДГР1/11-13 від 26.11.13 зг. рах.-факт. СФ-0000003 від 14.02.2014 р., у т.ч. ПДВ 25000,00 грн.), 2850000,00 грн. (платіжне доручення №4498 від 25.12.2014 р. призначення платежу: плата за постачання програмної продукції (примірника КП) з надан. ліцензії на право використання КП за дог.ДГР1/11-13 від 27.11.13 зг. рах.-факт. СФ-0000035 від 25.12.2014 р. без ПДВ).

Звертаючись з позовом до суду про стягнення штрафу в розмірі 70520,55 грн., позивач зазначив, що послуги по етапу 2 в терміни, визначені в Додатку №1 до Договору, виконані не були, тому у позивача виникло право на нарахування штрафу, у порядку, передбаченому п. 7.2 Договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умовами п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормою ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 Договору, за порушення виконавцем строків виконання зобов'язань за цим договором з урахуванням положень 5.4, він сплачує замовнику штраф у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у момент сплати штрафу, від вартості невиконаних зобов'язань або з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми такого невиконаного зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з виконавця на користь замовника 70520,55 грн. штрафу за затримку наданих послуг, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем прострочено зобов'язання з надання послуг за Договором.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як зазначено в акті здачі-приймання послуг від 31.03.2015 р. №2, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками сторін, послуги за етапом 2 Календарного плану надані належним чином у повному обсязі та прийняті замовником. Замовник не має претензій щодо термінів та якості наданих послуг. Вартість наданих послуг разом з ПДВ становить 1650000 грн.

Враховуючи те, що відповідальність, передбачена п.7.2 Договору, визначена саме за прострочення виконання зобов'язань, в акті здачі-приймання послуг від 31.03.2015 р. №2 зазначено про відсутність зі сторони замовника претензій щодо термінів наданих послуг, відсутні підстави для нарахування позивачем штрафних санкцій.

Крім того, колегія суддів вважає, що п.7.2 Договору, яким встановлена відповідальність виконавця у вигляді штрафу, не узгоджується з нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з системного аналізу змісту приписів ст. 549 ЦК України, такі цивільно-правові санкції як штраф та пеня не є тотожними, а навпаки, хоча і є різновидами неустойки, є різними правовими категоріями. Штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов'язання понад встановлений сторонами зобов'язання термін та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер, тобто нараховується за певний проміжок часу, є видом відповідальності за невиконання, за загальним правилом, виключно грошового зобов'язання.

Аналіз положень законодавства, що регулює питання стягнення з боржника пені, зокрема ч.3 ст.549, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», свідчить про те, що платником пені може виступати лише особа, що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом. Отже, встановлена пунктом 7.2 Договору санкція, не відповідає чинному законодавству і суперечить визначенню поняття штраф.

Водночас, до санкції визначеної п.7.2 Договору, неможливо застосувати положення ч.2 ст.549 ЦК України - визначити цю санкцію як штраф, оскільки вказана правова норма вказує на те, що штраф має одноразовий характер та не нараховується протягом певного проміжку часу за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 70520,55 грн., нарахованого на підставі п.7.2 Договору, є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Щодо доводів скаржника про те, що мотивувальна та резолютивна частини рішення протирічать одна одній, оскільки в мотивувальній частині судом вказано, що господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тоді як в резолютивній частині рішення суд вирішив позов задовольнити повністю, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції допущено описку (в мотивувальній частині рішення, зазначивши, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню), оскільки зі змісту мотивувальної частини рішення вбачається, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, про що також неодноразово зазначалося в мотивувальній частині рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2015 року у справі №910/13439/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 25287988, адреса: 04053, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 73) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура" (ЄДРПОУ 38443425, адреса: 04073, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУРЕНІВСЬКА, будинок 21) витрати по сплаті судового збору у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/13439/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення25.11.2015
Оприлюднено04.12.2015
Номер документу53929982
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/13439/15

Постанова від 25.11.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 25.09.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Рішення від 10.08.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Комарова О.С.

Ухвала від 28.05.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Комарова О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні