Ухвала

від 23.11.2015 по справі 804/9007/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2015 рокусправа № 804/9007/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.,

за участі представників позивача: Міняєва А.О., Шевцової Н.І.,

представника відповідача Чохелі Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі № 804/9007/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комунальне підприємство «Техпроменерго» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 02.07.2014 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000552203 від 24.02.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.02.2014 року № 0000552203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1180366,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 786911,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 393455,50 грн..

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Предчставник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комунальне підприємство «Техпроменерго» (код ЄДРПОУ 32176120) зареєстроване як юридична особа 24.09.2002 року розпорядженням Дніпропетровсвької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію №Ю0011978, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська з 10.10.2002 року за № 6684 (а.с.88-89 т.1).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 29.01.2014 року по 04.02.2014 року ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВКП «Техпроменерго» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Альянс - Іст» за період січень 2013 року, ТОВ «Санторіна» за період січень - червень 2013 року, ТОВ «Сідлей» за період січень - червень 2013 року, ТОВ «Імпексбуд» за період лютий, березень 2013 року, ТОВ «Голдлайн» за період червень, липень 2013 року, ТОВ «Ланкорн» за період лютий - липень 2013 року, ТОВ «Сімплекс» за період червень, липень 2013 року, ТОВ «Профілайт» за період липень 2013 року, ТОВ «Норен» за період червень, липень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки податковим органом 10.02.2014 року складений акт № 344/04-65-22-03/32176120 (а.с. 13- 41 т.1).

Згідно висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення 198.1, п. 198.2, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 786911,00 грн., а саме: в січні 2013 року на суму ПДВ - 60550,00 грн., в лютому 2013 року на суму ПДВ - 125059,00 грн., в березні 2013р. на суму ПДВ - 143956,00 грн., в вітні 2013 року на суму ПДВ - 96095,00 грн., в травні 2013 року на суму ПДВ - 95250,00 грн., в червні 2013р. на суму ПДВ - 132667,00 грн., в липні 2013 року на суму ПДВ -129417,00 грн., в серпні 2013 року на суму ПДВ - 3917,00 грн..

На підставі вказаного вище акту перевірки від 10.02.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2014 року №0000552203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1180366,50 грн., в тому числі за основним платежем 786911,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 393455,50 грн. (а.с. 42 т.1).

Судом першої інстанції також встановлено, що в період з 31.03.2014 року по 04.04.2014 року ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська у зв'язку з розглядом скарги позивача проведено повторно документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Виробничо- комунальне підприємство «Техпроменерго», результати якої були оформлені актом № 789/04-65-22-03/32176120 від 11.04.2014 року, та висновки якої є ідентичними висновкам, викладеними в акті перевірки від 10.02.2014 року №344/04-65-22-03/32176120 (а.с. 44-77 т.1).

З акту перевірки вбачається, що на думку відповідача всі порушення вимог Податкового кодексу України допущені по взаємовідносинам позивача з його контрагентами ТОВ «Альянс - Іст», ТОВ «Санторіна», ТОВ «Сідлей», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Голдлайн», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «ТК «Симплекс», ТОВ «Профілайт», ТОВ «Норен» у січні - липні 2013 року.

За матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та ТОВ «Альянс - Іст» було укладено договоір про надання послуг № 1101/12 від 01.01.2012 року, згідно якого ТОВ «Альянс - Іст» зобов'язалось надавати за плату послуги, а саме: миття вікон у приміщеннях, які належать ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та розташовані за адресами: пр-т К.Маркса 54-А; бульвар Театральний, 1, 2, 3, 7; вул.Московська 15. Видалення забруднень і плям з поверхні стін фасадів будівель, які розташовані за цими же адресами, промивка вікон з середини магазинів, а також послуги, пов'язані з експлуатацієй нежилих приміщень (а.с. 107 т.1).

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав до суду першої інстанції первині документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: акти виконаних робіт (а.с. 108-111 т.1); платіжні доручення (а.с.112 т.1); податкові накладні (а.с. 112-115 т.1); рахунки-фактури (а.с. 116-119 т.1), заявки до договору (а.с.74 т.3).

Далі, між ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та ТОВ «ТК «Симплекс» було укладено договоір про надання послуг № 0611/13 від 01.01.2013 року, згідно якого ТОВ «ТК «Симплекс» зобов'язалось надавати за плату послуги, а саме: миття вікон у приміщеннях, які належать ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та розташовані за адресами: пр-т К.Маркса 54-А; бульвар Театральний, 1, 2, 3, 7; вул.Московська 15. Видалення забруднень і плям з поверхні стін фасадів будівель, які розташовані за цими же адресами, промивка вікон з середини магазинів, а також послуги, пов'язані з експлуатацієй нежилих приміщень (а.с. 120 т.1).

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав до суду першої інстанції первині документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: акти виконаних робіт (а.с. 121-125 т.1); платіжні доручення (а.с.126 т.1); податкові накладні (а.с. 127-131 т.1); рахунки-фактури (а.с. 132-136 т.1), заявки до договору (а.с.77 т.3).

Крім того, між ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та ТОВ «Сідлей» було укладено договоір про надання послуг № 4-12-09/Б від 01.09.2012 року, згідно якого ТОВ «Сідлей» зобов'язалось надавати за плату послуги, а саме: миття вікон у приміщеннях, які належать ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та розташовані за адресами: пр-т К.Маркса 54А; бульвар Театральний, 1, 2, 3, 7; вул.Московська 15; проспект Кірова 8А, 59, 104; вул.Пастера 3, 3Б. Видалення забруднень і плям з поверхні стін фасадів будівель, які розташовані за цими же адресами, промивка вікон з середини магазинів, а також послуги, пов'язані з експлуатацієй нежилих приміщень (а.с. 137 т.1).

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав до суду першої інстанції первині документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: акти виконаних робіт (а.с. 138-156 т.1); платіжні доручення (а.с.157-163 т.1); податкові накладні (а.с. 164-182 т.1); рахунки-фактури (а.с. 183-201 т.1), заявки до договору (а.с.73 т.3).

Крім того, між ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та ТОВ «Санторіна», було укладено договоір про надання послуг № 4-12-09/Б від 01.09.2012 року, згідно якого ТОВ «Санторіна» зобов'язалось надавати за плату послуги, а саме: миття вікон у приміщеннях, які належать ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та розташовані за адресами: пр-т К.Маркса 54-А; бульвар Театральний, 1, 2, 3, 7; вул.Московська 11, 15; проспект Кірова 8А, 59, 104; вул.Пастера 3, 3Б. Видалення забруднень і плям з поверхні стін фасадів будівель, які розташовані за цими же адресами, промивка вікон з середини магазинів, а також послуги, пов'язані з експлуатацієй нежилих приміщень (а.с. 202 т.1).

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав до суду першої інстанції первині документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: акти виконаних робіт (а.с. 203-221 т.1); платіжні доручення (а.с.222-228 т.1); податкові накладні (а.с. 229-247 т.1); рахунки-фактури (а.с. 248-250 т.1, а.с. 1-16 т. 2), заявки до договору (а.с.75 т.3).

Крім того, між ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та ТОВ «Профілайт», було укладено договоір про надання послуг № 1101/13 від 01.01.2013 року, згідно якого ТОВ «Профілайт», зобов'язалось надавати за плату послуги, а саме: миття вікон у приміщеннях, які належать ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та розташовані за адресами: пр-т К.Маркса 54-А; бульвар Театральний, 1, 2, 3, 7; вул.Московська 15. Видалення забруднень і плям з поверхні стін фасадів будівель, які розташовані за цими же адресами, промивка вікон з середини магазинів, а також послуги, пов'язані з експлуатацієй нежилих приміщень (а.с. 17 т.2).

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав до суду першої інстанції первині документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: акти виконаних робіт (а.с.18-20 т.2); платіжні доручення (а.с.21 т.2); податкові накладні (а.с. 22-24 т.2); рахунки-фактури (а.с. 25-27 т.2), заявки до договору (а.с.78 т.3).

Крім того, між ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та ТОВ «Норен», було укладено договоір про надання послуг №1106/13 від 01.01.2013 року, згідно якого ТОВ «Норен», зобов'язалось надавати за плату послуги, а саме: миття вікон у приміщеннях, які належать ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та розташовані за адресами: пр-т К.Маркса 54-А; бульвар Театральний, 1, 2, 3, 7; вул.Московська 15. Видалення забруднень і плям з поверхні стін фасадів будівель, які розташовані за цими же адресами, промивка вікон з середини магазинів, а також послуги, пов'язані з експлуатацієй нежилих приміщень (а.с. 28 т.2).

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав до суду першої інстанції первині документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: акти виконаних робіт (а.с.29-35 т.2); платіжні доручення (а.с.36 т.2); податкові накладні (а.с. 37-43 т.2); рахунки-фактури (а.с. 44-50 т.2), заявки до договору (а.с.79 т.3).

Крім того, між ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та ТОВ «Ланкорн», було укладено договоір № 01-02-12/1 від 01.02.2013 року, згідно якого ТОВ «Ланкорн» взяло на себе зобов'язання по управлінню орендними площами, які розташовані за адресами: б-р Театральний 3, 7; вул.Московська 11,15; пр. Кірова 59; вул.Пастера 1. Вказані послуги включають в себе в тому числі здійснення рекламування власності (розробка пропозицій по розміщенню реклами на території Власності (інформаційний супровід і якісне наповнення сайту Власності з метою інформації про нього, переклад сайту на іноземні мови та його поповнення; розробка пропозицій по організації інформування орендарів про додаткові послуги Замовника (а.с. 51-53 т.2).

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав до суду першої інстанції первині документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: акти виконаних робіт (а.с.54-74 т.2); платіжні доручення (а.с. 75-80 т.2); податкові накладні (а.с. 81-100 т.2); рахунки-фактури (а.с. 101-120 т.2), заявки до договору (а.с.80 т.3).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та ТОВ «Імпексбуд» було укладено договоір про надання послуг № 2902/13 від 01.01.2013 року, згідно якого ТОВ «Імпексбуд» зобов'язалось надавати за плату послуги, а саме: миття вікон у приміщеннях, які належать ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та розташовані за адресами: пр-т К.Маркса 54-А; бульвар Театральний, 1, 2, 3, 7; вул.Московська 15. Видалення забруднень і плям з поверхні стін фасадів будівель, які розташовані за цими же адресами, промивка вікон з середини магазинів, а також послуги, пов'язані з експлуатацієй нежилих приміщень (а.с. 121 т.2).

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав до суду першої інстанції первині документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: акти виконаних робіт (а.с. 122-158 т.2); платіжні доручення (а.с.159-186 т.2); податкові накладні (а.с. 187-204 т.2); рахунки-фактури (а.с. 205-241 т.2), заявки до договору (а.с.81 т.3).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та ТОВ «Голдлайн» було укладено договоір про надання послуг № 2902/13 від 01.01.2013 року, згідно якого ТОВ «Голдлайн» зобов'язалось надавати за плату послуги, а саме: миття вікон у приміщеннях, які належать ТОВ «ВКП «Техпроменерго» та розташовані за адресами: пр-т К.Маркса 54-А; бульвар Театральний, 1, 2, 3, 7; вул.Московська 15. Видалення забруднень і плям з поверхні стін фасадів будівель, які розташовані за цими же адресами, промивка вікон з середини магазинів, а також послуги, пов'язані з експлуатацієй нежилих приміщень (а.с. 242 т.2).

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав до суду першої інстанції первині документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: акти виконаних робіт (а.с. 243-249 т.2); платіжні доручення (а.с.250 т.2,); податкові накладні (а.с. 1-7 т.3); рахунки-фактури (а.с. 8-14 т.3), заявки до договору (а.с.76 т.3).

Проведення грошових (банківських) операцій з вказаними контрагентами підтверджується за датами та сумами звітами ПАТ КБ «Приватбанк» про дебетові та кредитні операції за рахунками позивача (а.с. 82 - 137 т. 3).

Наявність у позивача нежитлових приміщень, по яких надавались клінінгові та рекламні послуги підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів оренди землі, укладені з Дніпропетровською міською радою по земельним ділянкам, розташованим в м.Дніпропетровську за адресами: бульвар Театральний б.7, бульвар Театральний б. 3, бульвар Театральний б. 2 і 2-Б, вул.Московська б.15, вул.Московська б. 11 (а.с. 167-184 т.3), Державними актами на право постійного користування землею за адресами: проспект Кірова 59, проспект Кірова 104-А, вул.Пастера 1, вул.Пастера 3-Б, проспект Кірова 8-А (а.с. 138-166 т.3).

Порядок формування платником податків витрат та податкового кредиту за господарськими взаємовідносинами визначений приписами розділу III і V Податкового кодексу України.

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Витрати платника податку, що включаються до витрат операційної діяльності, визначені положеннями пп.138.1.1. п.138.1 ст.138 ПКУ. Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі, якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме, по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат на такі товари, отримання позивачем таких товарів, використання їх у господарській діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що відповідає господарській діяльності позивача (а.с. 14 т.1).

Факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «Альянс - Іст», ТОВ «Санторіна», ТОВ «Сідлей», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Годлайн», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Симплекс», ТОВ «Профілайт», ТОВ «Норен» клінінгових та рекламних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними та актами виконаних робіт. Недоліків до складенні вказаних документів в ході проведення перевірок відповідачем не встановлено та в актах перевірок не відображено.

Апелянтом не спростовано того факту, що всі податкові накладні зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані вище контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість та сплачують його.

Факт оплати позивачем послуг підприємствам - контрагентам підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактури, платіжними дорученнями та банківськими виписками. Факт використання позивачем таких послуг у власній господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами (том 1-4).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі по тексту - Закон України № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст.3 Закону України № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону України№ 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що події отримання позивачем послуг від ТОВ «Альянс - Іст», ТОВ «Санторіна», ТОВ «Сідлей», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Годлайн», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Симплекс», ТОВ «Профілайт», ТОВ «Норен» у спірних періодах, оплати таких послуг та їх використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України № 996, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, на формування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту мало вплив здійснення позивачем операцій по здаванню в оренду власного нерухомого майна, у зв'язку із чим за період з 01.01.2013 року по 31.08.2013 року ТОВ «ВКП «Техпроменерго» було задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 786911,00 грн. (а.с. 52-72 т.2).

В ході проведення позапланових виїзних документальних перевірок відповідачем були досліджені всі первинні документи, на підставі яких були сформовані дані податкової звітності з податку на додану вартість, в тому числі і податкові накладні. Про невідповідність таких податкових накладних приписам ПК України відповідачем в актах перевірки не зазначено, а судами пешої та апеляційної інстанції в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість.

Як зазначено, вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Судом першої та апеляційної інстанцій в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Як свідчать матеріали справи, висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту у розмірі 786911,00 грн. зроблені з урахуванням актів перевірок контрагентів та встановленням нереальності господарських відносин з ТОВ «Альянс - Іст», ТОВ «Санторіна», ТОВ «Сідлей», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Годлайн», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Симплекс», ТОВ «Профілайт», ТОВ «Норен», а також у зв'язку із встановленням розбіжностей в показниках Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між даними податкового кредиту та податкових зобов'язань контрагентів - постачальників послуг.

Апелянт в акті перевірки та в апеляційній скарзі посилається на акти перевірок відносно контрагентів позивача, а саме:

- Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області № 9/22/3-38329524 від 23.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Голдлайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року»;

- Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області № 11/22/3-38329461 від 23.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ланкорн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року;

- Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області №13/22/3-38548252 від 23.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Норен» (код ЄДРПОУ 38548252) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 року;

- Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області №12/22/3-38548199 від 23.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ТК «Сімплекс» (код ЄДРПОУ 38548199) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 року;

- Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області № 10/22/3-38548226 від 23.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Профілайт» (код ЄДРПОУ 38548226) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 року;

- ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 1430/224/38113699 від 26.04.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Імпексбуд» (код ЄДРПОУ 38113699) за період лютий, березень 2013 року»;

- ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 1317/153/38113730 від 18.04.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС - ІСТ» (код ЄДРПОУ 38113730) щодо правомірності коригування податкових зобов'язань, сформованих за період - грудень 2012 року, січень 2013 року»;

- ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 309/223/38199142 від 06.09.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Санторіна» (код ЄДРПОУ 38199142) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період - квітень, травень 2013 року»;

- ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 185/223/38199142 від 31.07.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Санторіна» (код ЄДРПОУ 38199142) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «АЛЬЯНС - ІСТ» (код ЄДРПОУ 38113730) за період - травень 2012 року - березень 2013 року»;

- ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 268/223/38199142 від 20.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Санторіна» (код ЄДРПОУ 38199142) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період - червень 2013 року»;

- ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 184/223-3/38199158 від 31.07.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сідлей» (код ЄДРПОУ 38199158) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період травень 2012 року - березень 2013 року»;

- ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 310/223/38199158 від 06.09.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сідлей» (код ЄДРПОУ 38199158) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період квітень - травень 2013 року»;

- ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 269/223/38199158 від 20.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сідлей» (код ЄДРПОУ 38199158) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період червень 2013 року».

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

До того ж, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчує факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236, чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в якому не передбачено наявності висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Отже, вищезазначене унеможливлює визначення вказаних вище актів перевірок контрагентів позивача ДПІ в якості належних доказів по даній справі, оскільки правовідносини контрагентів з ТОВ «ВКП «Техпроменерго» цими перевірками не досліджувались.

Крім того, колегія суддів зазначає, що платник податку на додану вартість (покупець товару, робіт/послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (робіт/послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, і з цим погоджується колегія суддів, що акти перевірок (зустрічних звірок) контрагентів позивача, якими визначена нереальність правочинів та їх безтоварність з огляду на відсутність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить, на думку податкового органу, про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, суд зазначає таке. Зазначаючи про не спрямованість правочинів між контрагентами та позивачем, на реальне настання правових наслідків, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. Доводи податкового органу про відсутність власних основних фондів, технічного персоналу, власних виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у контрагентів позивача, за належним їх документальним підтвердженням, можуть служити доказами фіктивності або удаваності цих правочинів (ст.234, 235 ЦК України) при оспорюванні їх в судовому порядку, але не є підставою для самостійного констатування податковим органом факту нереальності правочину. Рішення суду про визнання правочинів між позивачем та ТОВ «Альянс - Іст», ТОВ «Санторіна», ТОВ «Сідлей», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Годлайн», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Симплекс», ТОВ «Профілайт», ТОВ «Норен» недійсними внаслідок їх фіктивності ДПІ апелянтом а ні сду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надано, в акті перевірки про наявність таких рішень не зазначено, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Навіть у разі, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані товари і послуги, і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів (послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомості щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

З урахуванням вище перелічених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами є реальним, оскільки підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Податковим органом не спростовано того факту, що контрагенти позивача - ТОВ «Альянс - Іст», ТОВ «Санторіна», ТОВ «Сідлей», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Годлайн», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Симплекс», ТОВ «Профілайт», ТОВ «Норен», на час виникнення спірних відношень та до теперішнього часу зареєстровані як платники податків, в тому числі й ПДВ, з Єдиного державного реєстру підприємств не виключені, податкову адресу не змінювали. Доказів звернення податкового органу до суду з позовами про припинення таких юридичних осіб у зв'язку з відсутністю підприємства за податковою адресою та неподанням податкової звітності не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 24.02.2014 року № 0000552203.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі № 804/9007/14 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі № 804/9007/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 27 листопада 2015 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак