Постанова

від 27.11.2015 по справі 826/16522/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2015 року № 826/16522/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у

м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний

центр сприяння розвиту підприємства»

про застосування заходів реагування,

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвиту підприємства» (надалі - Відповідач) про застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвиту підприємства» (код ЄДРПОУ 30780994), розташоване за адресою: вул. Ш.Руставелі, 16 у Печерському районі м. Києва; визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 року №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 року за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладання печаток на розподільчі електрощитові та вхідні двері приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвиту підприємства» (код ЄДРПОУ 30780994), розташоване за адресою: вул. Ш.Руставелі, 16 у Печерському районі м. Києва.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що під час проведення перевірки Відповідача було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Представник Відповідача в обґрунтування заперечень зазначає, що він здійснює лише надання послуг, пов'язаних з утриманням офісних приміщень у будівлі, що перевірялась, і не є власником (орендарем) будівлі, а тому висновки Позивача не можуть поширюватись на товариство.

В судовому засіданні судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини 4 статті 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Судом встановлено, що Печерським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 19.06.2015 року № 101 «Про проведення перевірок».

В п. 62 даного наказу т.в.о. провідного інспектора відділу ДНК та ЦЗ Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві лейтенанту служби цивільного захисту Басарабу І.М. доручено в період 13.07.2015 р. - 31.07.2015 р. провести планову перевірку Відповідача з додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

На підставі наказу № 101, було видано посвідчення від 16.07.2015 р. № 20/95 на проведення державним інспектором перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвиту підприємства», розташованого за адресою: вул. Ш. Руставелі, 16 у Печерському районі м. Києва.

Так, на підставі наказу №101 та посвідчення №20/95 було здійснено планову перевірку суб'єкта господарювання з додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

За результатами перевірки державним інспектором було складено акт перевірки одержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 30.07.2015 № 124.

Згідно з акта перевірки Позивач встановив такі порушення Відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки: допускається влаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі; не надані підтверджуючі документи проведення розрахунків допустимого струмового навантаження електричних мереж; не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями; не надано акт проведення заміру опору ізоляції електромережі; електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння та оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснюючими написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки); електророзетки, вимикачі, перемикачі встановлені на горючі основі (конструкції) (приміщення охоронця); не допускається улаштовувати на шляху евакуації турнікет; не допускається улаштовувати на шляху евакуації робоче місце; не допускається улаштовувати на шляху евакуації двері, що обертаються; електричні вимикачі складських (підсобних) приміщень не винесені на зовнішні стіни, поза межі вказаних приміщень; двері на шляху евакуації 1-го поверху не перенавішені з урахуванням їхвідчинення по ходу евакуації; евакуаційні виходи з поверхів не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення; не надані копії посвідчень про проходження та перевірки знань з пожежної безпеки посадовими особами, відповідальними за протипожежний стан приміщень; ширина сходового маршу сходових клітин типу СК 1 влаштована менше 1,2м; площа світлових прорізів, що повинні відчинятись у зовнішніх стінах сходових клітин типу СК 1 влаштована менше ніж 1,2м 2 ; з приміщень підвального поверху не передбачено окремий ізольований евакуаційний вихід який відокремлюється від іншої частини коридору чи сходової клітини протипожежними перегородками 1-го типу (орендарі ОТП Банк, Мілк Бар); вхід на сходи, що ведуть до першого поверху із підвального поверху не виконаний через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі (ОТП Банк, Мілк Бар); двері складських (підсобних), технічних приміщень, електрощитових, вентиляційних не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості Е1-30 та сертифікатом відповідності; не надано акт приймання установки автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння в експлуатацію з підписами працівників ДСНС; не надано підтверджуючі матеріали щодо виводу сигналу від контрольно-приймального приладу автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння на пульт цілодобового пожежного спостереження; приміщення будівлі не повністю дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації; на об'єкті не створений резервний запас пожежних сповіщувачів не менше 10% від кількості змонтованих; приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу; не проведено технічне обслуговування існуючих вогнегасників відповідно до вимог Правил експлуатації вогнегасників; вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; вогнегасники не мають облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації; пожежний щит не укомплектований усім необхідним інвентарем. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на ньому, потрібно включати: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт.. покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи -- 2 шт. сокири-2 штуки; територія захаращена сміттям, горючими відходами (деревиною, ганчір'ям, папером, тощо).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 Кодексу цивільного захисту України). Аналогічні положення містяться в Правилах пожежної безпеки України, що затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, та Правилах пожежної безпеки для об'єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів, що затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики 24.12.2008 № 658.

Положеннями частини 2 статті 51 та частини 3 статті 55 цього Кодексу передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Як слідує із позовної заяви, позивач просить вжити інший захід реагування - у вигляді повного зупинення подальшої роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвиту підприємства» (код ЄДРПОУ 30780994), розташоване за адресою: вул. Ш.Руставелі, 16 у Печерському районі м. Києва, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвиту підприємства», а не зупинити надання послуг, як це передбачено в абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вжиття заходів, які є предметом даного спору застосовується в іншому порядку, а саме за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Проте, за підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів позивач до суду не звертався.

Відповідне право органу державного нагляду детально регламентоване наказом МНС України від 21.10.2004р. № 130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів».

Так, згідно з п. 4.1. наказу МНС від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів»: протягом п'яти робочих днів з дня складення акта планової (позапланової) перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог у сфері пожежної безпеки або вручення довідки за результатами перевірки інших підконтрольних об'єктів посадова особа органу держпожнагляду виносить постанову про застосування запобіжних заходів.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку про те, що Позивачем початково помилково обрано спосіб звернення до суду в порядку ст. 183-2 КАС України, оскільки він повинен був самостійно прийняти рішення та підтвердити його обґрунтованість в суді в порядку ст. 183-6 КАС України. Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім цього, із поданих Відповідачем документів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвиту підприємства» не є власником або орендарем нежитлових приміщень у нежитловій будівлі, що розташована по вул. Ш.Руставелі, 16 у Печерському районі м. Києва.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвиту підприємства» є юридичною особою, яка надає послуги, пов'язані з утриманням офісних приміщень будівлі в стані, необхідному для їх нормальної експлуатації відповідно до цільового призначення.

Надання відповідних послуг здійснюється на підставі відповідних договорів з власниками та орендарями приміщень офісної будівлі, які додані до матеріалів справи.

При цьому, нежитлові приміщення, розташовані по вул. Ш.Руставелі, 16 у Печерському районі м. Києва належать (використовуються) на праві приватної власності юридичними та фізичними особам. За вищевказаною адресою не має виробничих чи господарських приміщень Відповідача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Позивачем заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційний центр сприяння розвиту підприємства», яке є неналежним суб'єктом господарювання в межах спірних правовідносин, до якого Позивач просить застосувати заходи реагування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що з імперативних приписів законодавства також вбачається, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки має право звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, законодавством передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи підприємства є найжорсткішим заходом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук