Постанова

від 23.11.2015 по справі 813/1797/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 року 11 год. 29 хв. Справа № 813/1797/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Трускавецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Трускавецький міський центр зайнятості (далі - Трускавецький МЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_3Б.) про стягнення коштів в сумі 1390,62 грн. Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач з 23.10.2013 року перебувала на обліку у Трускавецькому МЦЗ, отримувала матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю. Виплата допомоги по безробіттю була проведена з 23.10.2013 року по 04.02.2014 року, однак, 01.07.2012 року згідно договору №АВ-3315908928 від 01.07.2012 року відповідач надавала послуги з інформування та отримувала дохід за надані послуги у період з 01.07.2012 року по 03.03.2014 року, про що не повідомила центр зайнятості. В результаті, з 23.10.2013 року по 04.02.2014 року відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю у сумі 1390,62 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2015 року справу прийнято до розгляду. В судовому засіданні 23.11.2015 року відповідно до вимог ч.3 ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задовольнити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибула, хоча про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заперечень та заяв про розгляд справи без участі на адресу суду не надходило. За таких обставин, суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі її заяви від 13.11.2013 року було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю. Згідно довідки Трускавецького МЦЗ про нарахування матеріального забезпечення гр.ОСОБА_4, сума виплаченого матеріального забезпечення безробітної ОСОБА_2 за період з 23.10.2013 року по 04.02.2014 року становить 1390,62 грн.

Крім того, судом встановлено, що позивачем при здійсненні звірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення шляхом звіряння інформації, виявлено факт отримання відповідачем доходу у ТОВ «Астеліт» у період з 01.07.2012 року по 03.03.2014 року, що підтверджується актом перевірки підприємства зі страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення від 02.03.2015 року №239.

Трускавецький МЦЗ надіслав ОСОБА_4 претензію щодо відшкодування коштів у сумі 1390,62 грн. №0463/05 від 16.03.2015 року про необхідність повернення безпідставно отриманого матеріального забезпечення у зв'язку з безробіттям.

Однак, ОСОБА_3 зазначену вимогу позивача не виконала і у зв'язку з цим останній звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 05.07.2012 року (далі - Закон України №5067-VI), зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №5067-VI, зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон України №1533-III) встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 36 вищезазначеного Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно ч. 1 ст. 34 Закону України №1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України №1533-III від 02.03.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного.

Таким чином, будучи зайнятою особою з 23.10.2013 року, ОСОБА_3 не могла перебувати на обліку у центрі зайнятості як безробітна та отримувати допомогу по безробіттю.

Підпунктом 14 пункту 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 (далі - Порядок №307) визначено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Оскільки станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача в сумі 1390,62 грн. не погашена, позовні вимоги Трускавецького МЦЗ є обгрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 112,122, 128, 136, 160-163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (вул. І.Мазепи, 16/55, м.Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Трускавецького міського центру зайнятості кошти в сумі 1390 (одна тисяча триста дев'яносто) грн. 62 коп. на р/р 37178301900018 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22410922.

3.Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 30.11.2015 року.

Суддя Сакалош В.М.