Постанова

від 23.11.2015 по справі 921/464/15-г/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р. Справа №921/464/15-г/6

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача (скаржника) - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від третіх осіб - не з'явились

від Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ - ОСОБА_3 (начальник)

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Трек ЛТД», б/н від 09.08.2015 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2015 року (підписане 29.07.2015 року), cуддя Шумський І.П.

у справі №921/464/15-г/6

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», м. Бровари

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Трек ЛТД», м. Тернопіль

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, м. Тернопіль

про звернення стягнення на предмет іпотеки

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2015 року по справі №921/464/15-г/6 позов ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задоволено частково: суд вирішив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ТзОВ «Кредитні ініціативи» по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 14625,71 дол. США, що станом на 27.01.2015 року еквівалентно 232542,81 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом підлягають задоволенню в частині, яка ще не стягнута з того ж відповідача за рахунок того ж заставного майна рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2011року у цивільній справі №2-3141/11, а саме: 14625,71 доларів США, що еквівалентно 232542,81 грн. Разом з тим, враховуючи наявність судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та відкрите виконавче провадження на користь Банку, в якому боржником є відповідач у справі, а також передбачене ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про іпотеку» право нового кредитора на звернення із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні для уникнення подвійного стягнення, суд вирішив відмовити в задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу по кредиту в розмірі 29082 доларів США, що еквівалентно 462391,91 грн. Поряд з цим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про звернення стягнення в частині 79329,58 грн. пені, оскільки таку нараховано позивачем поза межами шестимісячного строку, визначеного ст.232 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Трек ЛТД» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2015 року по справі №921/464/15-г/6 та прийняти нове про відмову в позові повністю. Зокрема, зазначає про порушення ст.61 Конституції України, оскільки вважає, що в даному випадку має місце подвійне стягнення заборгованості за кредитним договором. Разом з тим, повністю заперечує нарахування відсотків за період, що не охоплений попереднім рішенням суду, посилаючись на припинення відносин між сторонами, у зв'язку з достроковим стягненням всієї кредитної заборгованості за рішенням суду. Крім того, вказує на те, що судом першої інстанції не встановлено вартості майна, на яке слід звернути стягнення. Також вважає, що укладений між ПАТ «Приватбанк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи», договір відступлення права вимоги від 17.12.2012 року по суті є договором факторингу, а у позивача відсутній необхідний обсяг цивільної правоздатності, для укладення зазначеного виду договорів. В апеляційній скарзі відповідач також не погоджується з присудженою до стягнення з відповідача на користь позивача сумою судового збору, що становить 6153,66 грн, посилаючись на те, що суд задоволив позовні вимоги лише в межах суми 232542,81 грн.

Представники відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2015 року по справі №921/464/15-г/6 та прийняти нове про відмову в позові повністю.

Поряд з цим, на виклик суду в судове засідання з'явився представник Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, який повідомив суду, що виконавчий лист №2-3141/11 від 19.10.2011 року надійшов на виконання до Другого відділу ДВС лише у 2014 році, а до цього часу перебував на виконанні у Першому відділі ДВС, який постановою від 25.06.2014 року закінчив виконавче провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що майно на яке слід звернути стягнення знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 2, що належить до територіальної підвідомчості Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ. Крім того, надав для огляду матеріали виконавчого провадження за №44781013 з виконання виконавчого листа №2-3141/11, виданого Тернопільським міськрайонним судом 19.10.2011.

Представник позивача в судове засідання жодного разу не з'явився, поряд з тим, надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу (б/н від 19.10.2015 року), в якому просив про розгляд справи без участі представника позивача. Крім того, зазначає, що правовідносини між сторонами не припинились, оскільки кредитні кошти так і не повернуті боржником, а попереднє рішення суду на даний час так і не виконано, відтак кредитор вправі вимагати стягнення відсотків за користування кредитом та пені, передбачених кредитним договором за несвоєчасну сплату кредиту, з огляду на що, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового засідання (арк. справи 25 том ІІ).

Оскільки явка представників позивача та третіх осіб не визнавалась обов'язковою, а розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, враховуючи клопотання позивача, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача та органу ДВС, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (в тексті договору - банк) та ОСОБА_6 (в тексті договору - позичальник) укладено кредитний договір №03-2/128, відповідно до умов якого банк (третя особа-1) надав позичальнику (третя особа-2) 35600 доларів США кредиту, а позичальник взяв на себе зобов'язання погашати кредит згідно з погодженим графіком, з остаточним терміном погашення до 13 березня 2017 року та сплачувати відсотки за користування кредитом за ставкою 12% річних у валюті кредиту.

Згідно з п.3.4 Договору у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, він сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 24% річних у валюті кредиту.

Відповідно до п.6.2 Договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується договором іпотеки нежитлового приміщення площею 87 кв. м за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 2, що належить ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Трек ЛТД».

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору №03-2/128 від 14.03.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ТзОВ «ВКФ «Трек ЛТД» (відповідач у справі) 19 березня 2007 року укладено іпотечний договір, предметом якого, у відповідності до п.1.2 договору, є нерухоме майно, а саме: приміщення загальною площею 87 кв. м, що складається з: ХІХ сход. кл. площею 22 кв. м, ХХ підв. площею 15,2 кв. м, 1-31 прим. площею 33,1 кв. м, 1-32 каб. площею 11,2 кв. м, 1-33 клад. площею 5,5 кв. м, що знаходиться по вул. Київській, 2, у м. Тернополі та належить на праві власності ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Трек ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу приміщення, посвідченого 12 листопада 2001 року та зареєстрованого в реєстрі за №3529.

Крім того, судом встановлено, що у зв'язку з порушенням позичальником виконання зобов'язання за кредитним договором, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2011 року по справі №2-3141/11 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернопіль» задоволено: присуджено до солідарного стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ТзОВ «ВКФ «Трек ЛТД» на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 269077,24 грн., з яких: основна заборгованість за кредитом - 29082 дол. США, що еквівалентно 231465,64 грн. та заборгованість по відсотках - 4725 дол. США, що еквівалентно 37613,60 грн. Разом з тим, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №03-2/128 від 14.03.2007 року суд вирішив звернути стягнення на предмет іпотеки - приміщення, загальною площею 87 кв. м, що складається з: ХІХ сход. кл. пл .22 кв. м, ХХ підв. пл. 15,2 кв. м, 1-31 прим. пл. 33,1 кв.м, 1-32 каб. пл. 11,2 кв.м, 1-33 клад. пл.5,5 кв. м, що знаходиться по вул. Київській, 2 в м. Тернополі, що належить іпотекодавцю - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Трек ЛТД», шляхом продажу через прилюдні торги в рамках виконавчого провадження, з початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна у виконавчому провадженні.

Однак, судом встановлено, що на даний час зазначене рішення суду так і не виконане. Виконавчий лист №2-3141/11 від 19.10.2011 року, виданий Тернопільським міськрайонним судом перебував на виконанні у Першому відділі ДВС Тернопільського МУЮ, однак, останній постановою від 25.06.2014 року закінчив виконавче провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що майно на яке слід звернути стягнення знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 2, що належить до територіальної підвідомчості Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ.

Постановою від 18 вересня 2014 року державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ відкрито виконавче провадження ВП №44781013 з виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду №2-3141/11 від 19.10.2011 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_1, ТзОВ «ВКФ «Трек ЛТД» на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 269077,24 грн.

Однак, як пояснив представник Другого відділу ДВС, предмет іпотеки так і не реалізовано, з огляду на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 24 листопада 2014 року у справі №607/17354/14, якою за заявою ТзОВ «ВКФ «Трек ЛТД» вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого приміщення загальною площею 87,00 кв. м по вул. Київська, 2 в м. Тернополі.

Зазначена ухвала винесена судом в межах розгляду справи №607/17354/14 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Трек ЛТД» до Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ, ОСОБА_7, за участю третьої особи - ТзОВ «Кредитні ініціативи» про визнання незаконним та скасування звіту про оцінку майна, акту опису та арешту майна і додатків до нього.

Слід зазначити, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 30.03.2015 року зазначену позовну заяву залишено без розгляду за заявою позивачів у справі.

Також, на підставі виконавчого листа №2-3141 від 19.10.2011 року відкрито ще одне виконавче провадження ВП №32432205, боржником в якому визначено ОСОБА_1, однак, у зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, державним виконавцем 11 грудня 2014 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Крім того, судом встановлено, що 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (позивач у справі) укладено договір відступлення прав вимоги та договір про передачу прав за договорами забезпечення, відповідно до умов яких, до ТзОВ «Кредитні ініціатив» (новий кредитор) перейшло право вимоги за кредитним договором №03-2/128 від 14 березня 2007 року та іпотечним договором від 19 березня 2007 року.

Згідно з п.2.2 договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора, включно зокрема з правом вимагати від позичальника належного виконання грошового зобов'язання та правом на звернення стягнення на заставлене майно, а також іншими правами.

Листом за вих.№0314-34 від 03.02.2015 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до ОСОБА_6 та ТзОВ «ВКФ «Трек ЛТД» з вимогою про погашення кредиту, сплати відсотків та пені, а також в альтернативу запропонувало добровільно передати предмет іпотеки кредитору для подальшої його реалізації в погашення заборгованості.

Однак, вказана вимога кредитора залишилась без виконання, що стало підставою для звернення ТзОВ «Кредитні ініціативи» до суду з даним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки: приміщення площею 87 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Київська, 2 у м. Тернополі, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №03-2/128 від 14.03.2007 року, яка станом на 27.01.2015 року складала 897807,93 грн., з яких: 462391,91 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 307683 грн. - заборгованість по відсотках та 127733,02 грн. - пеня за останній рік.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

В силу положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.1049 ЦК України), а якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України).

Поряд з тим, відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Частиною 1 ст.575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ст.1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом. Особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем є іпотекодавцем, яким може бути сам боржник або майновий поручитель.

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням (ст.24 ЗУ «Про іпотеку»).

Слід зазначити, що вимогу ТзОВ «Кредитні ініціативи» (вих.№0314-34 від 03.02.2015 року) як нового кредитора у зобов'язанні щодо сплати заборгованості за кредитним договором №03-2/128 від 14.03.2007 року, яка станом на 27.01.2015 року становила 59828,03 дол. США, ні ОСОБА_6, ні ТзОВ «ВКФ «Трек ЛТД» не виконали.

Однак, суд повторно зазначає, що в рахунок погашення частини вказаної заборгованості за кредитним договором №03-2/128 від 14.03.2007 року, а саме: 269077,24 грн., що становить основну заборгованість за кредитом - 29082 дол. США, що еквівалентно 231465,64 грн. та заборгованість по відсотках - 4725 дол. США, що еквівалентно 37613,60 грн., рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2011 року по справі №2-3141/11 присуджено звернути стягнення на предмет іпотеки - приміщення, загальною площею 87 кв. м, що знаходиться по вул. Київській, 2 в м. Тернополі, що належить іпотекодавцю - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Трек ЛТД».

Зазначене рішення суду набрало законної сили і відповідно до ст.124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України і в силу положень розділу VI Цивільного процесуального кодексу України підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У листі Верховного Суду України від 01 лютого 2015 року «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» зазначено, що відступлення прав за іпотечним договором можливе на стадії виконавчого провадження до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

З огляду на все наведене вище, враховуючи рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2011 року по справі №2-3141/11, виконавчий лист по якому перебуває на виконанні у Другому відділі ДВС Тернопільського МУЮ, беручи до уваги право нового кредитора на звернення із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, а також для уникнення подвійного звернення стягнення на одну і ту ж заборгованість за кредитним договором, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вимог щодо основної заборгованості по кредиту в розмірі 29082 доларів США, що еквівалентно 462391,91 грн., в рахунок погашення якої вже присуджено звернути стягнення на предмет іпотеки попереднім судовим рішенням.

Щодо позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, зважаючи на норми ст.599 ЦК України за якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином та умову п.7.1 кредитного договору, відповідно до якого кредитний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов кредитного договору, а також з огляду на те, що станом на момент подання позову і на даний час, рішення суду у справі №2-3141/11 так і не виконано, колегія суддів погоджується з висновком суду про часткове задоволення даної вимоги та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення відсотків в розмірі 14625,71 доларів США, що еквівалентно 232542,81 грн., тобто, в частині, яка не стягнута з відповідача за рахунок заставного майна згідно з рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2011 року у цивільній справі №2-3141/11.

У п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Судом першої інстанції встановлено, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 06 липня 2015 року за ТзОВ «ВКФ «Трек ЛТД» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 87 кв. м, що складається з: ХІХ сход. кл. пл. 22 кв. м, ХХ підв. пл. 15,2 кв. м, 1-31 прим. пл. 33,1 кв. м, 1-32 каб. пл. 11,2 кв.м., 1-33 клад. пл. 5,5 кв. м та знаходиться по вул. Київській, 2 у м. Тернополі (реєстраційний номер майна 18064913).

Крім того, за номером запису 4656497 внесено відомості про передачу вказаного нерухомого майна в іпотеку АК «Промінвестбанк», а відповідно до запису №3628509 від 01 грудня 2013 року, іпотекодержателем нерухомого майна по вул. Київська, 2 у м. Тернополі визначено ТзОВ «Кредитні ініціативи».

Разом з тим, враховуючи ч.6 ст.232 ГК України, згідно з вимогами якої, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, колегія суддів вважає вимоги щодо стягнення пені необґрунтованими та безпідставними.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Однак, слід зазначити, що в резолютивній частині рішення судом помилково зазначено суму судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а саме: замість 4650,86 грн., суд присудив до стягнення суму 6153,66 грн., при цьому в мотивувальній частині зазначив, що відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі відшкодовуються позивачу пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2015 року по справі №921/464/15-г/6 в частині присудженої до стягнення суми судового збору, а саме: замість 6153,66 грн. з відповідача на користь позивача слід стягнути 4650,86 грн. судового збору.

Інші доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Трек ЛТД» задоволити частково.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2015 року по справі №921/464/15-г/6 змінити в частині присудженої до стягнення суми судового збору, а саме: п.3 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Трек ЛТД» (46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 27, м. Тернопіль, Тернопільська область, код 14055878) на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (бульв. Незалежності, 14, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, адреса для листування 04073, Московський проспект 9, корп.4-б, поверх 5, БЦ «Форум Парк Плаза» м. Київ, код 35326253) 4650 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 86 коп. - судового збору».

В решті рішення залишити без змін.

На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №921/464/15-г/6 повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Повну постанову складено 30.11.2015 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_8