Рішення

від 24.11.2015 по справі 922/5486/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р.Справа № 922/5486/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків до Спільного малого підприємства "Власер", смт. Пересічне про про стягнення 12 047,63 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №4060 від 31.12.2014 р.

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Спільного малого підприємства "Власер" (відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 12 047,63 грн. за договором №03 П-ПРФ-13-2013 П на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 29.12.2012 р., а також судового збору в розмірі 1 218,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Подав письмове пояснення (вх.№45713 від 12.11.2015 р.) щодо перерахунку обсягу спожитого природного газу з урахуванням кількості годин газового обладнання відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить суд у позові відмовити, відзиву на позовну заяву до суду не подав. Наполягає на тому, що здійснений відповідачем перерахунок об'єму природного газу за період з 07.04.2015 р. по 23.04.2015 р. є неправомірним і таким, що суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим заборгованість в розмірі 12 047,63 грн. за договором №03 П-ПРФ-13-2013 П на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 29.12.2012 р. не визнає.

У судовому засіданні 10.11.2015 р. оголошено перерву до 24.11.2015 р.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив таке.

29.12.2012 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживачем) було укладено договір №03 П-ПРФ-13-2013 П на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) (далі-договір).

Відповідно до предмету договору постачальник зобов'язався поставити природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.2.6. договору послуги з постачання документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9. договору).

Відповідно до п.2.8. договору споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Згідно з п.2.8.1. договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

Відповідно до п.4.6.3. договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами п.5.3.3. договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Згідно з п. 3.3. договору кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у Додатку 1 до договору.

Позивач стверджує, що відповідно до Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 010592, виданого ДП "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 06.04.2015 р. (а.с. 20), строк дії повірки належного відповідачеві побутового лічильника газу СМП "Власер", Gallus 2000 типорозміру G4, заводський № 01414776 дійсний до 06.04.2015р., тобто відповідач прострочив строк проведення періодичної повірки ЗВТ.

Зважаючи на це, позивач здійснив перерахунок обсягу споживання природного газу за період з 07.04.2015 р. (наступний день після закінчення строку повірки) по 23.04.2015 р. (до моменту відключення споживача від газопостачання, Акт від 23.04.2015 р., а.с. 21) за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання, про що свідчить технічний розрахунок б/н від 07.05.2015 р. (а.с. 19).

За результатами здійсненого позивачем перерахунку обсягу споживання природного газу позивачем було складено акт приймання-передачі газу №ДЕР00001136 за квітень 2015 р. від 30.04.2015 р. (а.с. 18), в якому зафіксовано обсяг переданого відповідачеві газу в обсязі 1,241 тис. м3 вартістю 12 047,63 грн.

Даний акт приймання-передачі позивач надіслав на адресу відповідача для підписання та оплати, разом з технічним розрахунком б/н від 07.05.2015 р., про що свідчить супровідний лист від 05.05.2015 р. №01-05/508 та опис вкладення до цінного листа (а.с. 22-23).

Відповідач вищевказані документи отримав 18.05.2015 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23), але в порушення умов п. 2.8. договору один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу позивачеві не повернув, мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу в письмовій формі не надав, вартість переданого відповідачеві газу в розмірі 12 047,63 грн. не оплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не визнає, наполягає на тому, що здійснений відповідачем перерахунок об'єму природного газу за період з 07.04.2015 р. по 23.04.2015 р. є неправомірним і таким, що суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим не визнає заборгованість в розмірі 12 047,63 грн. за договором №03 П-ПРФ-13-2013 П на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 29.12.2012 р.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відносини, які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення), а також взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ, регламентовані Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012 р. (далі - Правила №1181) та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005 р. (далі - Правила №618).

Згідно з п.1.4. Правил №1181 постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві (субспоживачеві) природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач (субспоживач) зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.8 Правил №1181 власник комерційного обліку або суб'єкту господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору, забезпечує належний технічний стан ЗВТ та проведення періодичної повірки у визначений строк.

Згідно з п.5.9. Правил №618 власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

За умовами п.3.12.1. Правил №1181 та п. 5.10. Правил № 618 сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби; у разі виникнення між сторонами спірних питань щодо технічних, у тому числі метрологічних характеристик ЗВТ сторони договору мають право вимагати проведення експертиз або позачергової повірки ЗВТ.

Відповідно до п.3.12.1. Правил №1181 сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби. Періодична повірка ЗВТ здійснюється газорозподільним (газотранспортним) підприємством або іншою організацією, яка уповноважена на її проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Так, згідно з п. 3.3. договору кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у Додатку 1 до договору.

Згідно з п.5.3.7. договору споживач зобов'язаний здійснювати державну повірку ЗВТ, що знаходяться на балансі споживача, у строки, установлені державними стандартами та іншими нормативними документами.

Відповідно до п.5.7. Правил №618 ЗВТ мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

За умовами п.6.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством.

Відповідно до Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 010592 ДП "Харківським регіональним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації" від 06.04.2015 р. (а.с. 20) строк дії повірки належного відповідачеві побутового лічильника газу СМП "Власер", Gallus 2000 типорозміру G4, заводський № 01414776 дійсний до 06.04.2015 р.

Тобто, останнім днем повірки ЗВТ є 06.04.2015 р. Жодних належних та допустимих доказів на спростування цього факту та/або на підтвердження обставин щодо подовження строку повірки ЗВТ відповідачем до суду не надано.

Таким чином суд встановив, що відповідач прострочив строк проведення періодичної повірки ЗВТ.

Згідно з п. 5.13. Правил №681 та п. 3.12.2. Правил №1188 перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу;

- пропущення строків повірки ЗВТ.

Згідно з п. 3.12.2. Правил №1188 після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав достатні правові підстави для проведення перерахунку обсягу спожитого позивачем газу, починаючи з 07.04.2015 р. (наступний день після дати закінчення строку повірки) по 23.04.2015 (до моменту відключення споживача від газопостачання) за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання.

Згідно з п. 5.13.2. Правил №681 та п. 3.12.4. Правил №1181 якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Згідно з п.1.3. Правил №1181 дублюючий вузол обліку - це вузол обліку, призначений для здійснення контролю за обсягом природного газу, що обліковується комерційним вузлом обліку.

За умовами п.3.12.4. Правил №1181 оскільки у позивача відсутній дублюючий вузол обліку, призначений для здійснення контролю за обсягом природного газу, що обліковується комерційним вузлом обліку, позивач повинен був здійснити перерахунок обсягу спожитого позивачем газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Згідно з п.9.2. Правил №618 природного газу до складу вузла обліку природного газу крім лічильника газу, може входити і коректор газу, що складається з обчислювача коректора, вимірювальних перетворювачів тиску та /або температури газу.

Коректор в свою чергу, це сукупність засобів вимірювальної техніки, яка вимірює тиск та температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, і перетворює вихідні сигнали від лічильника газу та обчислює об'єм газу за стандартних умов.

Згідно з п.11.1.1. Правил №618 до програмного забезпечення обчислювачів коректора, зокрема, можливість друкування звіту за контрактну добу (за декаду, контрактний місяць).

Пунктом 11.2.1. Правил №618 передбачено, що звіти коректора за контракту добу мають містити поточне значення часу, починаючи з контрактної години, з інтервалом в одну годину, та об'єм газу за кожну контрактну годину, куб.м./тис.куб.м.

Тобто, звіти коректора є даними комерційного вузла обліку та відображають кількість годин роботи газового обладнання за добу.

Враховуючи те, що на підприємстві відповідача встановлено побутовий лічильник газу Gallus 2000 та коректор газу відсутній - визначити фактичну кількість годин роботи газового обладнання не є можливим.

Разом з тим, у Додатку № 1 до договору "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання" сторони визначили найменування газоспоживного обладнання споживача та режими їх роботи, а саме: АОГВ (в кількості 1) з режимом роботи 24 год/добу, плита газова (в кількості 1) з режимом роботи 3 год/добу (а.с. 16).

Згідно з п. 4.5. договору розрахунковий період становить один місяць з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно.

Отже, позивач здійснив технічний перерахунок протранспортованого обсягу газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача (24 години як передбачено у Додатку до договору № 1 "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання") за період з 07.04.2015 р. по 23.04.2015 р., про що свідчить технічний розрахунок б/н від 07.05.2015 р. (а.с. 19).

Таким чином судом встановлено, що внаслідок здійсненого позивачем перерахунку протранспортованого обсягу газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача (відповідача) у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 12 047,63 грн. за договором №03 П-ПРФ-13-2013 П на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 29.12.2012 р., яка до цього часу не сплачена.

Враховуючи вищевказані обставини, норми закону і той факт, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 12 047,63 грн. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись "Правилами користування природним газом для юридичних осіб", "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 628, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного малого підприємства "Власер" (62364, Харківська область, Дергачівський район, смт. Пересічне, вул. Леніна, буд. 142, код ЄДРПОУ 22660754) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500, р/р № НОМЕР_1 АБ "Клірінговий дім" м. Київ, МФО 300647) заборгованість в розмірі 12 047,63 грн. за договором №03 П-ПРФ-13-2013 П на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 29.12.2012 р. та судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_3