ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
АВТОНОМНОЇ
РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна
Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
РІШЕННЯ
Іменем
України
10.03.2009
Справа №2-24/434-2009
За позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю «ОСОБА_1», (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)
До відповідача Міністерства Житлово
- комунального господарства АР Крим, (95005 АР Крим, м. Сімферополь, пр.
Кірова, 13; ідентифікаційний код 34636161)
До відповідача Кримського
республіканського об'єднання Виробничих підприємств «Кримводоканал» (95006 АР Крим, м. Сімферополь, вул.
Павленка, 20; ідентифікаційний код 03348075)
За участю третьої особи, яка не
заявляє самостійні вимоги на предмет спору Головного управління Державного
казначейства в АР Крим, (95015 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська,
19)
Про стягнення 9310,83 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - ОСОБА_2, адвокат
Від відповідачів - не з'явилися
Від третьої особи - не
з'явився
Обставини справи: Товариство з обмеженою
відповідальністю «ОСОБА_1» звернулося з позовом до Господарського суду АР Крим
до відповідачів Міністерства Житлово - комунального господарства АР Крим, до
Кримського республіканського об'єднання Виробничих підприємств «Кримводоканал»
про стягнення 9310,83 грн.
Позовні вимоги мотивовані
порушенням Міністерством Житлово - комунального господарства АР Крим своїх
зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт за договором №
36/05-29 на виконання заходів по
програмі «Загальнодержавна програма реформування та розвитку ЖКГ»- 2701180 від
01.08.2007 р., в результаті чого за
Міністерством Житлово - комунального господарства АР Крим склалася заборгованість
у розмірі 7421,00 грн., що і стало приводом для звернення Товариства з
обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» з позовом до суду про стягнення вказаної
суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд
стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання 1655,62 грн.
інфляційних втрат, 234,21 грн. 3% річних, а також понесені судові витрати у
вигляді наданих адвокатських послуг у розмірі 930,00 грн.
Представник Міністерства Житлово -
комунального господарства АР Крим у судовому засіданні та у відзиві на позов
проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві.
Так, відповідач посилається на
порушення Порядку державного фінансування капітального будівництва,
затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2001 р. N 1764 в частині
відсутності акту державної комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію,
затвердженого в установленому порядку, у зв'язку з чим у відповідача відсутні
підстави для проведення остаточного розрахунку.
Представник Кримського республіканського
об'єднання Виробничих підприємств «Кримводоканал» у відзиві на позов просить суд виключити його
з числа відповідачів у справі, оскільки до нього не пред'явлені вимоги щодо
сплати заборгованості.
Ухвалою господарського суду АР Крим
від 24.02.2008 р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє
самостійні вимоги на предмет спору було залучено Головне управління Державного
казначейства в АР Крим.
Розгляд справи відкладався у
порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду справи був
продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України
за клопотанням сторін.
Розглянувши матеріали справи,
дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ
:
01.08.2007 р. між Міністерством
Житлово - комунального господарства АР Крим (Сторона-1), Кримським
республіканським об'єднанням Виробничих підприємств «Кримводоканал» (Сторона-2)
та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» (Сторона-3) був укладений
договір № 36/05-29 (а.с. 8-10).
Пунктом 1.1 Договору передбачено,
що Сторона-1 об'єднує зусилля із Стороною -2 у виконанні робіт по об'єкту
«Капітальний ремонт житлового будинку по АДРЕСА_1».
Сторона -1 доручає, а Сторона -3,
яка є переможцем торгів по закупівлі робіт, у відповідності із Законом України
«Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», бере на себе
зобов'язання власними та залученими силами виконати роботи у повному обсязі по об'єкту
«Капітальний ремонт житлового будинку по АДРЕСА_1», у подальшому «Роботи» (п.
1.2 Договору).
Сума договору складає 95500,00
грн., у тому числі витрати утримання служби замовника. Затрати Сторони -3
-93371,00 грн., затрати Сторони - 2 - 2129,00 грн. (п. 2.1 Договору).
Договірна ціна динамічна в сумі
93371,00 грн. - є невід'ємною частиною договору та уточнюється при оформленні
форм КБ -2, КБ-3(п. 2.2 Договору).
