Рішення

від 24.11.2015 по справі 910/26706/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/26706/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічіукртранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс"

про стягнення 29 535,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Йосипенко С.Т. (довіреність б/н від 08.10.2015)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вічіукртранс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс" про стягнення 29535,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору перевезення вантажу №АП 87075 від 15.04.2015 в частині оплати за надані позивачем на підставі замовлення №0117 послуги з перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі №910/26706/15, розгляд справи призначено на 05.11.2015.

29.10.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 24.11.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 24.11.2015 надав суду письмові пояснення та документи по справі, надав пояснення по суті позовних вимог, підтримав вимоги з підстав викладених в позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.11.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які надіслані на юридичну адресу відповідача: 01011, м. Київ, вул. Кутузова, будинок 6, квартира 42 (вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) повернуті на адресу суду підприємством зв'язку з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 24.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс" (відповідач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вічіукртранс" (позивач, перевізник) укладено договір перевезення вантажу №АП 87075, відповідно до умов якого перевізник зобов'язується приймати до перевезення і доставляти довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право отримання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов'язується оплатити надані послуги по перевезенню вантажу.

Вартість послуг по кожному перевезенню вантажу визначаються за погодженням сторін і зазначається в заявці (п. 1.3. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що вартість послуг по перевезенню вантажу обумовлена в заявці, кожне перевезення оплачується експедитором шляхом перерахування коштів на банківський рахунок перевізника.

Відповідно до п. 3.2. договору послуги перевізника, надані по даному договору оплачуються експедитором за кожною заявкою на перевезення вантажу через 14 банківських днів після отримання виставлених перевізником оригіналів документів ЦМР, а також рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної, виписаних датою розвантаження автомобіля, інших документів, якщо такі вказані в заявці на перевезення вантажу та оригіналу договору.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року.

Відповідно до замовлення №0117 від 10.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вічіукртранс" (позивач) зобов'язався надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс" (відповідачу) послуги по перевезенню вантажу (до 21400, 86m3-18c) автомобільним транспортом у міжнародному сполученні по маршруту Україна - Німеччина, а відповідач зобов'язався здійснити оплату наданих послуг.

Пунктом 7 замовлення №0117 від 10.06.2015 визначено, що місце розвантаження: Kuhlhaus Oderland, im, hause der BZ Foods ISE, Handelshot, 5, 15328 Manschnow, Germany.

У відповідності до п. 12 замовлення №0117 від 10.06.2015, вартість перевезення складає 1250 євро, що станом на 15.06.2015 еквівалентно 29535,00 грн.

Згідно із п. 13 замовлення №0117 від 10.06.2015 оплата здійснюється протягом 7-12 банківських днів по отриманню оригіналів документів.

На виконання умов договору перевезення вантажу №АП 87075 від 15.04.2015 та замовлення №0117 від 10.06.2015 позивачем надано відповідачу послугу із перевезення вантажу на суму 29535,00 грн., в підтвердження чого позивачем надано копію міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №362313, рахунок-фактуру №870 від 15.06.2015 та акт №870 надання послуг від 15.06.2015.

У зв'язку із відсутністю оплати послуг наданих позивачем, останнім 21.09.2015 на адресу відповідача направлено претензію вих. №18/09/15 від 18.09.2015 про оплату наданих позивачем послуг з перевезення вантажу на суму 29535,00 грн. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як встановлено між позивачем та відповідачем укладено договір перевезення вантажу №АП 87075 від 15.04.2015.

У відповідності до умов якого, між сторонами шляхом обміну листами засобами електронного зв'язку було укладено замовлення №0117 від 10.06.2015 на транспортні послуги по перевезенню вантажу у міжнародному сполученні.

У відповідності до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно із ч. 1 ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

З міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №362313 вбачається, що позивачем як перевізником здійснено перевезення вантажу за погодженим сторонами маршрутом.

Згідно із міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №362313 місцем розвантаження є: Kuhlhaus Oderland, im, hause der BZ Foods ISE, Handelshot, 5, 15328 Manschnow, Germany, як погоджено сторонами у замовленні №0114 від 27.05.2015.

Позивачем складено та підписано акт надання послуг №870 від 15.06.2015 про надання міжнародних транспортних послуг по маршруту (Ukraine) - (Нідерланди) - Manschnow (Germany) на суму 29535,00 грн. та виставлено відповідачу рахунок-фактуру №870 від 15.06.2015 на оплату вказаних послуг.

Судом встановлено, що в акті надання послуг №870 від 15.06.2015, що є первинним обліковим документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказано, що послуги надані за заявкою №0117 від 10.06.2015, СМR №362313.

Вказані вище документи, а також договір перевезення вантажу №АП 87075 від 15.04.2015 та замовлення №0117 від 10.06.2015, направлені позивачем 10.07.2015, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 04.09.2015, квитанцією на оплату поштових послуг від 04.09.2015 та експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" за №59000119543363 (копії яких наявні в матеріалах справи). На експрес-накладній №59000119543363 міститься відмітка про отримання представником відповідача відповідного відправлення за вказаною експрес-накладною. Також, відповідно до витягу із офіційного сайту ТОВ "Нова Пошта" відправлення за експрес-накладною №59000119543363 отримано одержувачем 15.07.2015.

Доказів, які б спростовували отримання відповідачем рахунку-фактуру №870 від 15.06.2015, акту надання послуг №870 від 15.06.2015, договору та замовлення, матеріали справи не місять та відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт надання міжнародних транспортних послуг по маршруту (Ukraine) - (Нідерланди) - Manschnow (Germany), визначеного сторонами у замовленні №0117 від 10.06.2015, на суму 29535,00 грн. та отримання таких послуг відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №362313, актом надання послуг №870 від 15.06.2015.

З огляду на вищевстановлені обставини, суд вважає, що позивачем належним чином підтверджено факт надання послуг з перевезення вантажу на підставі замовлення №0117 від 10.06.2015, а також, отримання документів відповідачем, у зв'язку із чим, строк оплати, відповідно до п. 13 замовлення №0117 від 10.06.2015, настав.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором перевезення вантажу №АП 87075 від 15.04.2015 в частині оплати наданих позивачем на виконання замовлення №0117 від 10.06.2015, послуг, заборгованість у розмірі 29535,00 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 29535,00 грн. заборгованості.

З огляду на вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічіукртранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс" про стягнення 29535,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс" (01011, м. Київ, вул. Кутузова, будинок 6, квартира 42; код ЄДРПОУ 39426793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічіукртранс" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, 39-В; код ЄДРПОУ 33051591) заборгованість у розмірі 29535,00 грн., судові витрати у розмірі 1218,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2015 р.

Суддя С.О. Турчин