Постанова

від 30.11.2015 по справі 915/1171/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2015 р.Справа № 915/1171/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Ліпчанської Н.В.

при секретарі судового засідання - Саломатовій К.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року

у справі № 915/1171/15

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк В«ПРИВАТБАНКВ» , м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м. Миколаїв

про стягнення 26 354 грн. 73 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», м.Дніпропетровськ 01.07.2015 року звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м. Миколаїв, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м.Миколаїв на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК», м.Дніпропетровськ заборгованість за Договором №Б/Н від 16.01.2014 року в розмірі 26 354 грн. 73 коп. (14000 грн. 00 коп.-заборгованість за кредитом; 6751 грн. 11 коп.-заборгованість по процентам за користування кредитом; 3839 грн. 90 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1 763 грн. 72 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом), а також стягнути з відповідача судовий збір.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року у справі №915/1171/15 (суддя Коваль Ю.М.) позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК»,м.Дніпропетровськ задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м. Миколаїв на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК», м.Дніпропетровськ грошові кошти в загальній сумі 23555 грн. 72 коп., із яких: 14000 грн. 00 коп.- заборгованість з повернення кредитних коштів; 5992 грн. 00 коп.- заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 1 763 грн. 72 коп. - заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом; 1800 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1 827 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», м.Дніпропетровськ з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року в частині зменшення стягнення заборгованості по відсотках та пені і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк В«ПРИВАТБАНКВ» , м. Дніпропетровськ задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права в частині зменшення суми, нарахованої до стягнення по процентам та пені.

В судове засідання представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі №915/1171/15.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні з прийняттям нового рішення про стягнення відсотків за користування кредитним лімітом в повному обсязі і часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м. Миколаїв уклало з Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банком «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ у спрощеній формі Договір банківського обслуговування, підписавши 16.01.2014 року заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.

Умовами і правилами надання банківських послуг передбачено, що ОСОБА_1 при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати обслуговування кредитного ліміту відповідача на вказаному рахунку, про розміри якого позивач повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та відповідача. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами, Тарифами банка, розміщеними в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.

Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів відповідача в межах кредитного ліміту. Позивач здійснює обслуговування ліміту відповідача, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку відповідача, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (пункт 3.2.1.1.1. Умов і правил надання банківських послуг).

Ліміт може бути змінений відповідачем в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами позивача. Підписавши угоду, відповідач висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться позивачем в односторонньому порядку шляхом повідомлення відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms - повідомлення або інших) (пункт 3.2.1.1.6. Умов і правил надання банківських послуг).

За своєю юридичною природою укладений в спрощеній формі сторонами договір є змішаним договором здійснення банківських операцій, який містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Чинним законодавством України передбачено, що банками здійснюється фінансове посередництво у формі банківських операцій, зокрема розрахункових, кредитних (стаття 339 Господарського кодексу України). Розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері (частина 1 статті 341 Господарського кодексу України), а кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян (стаття 345 Господарського кодексу України).

Для здійснення розрахунків суб'єкти господарювання зберігають грошові кошти в установах банків на відповідних рахунках (частина 2 статті 341 Господарського кодексу України).

Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (частина 4 статті 1068 Цивільного кодексу України). Якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунку), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1069 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 Банком «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ було надано кредитний ліміт у розмірі 14000 грн. 00 коп., про що свідчить довідка про розмір встановлених кредитних лімітів від 21.05.2015 року №08.7.0.0.0./150521141803 (а. с. 49). З виписки банку з 01.06.2014 року по 02.03.2015 року вбачається, що відповідач прострочив виконання свого зобов'язання щодо своєчасного повернення вказаної суми кредиту, тому сума заборгованості за Договором становить 14 000 грн. 00 коп. (а. с. 51).

Пунктом 3.2.1.1.3. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з пунктом 3.18.1.3. Умов та правил надання банківських послуг проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов та правил надання банківських послуг.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків по сплаті кредиту, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ направило 15.02.2015 року Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м. Миколаїв претензію від 09.02.2015 року № 40117NKKBSO4E. Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 14 000 грн. 00 коп., заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом у сумі 1 763 грн. 72 коп.

Одночасно з цим, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача процентів за користування кредитним лімітом та вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині є помилковим з огляду на наступне.

Так, в силу приписів статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.12. Умов та правил надання банківських послуг для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів. Сторони на дату укладання цього Договору, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, ОСОБА_1 розміщує для Клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта - системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, «Приват24», sms-повідомлення на останні відомі Банку номери телефонів, наданих Банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про Клієнта, або іншими засобами. Узгоджений Сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів.

Таким чином, відповідач, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку та приєднуючись до Умов та тарифів надання банківських послуг, надав згоду на встановлення змінюваної процентної ставки та подальшу її зміну.

Позивачем, на підставі протоколу кредитного комітету від 27.05.2014 року, було прийнято рішення про підвищення процентної ставки по кредитним лімітам на рахунках після пільгового періоду з 24% до 36 % річних - понад 45 днів, 56 % - понад 3 місяці.

Підвищення процентної ставки відбулось у зв'язку із значним підвищенням курсу гривні до долару США, який відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 року №34 відноситься до першого класу вільно конвертованих валют України.

Відповідачеві було направлено повідомлення про підвищення процентної ставки, починаючи з 01.07.2014 року, через електронну систему «Приват24», що підтверджується копією виписки від 05.06.2014 року, також інформація щодо підвищення процентних ставок була розміщена на офіційному сайті банку http://privatbank.ua., що, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, вважається належним повідомленням про зміну умов договору.

За таких обставин, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м. Миколаїв заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 6 751 грн. 11 коп., тому рішення суду в цій частині про часткове задоволення підлягає зміні з прийняттям нового рішення в цій частині, а доводи апеляційної скарги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення пені за прострочку виконання грошового договірного зобов'язання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено умовами договору.

Пунктом 3.2.1.5.1 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за прострочку виконання відповідачем окремо зобов'язання по сплаті винагороди (комісії), кредиту, відсотків за користування кредитом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, розрахунок пені за прострочку погашення всіх видів заборгованості зроблено позивачем з порушенням умов договору.

Так, згідно з пунктом 3.18.1.11 періодом безперервного користування кредиту є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування «кредитним лімітом в поточному рахунку» - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредиту вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Пунктом 3.2.1.4.1.3 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не виконано вчасно грошове зобов'язання з повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитним лімітом, проте позивач здійснив невірний розрахунок позову в частині нарахування пені на тіло кредиту, на відсотки та на комісію.

В наявному матеріалах справи розрахунку (а. с. 50, 73 - 74) позивачем дні прострочення рахуються двічі, що є неправомірним, початок прострочення не співпадає з вимогами Умов та правил надання банківських послуг, нараховані суми в розрахунку є попередньо збільшеними (тобто, пеня нарахована не на суму боргу, а вже на збільшену з врахуванням попередньої пені). Таким чином, сума пені, нарахована банком за наданим розрахунком, є невірною, а посилання суду першої інстанції на нібито вірність наданого позивачем розрахунку пені є помилковим, без перевірки відповідності розрахунку умовам договору. В той же час перерахування судом пені на суму боргу за відсотками є також помилковим з огляду на неправомірність відмови у стягненні всієї суми нарахованих відсотків.

Судом апеляційної інстанції зроблено перерахунок пені за прострочку виконання відповідачем його зобов'язання з повернення кредитних коштів (пені на тіло кредиту) за період з 02.06.2014 року до 02.12.2014 року, оскільки відповідно до підпункту 3.18.5.1 Умов та правил надання банківських послуг випливає, що договором не передбачено іншого порядку нарахування пені, ніж визначеного частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Доводи скаржника щодо нібито встановлення іншого періоду судом до уваги не приймаються, так як пунктом 3.18.5.4 Умов та правил надання банківських послуг зазначено про нарахування неустойки, передбаченої пунктом 3.18.0.5.1, а не пені, передбаченої пунктом 3.18.5.1 Умов та правил надання банківських послуг. Таким чином, до стягнення належить пеня в розмірі 1 676 грн. 55 коп. з відмовою в іншій частині цих позовних вимог про стягнення пені, нарахованої на відсотки та комісію в зв'язку з невірним розрахунком.

Щодо зменшення місцевим господарським судом пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами, судова колегія зазначає наступне.Згідно пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу приписів статті 233 Господарського кодексу України, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Так, з приписів названих статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд за клопотанням сторони або за власною ініціативою може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Основною умовою для застосування права суду на зменшення пені є правильний розрахунок її обчислення та наявні у справі належні докази того, що сума нарахованих позивачем штрафних санкцій є надмірно великою у порівнянні зі збитками кредитора, зобов'язання боржником було або виконано повністю, або частково, докази тяжкого майнового стану відповідача та т.і. В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази наявності вищенаведених обставин, які б давали можливість застосування судом вказаних норм матеріального та процесуального права України. Судом першої інстанції не обгрунтовано в даному випадку зменшення розміру пені за власною ініціативою з огляду на недослідження співрозмірності розміру штрафної санкції та збитків кредитора від невиконання в строк грошового договірного зобов'язання відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають частковому задоволенню і зменшення судом розміру пені є невірним.

Одночасно з цим, апеляційна інстанція вважає, що позивачем не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції правильність розрахунку пені за прострочку сплати винагороди та відсотків (на вимогу суду першої інстанції позивач надавав додаткові обгрунтування позовних вимог, але розрахунок пені залишився без будь-яких змін та виправлень). Цей розрахунок є складовою ціни позову і відповідно до норм статей 22, 54 Господарського процесуального кодексу України повинен бути обгрунтованим та підтвердженим умовами договору, укладеного сторонами в спрощеній формі. Так, виходячи із складності Умов та правил надання банківських послуг, викладених в різних редакціях пунктів, які мають складний бланкетний характер, та викликають труднощі в розрахунку штрафних санкцій з огляду на правильність визначення періоду нарахування пені, її розміру тощо, позивач повинен був довести суду належним чином правильність здійсненого ним розрахунку штрафних санкцій.

В даному випадку позивачем не доведено суду відповідність зробленого ним розрахунку умовам договору та нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2163 грн. 35 коп. не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року у справі № 915/1171/15, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України частково ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, але частково не відповідає нормам матеріального і процесуального права України, тому підлягає зміні в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитним лімітом та відмові в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в зв'язку з її зменшенням, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитним лімітом в повному обсязі і часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені з відмовою в іншій частині цих позовних вимог, у зв'язку з невірним розрахунком позивачем штрафних санкцій.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за апеляційний розгляд справи покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк В«ПРИВАТБАНКВ» , м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року у справі № 915/1171/15 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року у справі № 915/1171/15 - змінити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк В«ПРИВАТБАНКВ» , м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м. Миколаїв про стягнення 26354 грн. 73 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м. Миколаїв, Миколаївська область, 54000, вул. Спаська, 10/2, ЄДРПОУ 39014005 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк В«ПРИВАТБАНКВ» , м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, 49094, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570 грошові кошти у загальній сумі 24 191 грн. 38 коп., із яких 14 000 грн. 00 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 6 751 грн. 11 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 1 763 грн. 72 коп. - заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом, 1676 грн. 55 коп. - пені за прострочку виконання відповідачем його зобов'язання з повернення кредитних коштів, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1827 грн. 00 коп.

Відмовити у позовних вимогах Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк В«ПРИВАТБАНКВ» , м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м.Миколаїв про стягнення пені у розмірі 2 163 грн. 35 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року у справі № 915/1171/15 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експортна компанія південьВ» , м. Миколаїв, Миколаївська область, 54000, вул. Спаська, 10/2, ЄДРПОУ 39014005 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк В«ПРИВАТБАНКВ» , м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, 49094, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 160 грн. 78 коп.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

ОСОБА_2