Сторона - 1 зобов'язана протягом
5-ти робочих днів узгодити акти приймання виконаних робіт (фф. КБ-2, КБ-3),
надані Стороною-3, та сплатити вартість виконаних робіт (п. 4.1.1 Договору).
Сторона - 2 зобов'язана оформити
акт державної комісії, здати об'єкт в
експлуатацію та надати їх Стороні 1 (п. 4.2.6 Договору).
Оплата з дійсного договору виконуються
у вигляді авансових /до 100%/, проміжних та остаточних платежів у межах
фактичного фінансування у відповідності з постановою КМ України від 09.10.1996
р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт та послуг, які набуваються
за бюджетні кошти» (п. 6.1 Договору).
Остаточний розрахунок за виконані
роботи здійснюється після повного закінчення робіт, включаючи усунення недоліків, виявлених у процесі
приймання (п. 6.3 Договору).
На виконання умов договору, сторони
погодили календарний графік виконання робіт, згідно з яким закінчення робіт за
договором № 36/05-29 від 01.08.2007 р. приходиться на 21.12.2007 р. (а.с.11).
Міністерством Житлово - комунального господарства АР Крим
16.10.2007 р. була проведена сплата у розмірі 85950,00 грн. у якості передоплати
за роботи за договором № 36/05-29 від 01.08.2007 р.(а.с.44).
На виконання умов Договору
позивачем виконано робіт на загальну суму 93371,00 грн., що підтверджується
підписаним та погодженим сторонами договору Актом приймання виконаних підрядних
робіт за грудень 2007 року від 21.12.2007 р., а також підписаною сторонами
довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. від
21.12.2007 р. (а.с.27-32).
На виконання п. 5.9 договору,
позивач спільно з КРО ВП «Кримводоканал» оформили акт від 21.12.2007 р. робочої
комісії про прийняття в експлуатацію капітального ремонту житлового будинку по
АДРЕСА_1, згідно з яким об'єкт рекомендовано прийняти до експлуатації.
(а.с.32-33).
Умовами договору встановлений
обов'язок Міністерства Житлово - комунального господарства АР Крим протягом 5
робочих днів узгодити акти приймання виконаних робіт та сплатити вартість цих
робіт (п. 4.1.1 Договору).
Як було встановлено судом, позивач
у повному обсязі у відповідності з умовами договору виконав роботи, відповідачами
зазначені роботи були прийняті, однак, Міністерство Житлово - комунального
господарства АР Крим не виконало свої обов'язки за договором щодо оплати
виконаних позивачем робіт за Актом
приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. від 21.12.2007
р., в результаті чого за ним склалася заборгованість за виконані роботи у розмірі 7421,00 грн., що
і послужило підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення
вказаної заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного
кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)
зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати
майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від
певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його
обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173
Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що
виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у
сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один
суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну
дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого
суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію
тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у
тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її
обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175
Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що
виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської
діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську
дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена
сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин,
регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених
цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного
кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до
умов договору та
вимог цього Кодексу,
інших актів цивільного законодавства,
а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших
вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення
стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193
Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та
інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,
договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -
відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання
господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу
України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного
кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,
то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу
України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов
не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння
відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також
відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої
сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті
193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного
кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України
встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
За договором підряду одна сторона
(підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням
другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити
виконану роботу. Договір підряду може
укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання
іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 Цивільного кодексу
України).
Згідно до пункту 4 статті 882
Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх
замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до статті 854 Цивільного
кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата
виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити
підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу
виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -
достроково.
Відповідач - Міністерство Житлово -
комунального господарства АР Крим не представило суду доказів існування
недоліків у роботі, що була виконана позивача, в той час як відповідно до
статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Крім того, у акті робочої комісії
про прийняття у експлуатацію закінчених будівництвом будівель, споруд,
приміщень від 21.12.2007 р. не встановлено
наявності дефектів або інших недоліків.
Отже, матеріалами справи
підтверджено та судом встановлено, що позивачем виконано своє зобов'язання за
договором, здійснені роботи на загальну
суму 93371,00 грн., що підтверджено
підписаним сторонами актом здачі-приймання виконаних підрядних робіт.
Таким чином, враховуючи наявність
переоплати відповідача, заборгованість Міністерства Житлово - комунального
господарства АР Крим за виконані роботи,
яка підтверджена документально,
становить 7421,00 грн.
Суд не може прийняти до уваги
заперечення Міністерства Житлово - комунального господарства АР Крим, в тій
частині, що обов'язок сплатити залишок вартості виконаних робіт у розмірі 5 % у
нього виникає тільки після підписання акту державної комісії про прийняття
об'єкту у експлуатацію, що відповідає приписам Порядку державного фінансування
капітального будівництва, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня
2001 р. N 1764,у зв'язку з наступним.
Так, норми зазначеного Порядку
державного фінансування капітального будівництва (далі - Порядок) визначають механізм фінансування капітального
будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового
та ефективного використання державних коштів.
Однак, згідно з умовами договору №
36/05-29 від 01.08.2007 р. позивач проводив капітальний ремонт житлового
будинку по АДРЕСА_1.
Порядок надає поняття «капітальне
будівництво» - процес створення нових, а також розширення, реконструкція,
технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого
призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення
торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів,
утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного
обладнання, що не входить до кошторису об'єктів).
Відповідно до наказу Державного комітету України з питань
житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76 «Про
затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»
капітальним ремонтом будинку визнається
комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або
поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням
несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання
протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та його
техніко-економічних показників.
Отже суд приходить до висновку, що
на правовідносини, що виникли між сторонами, не розповсюджуваються вимоги
Порядку державного фінансування капітального будівництва, тобто при визначенні
моменту виникнення обов'язку сплатити виконані роботи слід керуватися договором
№ 36/05-29 від 01.08.2007 р., зокрема п. 4.1.1, п. 6.3, якими передбачений
обов'язок Міністерства Житлово - комунального господарства АР Крим протягом 5 робочих
днів узгодити акти приймання виконаних робіт та сплатити вартість цих робіт,
виконати розрахунки за виконані роботи після закінчення робіт, включаючи
усунення недоліків, виявлених у процесі приймання.
Крім того, згідно з умовами
Порядку, зокрема п. 19, кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін
після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та
підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію,
затвердженого в установленому порядку.
Законодавець у даному Порядку не
зобов'язує проводити кінцеві розрахунків тільки при наявності акту державної
комісії.
Суд при цьому також зауважує, що
відповідно до пункту 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
22.09.2004 р. N 1243, Державна комісія з прийняття в експлуатацію закінченого
будівництвом об'єкта утворюється, якщо об'єкти збудовано:
із залученням коштів державного
бюджету в розмірі 30 млн. гривень і більше або із залученням іноземних кредитів
під гарантію Кабінету Міністрів України, а також у разі розташування об'єкта на
території двох і більше областей (лінійні об'єкти, комплекси окремих споруд
(будівель), що діють як єдине ціле, гідротехнічні, іригаційні системи, системи
зв'язку, продуктопроводи тощо) - рішенням міністерства, іншого центрального
органу виконавчої влади (відповідно до сфери управління), а у разі, коли
зазначені об'єкти розташовуються на території лише однієї області, - обласною,
Київською та Севастопольською міською держадміністрацією;
із залученням коштів
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі 30 млн. гривень
і більше - Радою міністрів Автономної Республіки Крим;
із залученням коштів державного
бюджету або республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі до
30 млн. гривень або місцевих бюджетів, а також коштів інших джерел фінансування
- відповідно обласною та районною держадміністрацією, виконавчим комітетом
міської ради міста обласного значення.
У разі коли закінчений будівництвом
об'єкт розташовано на території двох і більше районів як єдине ціле, державну
приймальну комісію утворює відповідно Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація.
Враховуючи викладене, судом
встановлена наявність заборгованості Міністерства Житлово - комунального
господарства АР Крим перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1»
за виконані роботи з капітального ремонту житлового будинку по АДРЕСА_1 розмірі
7421,00 грн., які підлягають стягненню з Міністерства Житлово - комунального
господарства АР Крим .
Відповідач, в порушення норм
чинного законодавства, не представив
суду доказів виконання свого зобов'язання
оплати виконаних позивачем робіт у розмірі 7421,00 грн., в той час як
відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Крім того, позивач просить суд
стягнути з Міністерства Житлово - комунального господарства АР Крим 1655,62 грн. інфляційних втрат та 234,21 грн.
3% річних за прострочення виконання зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного
кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, вимоги позивача про
стягнення з Міністерства Житлово - комунального господарства АР Крим
інфляційних втрат у розмірі 1655,62 грн. за період з січня 2008 р. по грудень
2008 р. підлягають задоволенню та
стягненню, як така, що є обґрунтованою, та такою, що підтверджується
матеріалами справи.
Частиною 2 статті 625 Цивільного
кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про
стягнення з Міністерства Житлово - комунального господарства АР Крим 3% річних
за період з 28.12.2007 р. по 19.01.2009 р. у розмірі 234,21 грн. визнаються
судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог до Кримського
республіканського об'єднання Виробничих підприємств «Кримводоканал», то суд
вважає за необхідне відмовити у позові в цій частині, оскільки позивачем не
було заявлено певної матеріально-правової вимоги до Кримського
республіканського об'єднання Виробничих підприємств «Кримводоканал», яка би
кореспондувалися зі способами захисту цивільних прав та інтересів,
передбаченими статтею 16 Цивільного кодексу України.
Позивачем також заявлена позовна
вимога щодо стягнення оплати послуг адвоката у розмірі 930,00 грн.
Відповідно до статті 44
Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з
державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи,
призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням
речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат,
пов'язаних з розглядом справи.
В контексті цієї норми судові
витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому
випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались,
та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Витрати, що підлягають сплаті за
послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про
адвокатуру”, дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є
адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом
наводиться в статті 2 Закону України “Про
адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України,
який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника
адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво
про право на зайняття адвокатською діяльності та прийняв Присягу адвоката
України.
Позивач надав суду Договір на
надання юридичних послуг від 01.12.2008
р., укладений позивачем ТОВ «ОСОБА_1» та
адвокатом Кримської колегії адвокатів ОСОБА_3, копію свідоцтва адвоката
ОСОБА_2, копію посвідчення адвоката ОСОБА_2
та видатковий касовий ордер від 19.01.2009 р. на оплату наданих послуг
за договором від 01.12.2008 р. у розмірі 930,00 грн. (а.с. 36-37, 38, 39, 82).
У договорі на надання юридичних
послуг від 01.12.2008 р. вказується, що
адвокат надає юридичні послуги, пов'язані зі звертанням до господарського суду
АР Крим із позовною заявою про стягнення з Міністерства Житлово - комунального
господарства АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
«ОСОБА_1» суму боргу у розмірі 9310,83 грн., тобто саме за спором, який
розглядає суд у даній справі.
Вказані документи підтверджують
факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв'язку з невиконанням
відповідачем своїх зобов'язань та вартість вказаних послуг становить 930,00
грн.
Таким чином, вимоги позивача про
стягнення з Міністерства Житлово - комунального господарства АР Крим судових витрат у вигляді оплати послуг
адвокату у розмірі 930,00 грн. підтверджуються матеріалами справи та підлягають
задоволенню.
Державне мито у розмірі 102,00 грн.
та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі
118,00 грн. підлягають стягненню з Міністерства Житлово - комунального
господарства АР Крим відповідно до вимог статті 49 Господарського
процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошені
вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського
процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та
підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального
кодексу України 16.03.2009 р.
З урахуванням викладеного,
керуючись статями 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу
України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою
відповідальністю «ОСОБА_1» до Міністерства Житлово - комунального господарства
АР Крим задовольнити.
2. Стягнути з Міністерства Житлово -
комунального господарства АР Крим, (95005 АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова,
13; ідентифікаційний код 34636161) на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю «ОСОБА_1», (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; р/р
26007047020301 в КО АКБ «ТАС -Комерцбанк» м. Київ, МФО 300164) 7421,00 грн. заборгованості, 1655,62 грн.
індексу інфляції, 234,21 грн. 3 % річних, 930,00 грн. оплата послуг адвоката,
102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
3. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю
«ОСОБА_1» до Кримського республіканського об'єднання Виробничих підприємств
«Кримводоканал» відмовити.
Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим
Колосова Г.Г.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2009 |
Оприлюднено | 04.11.2009 |
Номер документу | 5393816 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Колосова Г.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні