Ухвала

від 23.11.2015 по справі 804/7672/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2015 рокусправа № 804/7672/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В.

суддів: Гімона М.М. Чумака С. Ю.

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.,

за участю представника позивача: Пархоменко О.М.

представника відповідача Жерьобкіна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Стейнлес», Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 804/7672/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Стейнлес» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області Шерстюк Олени Іванівни, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області Зінченко Вікторії Едуардівни, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області Тернавської Ірини Олександрівни, завідуючої сектором перевірок платників податку управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області Чіпко Тетяни Анатоліївни про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Стейнлес», 18.06.2015 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області Шерстюк Олени Іванівни, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області Зінченко Вікторії Едуардівни, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області Тернавської Ірини Олександрівни, завідуючої сектором перевірок платників податку управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області Чіпко Тетяни Анатоліївни, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2015 року № 0001331501, видане ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС України в Дніпропетровській області, яким ТОВ «МК Стейнлес» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 154646,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 77323,00 грн., винесене на підставі акта від 20.05.2015 року № 530/15-1/37986740 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «МК Стейнлес» бюджетного відшкодування податку на додану вартість, напрям відшкодування - на рахунок платника у банку, по декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року»;

- визнати незаконними та протиправними дії головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Шерстюк Олени Іванівни, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ Зінченко Вікторії Едуардівни, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ Тернавської Ірини Олександрівни, завідуючої сектором перевірок платника податку управління податкового аудиту ДПІ Чіпко Тетяни Анатоліївни по встановленню порушення щодо неправомірного завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2014 року з боку ТОВ «МК Стейнлес»;

- стягнути з головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Шерстюк Олени Іванівни, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ Зінченко Вікторії Едуардівни, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ Тернавської Ірини Олександрівни, завідуючої сектором перевірок платника податку управління податкового аудиту ДПІ Чіпко Тетяни Анатоліївни на користь ТОВ «МК Стейнлес» моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн. з кожної особи.

В обґрунтування з позову зазначено, що висновки актів перевірки від 19.03.2015 року № 270/15-1/37986740 та від 20.05.2015 року № 530/15-1/37986740 щодо завищення суми бюджетного відшкодування, заявленої по декларації з ПДВ за грудень 2014 року є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки, при проведенні перевірки були проігноровані наявні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують правомірність декларування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої підприємством за листопад 2014 року та яка була врахована при визначенні суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2014 року. Крім того, в ході адміністративного оскарження службові особи контролюючого органу перевищили надані їм повноваження, встановлені нормами Податкового кодексу України, оскільки в ході перевірки досліджувались питання реалізації товару, яка відбулась у січні- березні 2015 року у той час, коли предметом оскарження позивачем були висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 19.03.2015 року № 270/15-1/37986740 щодо не підтвердження фактичного відвантаження, транспортування та зберігання товару на адресу ТОВ «Дельта». Вказані обставини призвели до порушення прав та інтересів позивача, приниження ділової репутації підприємства, у зв'язку з чим за рахунок службових осіб відповідача позивачу повинна бути компенсована спричинена їх діями моральна шкода.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «В1» № 0001331501 від 04.06.2015 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 154646,00 грн. та штрафними фінансовими санкціями у розмірі 77323,00 грн. за період - грудень 2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачів не впливають на його права та обов'язки і не несуть за собою правових наслідків. Проте, діями відповідачів, позивачу було спричинено як матеріальні (а саме - неправомірно нараховані штрафні санкції, що є суттєвою сумою в умовах економічної кризи та військових дій в країні), так і моральні - тобто, зниження ділової репутації позивача у клієнтів та контрагентів - збитки.

Відповідач - Державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що згідно з поданою ТОВ «МКС» до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податковою декларацією з ПДВ за грудень 2014 року та додатками, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 167989,00 грн. та заявлена на рахунок платника у банку, відображено у рядку 23.1, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за листопад 2014 року та складає 167989,00 грн. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у листопаді 2014 року є здійснення імпортних операцій. Оскільки, податкові зобов'язання з реалізації отриманого за зовнішньоекономічним контрактом товару на адресу ТОВ «Дельта» позивачем не були сплачені, у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування заявленої по декларації за грудень 2014 року суми ПДВ у зв'язку з фактичною реалізацією ввезеного на митну територію України товару.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, проти вимог апеляційної скарги позивача заперечував.

