Рішення

від 26.11.2015 по справі 922/5516/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2015 р.Справа № 922/5516/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-В" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайзен", м. Харків про стягнення 117009,24 грн. за участю представників:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-В" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзен" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 49792,48 грн. основного боргу; 28860,54 грн. пені; 35953,90 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 2402,32 грн. 3% річних у зв'язку з простроченням відповідачем свого зобов'язання по оплаті позивачу поставленої продукції за договором поставки № 95 від 18.11.2013.

Ухвалою суду по справі від 01.10.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2015 о 10:00.

Представники сторін в призначене судове засідання 17.11.2015 не з'явилися.

Позивач, через канцелярію господарського суду 09.11.2015 за вх. № 45135, надав документи згідно супровідного листа, які судом долучені до матеріалів справи. Серед вказаних документів позивачем було надано до суду клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами за відсутністю в судовому засіданні представника позивача, яке господарський суд вважав за необхідне розглянути в процесі розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.11.2015 було відкладено розгляд справи на 26.11.2015.

Позивач свого представника в судове засідання 26.11.2015 не направив, надіслав до суду електронне повідомлення (вх. №47487 від 25.11.15) про неможивість забезпечити явку представника та про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

У призначене 26.11.2015 судове засідання відповідач не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 30.09.2015, місцезнаходження відповідача - м. Харків, пр Гагаріна, 201, оф. 212 та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, на офіційному веб-порталі "Судова влада України" було опубліковано про розгляд в господарському суді Харківської області даної справи.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача та позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі. Таким чином, суд задовільняє заявлені клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

18.11.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Бета-В" (Постачальник, Позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кайзен» (Покупець та/або Відповідач) був укладений договір поставки № 95 (Договір).

Відповідно до п. 2.1. ОСОБА_1 Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) у визначені даним ОСОБА_1 строки Покупцеві продукцію (мило в асортименті) окремими партіями згідно із заявками Покупця.

Пунктом 4.1. ОСОБА_1 встановлено, що асортимент, кількість та ціна партії продукції визначається на дату відповідної поставки продукції на підставі отриманої від Покупця заявки та відображається у рахунках-фактурах, видаткових, податкових та товарно - транспортних накладних відповідно до Специфікації до даного ОСОБА_1.

У відповідності до п.6.4. ОСОБА_1 право власності на продукцію переходить до Покупця з моменту отримання ним продукції а п.6.3. ОСОБА_1 визначає момент отримання продукції датою отримання продукції у видатковій накладній.

Згідно п.5.5. ОСОБА_1 поставки партії продукції вважається фактична дата отримання цієї партії продукції Покупцем згідно дати оформлення видаткової накладної та товарно-транспортної накладної. Тобто дата виписки видаткової накладної є датою отримання продукції Покупцем, якщо інша дата не зазначена Покупцем у видатковій накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов"язання за договором в повному обсязі, поставив відповідачу продукцію на суму 63 892, 48 грн., що підтверджується видатковими накладними : Б-001559 від 20.11.13 на суму 20 594, 11 грн.; Б-001560 від 20.11.13 на суму 2 245, 15 грн.; Б-001603 від 28.11.13 на суму 23 106, 42 грн. та Б-001693 від 13.12.13 на суму 17 946, 80 грн.

У відповідності до Розділу 8 «Порядок та умови оплати продукції», Покупець зобов'язується оплачувати кожну партію продукції на умовах визначених у додаткових угодах до даного ОСОБА_1. У відповідності до п.2 Додаткової угоди №1 до ОСОБА_1 Покупець робить оплату партії продукції згідно із звітами, вказаними в п.1 даної Додаткової Угоди №1, в строк не пізніше 28(двадцяти восьми) календарних днів з дати звіту. При цьому Сторони прийшли до угоди, що повністю кожна поставка партії продукції має бути сплачена в строк не пізніше 60 календарних днів з дати поставки партії продукції на склад Покупця.

У відповідності до п.8.4. ОСОБА_1 датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Оскільки остання поставка продукції відбулась 13.12.2013 року то Покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за поставлену продукцію в строк до 14.02.2014 року.

Як вказує позивач в своїй позовній заяві, та що не було спростовано відповідачем, відповідач здійснив оплату отриманого товару луше частково у розмірі 14 100 грн., що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем до матеріалів справи.

Таким чином заборгованість Покупця за поставлену продукцію становить 49 792, 48 грн. (63 892, 48 грн. - 14 100, 00 грн.)

Згідно з ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

На підставі ч. ч. 1 - 2 ст. 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання неюзобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В порядку ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 6-8 Господарського процесуального кодексу України з метою дотримання досудового порядку реалізації господарсько - правової відповідальності за порушення господарського зобов'язання. ТОВ «Бета-В» надіслало ТОВ «Кайзен» претензію № 72 від 28.03.2014 року з вимогою про сплату 49 792, 48 грн., яку було отримано останнім, що підтверджується штемпелем органу поштового зв'язку на бланку рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.04.2014р. Відповідач законні та обґрунтовані вимоги Позивача не задовольнив, у встановлений Законом строк не надав результатів розгляду даної претензії.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день подання позову до суду основна заборгованість ТОВ «Кайзен» перед ТОВ «БЕТА-В» становить 49 792, 48 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За таких обставин, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу послуг підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, докази оплати в повному обсязі отриманого товару матеріали справи не містять, позовні вимоги в частині стягнення 49 792, 48 грн. основної заборгованості за договором поставки від 18.11.2013 №95 підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховані на суму основного боргу:

- 3% річних за період з 14.02.2014 р. по 23.09.2015 р. в сумі 2 402, 32 грн.,

- інфляція за період з 14.02.2014 р. по 23.09.2015 р. в сумі 35 953, 90 грн.,

- пеня за період з 14.02.2014 р. по 23.09.2015 р. в сумі в сумі 28 860, 54 грн.

В силу ч. 2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

У відповідності до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача або підтверджували сплату вартості отриманого товару у строк, встановлений ОСОБА_1.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційниїх збитків, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, та вимогам закону, тому позовні вимоги в частині стягнення річних в сумі 2 402, 32 грн. та інфляційних збитків в сумі 35 953, 90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розгляувши позовни вимоги щодо стягнення 28 860, 54 грн. пені, суд зазначає наступне.

На підставі ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України - виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штраф, пеня), порукою, заставою, завдатком, гарантією, притриманням.

Згідно з ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України - правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України - виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " ( далі - Закон) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. ( ст. 3 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами встановлено у п. 11.3 договору, що у випадку прострочення строків оплати кожної окремої партії продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої вартості поставленої партії продукції за кожен день прострочення оплати, до повного виконання зобов'язання.

Таким чином, сторонами встановлено, що нарахування пені не припиняється по закінченні шестимісячного строку а проводиться до повного виконання Покупцем зобов'язань за ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) застосовується скорочений строк позовної давності в один рік.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 22 811,77 грн. за період з 23.09.2014 по 23.09.2015 відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

В задоволенні позову в частині стягнення 6 048, 77 грн. слід відмовити у зв"язку з тим, що відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) застосовується скорочений строк позовної давності в один рік.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 549-552, 610, 611, 612, 625, Цивільного кодексу України , ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайзен» (код ЄДРПОУ 33674583, 61080, м. Харків, пр. Гагаріна, 201, офіс 212, п/р 26009081101 в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» м. Київ, МФО 320843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-В» (код ЄДРПОУ 20009167, 21034, вул. А. Іванова, 9, м. Вінниця) - 49 792, 48 грн. основного боргу, 22 811, 74 грн. пені, 35 953, 90 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 2 402, 32 грн. 3% річних та 1 664, 41 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили .

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 01.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_2

(справа №922/5516/15)