Відповідачі Шерстюк О.І., Зінченко В.Е., Тернавська І.О., Чіпко Т.А. в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Стейнлес» зареєстровано Головним управлінням регіональної статистики 11.01.2012 року та перебуває на обліку як платник єдиного внеску в ДПІ у Ленінському районі з 11.01.2012 року, як платник податків і зборів в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська з 23.01.2012 року (а.с.9-10).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стейнлес» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт № 270/15-1/3798674 від 19.03.2015 року (а.с.30-46).

Згідно висновків вказаного акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, неправомірно завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену по декларації з ПДВ за грудень 2014 року в сумі 167989,00 грн..

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки від 19.03.2015 подав до контролюючого органу заперечення від 07.04.2015 року №110, за результатами розгляду заперечень податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 20.05.2015 року № 530/15-1/3798674 (а.с. 51-67).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме, неправомірно завищено суму бюджетного відшкодування, заявлену по декларації з ПДВ за грудень 2014 року в сумі 167989,00 грн..

Не погодившись з висновками акту перевірки від 20.05.2015 року № 530/15-1/3798674, позивач подав до ДПІ у Ленінському районі заперечення від 22.05.2015 року № 114, за результатами розгляду яких висновок акту від 20.05.2015 року № 530/15-1/3798674 викладено в наступній редакції: «в порушення п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «МК Стейнлес» неправомірно завищено суму бюджетного відшкодування, заявлену по декларації з ПДВ за грудень 2014 року в сумі 154646,00 грн. та сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню складає 13343,00 грн.» (а.с. 68-80).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 04.06.2015 року №0001331501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 154646,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7 323,00 грн. за період - грудень 2014 року (а.с. 81).

Судом першої інстанції встановлено, що між JIL LIMITED (Гонк-Конг) (продавець) та ТОВ «МК Стейнлес» (покупець) 03.11.2014 року було укладено контракт №14-04N-E, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає і приймає металопродукцію з нержавіючої сталі в порядку та на умовах, вказаних в даному контракті або додатках до нього (а.с. 88-94).

Зі змісту митної декларації (форми МД-2) №110080000/2014/126689 від 14.11.2014 року вбачається, що ТОВ «МК Стейнлес» ввіз на митну територію України товар - прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої сталі) завширшки менш як 600 мм без подальшого оброблення, крім холодного прокатування, завдовшки не більш як 0-35 мм, з масовою часткою нікелю 9.04-9.10 %; стрічка холоднокатана з нержавіючої сталі марки 12х18Н10Т/321 розміром: 0,30ммХ56 мм - 0,839 тн.; 0,30х63 мм - 6,416 тн. на загальну суму 31050,87 євро (статистична вартість - 839 946,05 грн.) (а.с. 95).

Матеріали справи містять платіжні доручення щодо сплати ТОВ «МК Стейнлес» суми ПДВ при митному оформленні товару: від 13.11.2014 року № 1002 на суму 45000 грн.; від 24.11.2014 року № 1008 на загальну суму 42000,00 грн.; від 13.11.2014 року № 1001 на суму 45000 грн.; від 14.11.2014 року № 1007 на суму 2087,00 грн.; від 13.11.2014 року №1003 на суму 32300,00 грн. (а.с. 85-87).

Факт сплати позивачем митним органам суми ПДВ при митному оформленні товару відповідно до митної декларації (форми МД-2) №110080000/2014/126689 від 14.11.2014 року відповідачем не заперечувався, про що свідчить висновок, викладений на стор. 8 акта перевірки від 19.03.2015 року № 270/15-1/3798674 (а.с. 37).

Як вбачається з матеріалів справи 17.01.2015 року позивач засобами електронного зв'язку направив ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська декларацію за грудень 2014 року № 9078112171, в якій у рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» позивачем було зазначено - 167989,00 грн. та в рядку 23 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 ДЗ) (рядок 23.1 + рядок 23.2) на рахунок у банку» зазначено суму 167989,00 грн. (а.с. 135-136).

Порядок визначення та сплати податку на додану вартість урегульовано розділом V Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Підпунктом «а» п. 200.4 ст.200 ПУ України визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до пп. «б» п. 200.4 ст.200 цього Кодексу, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно п.102.5.ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що приписи п. 102.5 ст. 102 ПК України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

З системного аналізу вищезазначених норм податкового законодавства вбачається, що подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ є правом платника податків, яким він може скористатися протягом встановленого в пункті 102.5 статті 102 ПК України періоду, а не обов'язком платника податків.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що законодавством не передбачено правових наслідків за непред'явлення платником податків сум до бюджетного відшкодування ПДВ, в тому числі втрату права платника податків на віднесення цих сум до податкового кредиту та відповідно формування від'ємного значення, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість з виключенням їх з декларації з ПДВ.

Крім того, Податковим кодексом України, визначаються напрямки декларування від'ємного значення ПДВ звітного періоду (бюджетне відшкодування та/або податковий кредит наступного періоду) та не містять положень, які б обмежували право платника на врахування залишку від'ємного значення ПДВ у податковій звітності до повного його погашення.

Отже, оскільки норми податкового кодексу не містять положень, згідно з якими платник ПДВ втрачає право на декларування залишку від'ємного значення ПДВ до повного його погашення у разі, якщо він не скористався правом на декларування бюджетного відшкодування ПДВ протягом 1095 днів, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач правомірно визначив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації за грудень 2014 року в сумі 167989,00 грн., з чим погоджується колегія суддів.

Тим паче, що відповідач не надав належних доказів та не навів беззаперечних доводів, щодо правомірності свого висновку про невірне віднесення позивачем до податкового кредиту сум по придбаних товарів, які не використовуються в оподатковуваних операціях та щодо завищення, останнім, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ряд.23.1 податкової декларації за грудень 2014 року) на суму 154646,00 грн..

З огляду на зазначене та з урахуванням вказаних норм податкового законодавства України, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.06.2015 року №0001331501.

Приймаючи рішення в частині позовних вимог щодо визнання дій фахівців ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області: Шерстюк О.І., Зінченко В.Е., Тернавської І.О., Чіпко Т.А. по встановленню порушення щодо неправомірного завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2014 року з боку ТОВ «МК Стейнлес» , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Під час проведення перевірок контролюючий орган має право запитувати та вивчати первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6. п.20.1 ст. 20 ПКУ). Відповідно до п.86.1. ст. 86 ПКУ у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Таким чином, складання акту перевірки та зазначення у ньому висновків перевірки належить до повноважень контролюючого органу, проте акт перевірки не містить у собі будь-яких владних приписів до перевіряємого суб'єкту, не впливає на його права і обов'язки, та не несе собою правові наслідки. Отже, висновки відповідача, викладені в актах перевірки від 19.03.2015 року та 20.05.2015 року є суб'єктивною думкою перевіряючих, яка не містить у собі обов'язкових приписів до її виконання.

Отже, актом застосування норм права або правозастосовним актом, у даному випадку, є рішення, викладене у формі податкового повідомлення-рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та висновків перевірки і наділено такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сама процедура складання акту перевірки із зазначенням у ньому висновків перевірки не спричинило порушення прав позивача, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання противоправними дій, вчинених фахівцями податкового органу під час перевірки, які полягають у викладені в акті перевірки висновків про встановлення порушення щодо неправомірного завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2014 року з боку ТОВ «МК Стейнлес», є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції з урахуванням приписів Цивільного кодексу України та Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 зауважує на тому, що позивач при поданні позовної заяви, в якій міститься позовна вимога про стягнення моральної шкоди, не зазначив, в чому саме полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивачем а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів обґрунтування спричинення моральної шкоди та доказів, які б підтверджували причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідачів та конкретними шкідливими наслідками для позивача, та в матеріалах справи такі докази відсутні. Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.06.2015 року №0001331501.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 195,196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Стейнлес» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 804/7672/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 26 листопада 2015 року.

Головуючий: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак